«У Бога ніхто не забутий і ніщо не забуте», — Глава УГКЦ із нагоди 80-річчя початку депортації українців із Закерзоння
8 вересня 2024 року в Україні спогадують 80-ті роковини початку депортації українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 рр. З цієї нагоди Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви звернувся до голови Всеукраїнського товариства «Лемківщина» та учасників меморіальних заходів для вшанування пам’яті депортованих предків.
У своєму листі Блаженніший Святослав підкреслив сум і скорботу, які цей день приносить українському народу на фоні війни з російським окупантом. Він відзначив, що хоча ця трагічна дата сьогодні відзначається на державному рівні через встановлений Верховною Радою України День пам’яті українців — жертв примусового виселення, важливо не забувати про численні жертви цих страшних подій. Про це пише Департамент інформації УГКЦ.
«Як віруючі люди, ми завжди пам’ятаємо незмінну істину — у Бога ніхто не забутий і ніщо не забуте. Якщо людина може випустити з уваги якусь важливу подію або її змушують це зробити — то Господь ніколи», — підкреслив Предстоятель.
«Сьогодні в наших храмах в Україні і за кордоном ми стоїмо перед вічним Богом, щоб згадати в молитві сотні тисяч українців — невинних жертв депортації за часів „тюрми народів“, як назвали історики СРСР, — зазначив Глава УГКЦ і додав: — Молитва об’єднує нас у переконанні, що злочинні дії мають бути виявлені, а постраждалі належно вшановані».
Лист Блаженнішого Святослава був зачитаний отцем Олексою Петрівим, керівником Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ в Україні, під час меморіальних заходів у храмі Святого Василія Великого в Києві на Львівській площі.
Отець і Глава УГКЦ побажав всім учасникам щедрих Божих дарів і сили від Святого Духа для гідного проведення заходів на вшанування пам’яті депортованих предків.
«Хай „щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий“ (Пс. 102, 8), благословить усі ваші добрі починання», — додав Блаженніший Святослав, завершивши лист архиєрейським благословенням.
Довідка
Офіційно депортація українського населення почалась 9 вересня 1944 року. В результаті Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного Визволення «Про евакуацію українського населення з території Польської Республіки і польських громадян з території УРСР» та Договору між СРСР і ПНР «Про обмін ділянками державних територій» від 15 лютого 1951 року, примусово було переселено понад 700 тис. українців автохтонів.
Це була наймасштабніша депортація українського етносу, що вважається найтяжчою формою політичних репресій і прирівнюється до етноциду.
Постановою Верховної Ради України від 8.11.2018 року № 8603 «Про відзначення на державному рівні 75-их роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944–1951 рр.» для вшанування жертв примусової депортації з українських земель Верховна Рада України постановила: установити в Україні День пам’яті українців — жертв примусового виселення, який відзначати щороку у другу неділю вересня.
Фото: Український інститут національної пам’яті. Депортація українців з села Новосільців (Сяноцький повіт) в СРСР. Березень 1946 року.Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ