СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Базелі відкрили виставку проєкту «Ікони на ящиках з-під набоїв»
У неділю, 27 листопада 2022 року, в Елізабетенкірхе м. Базель відкрилася виставка проєкту «Ікони на ящиках з-під набоїв», яка діятиме до 3 січня 2023 року.
Біля витоків проєкту, який працює з 2015 року, стоїть подружжя митців із Києва: Софія Атлантова й Олександр Клименко. На початку вони намагалися привернувати увагу світової громадськости до війни на Донбасі. Про це зазначає пресслужба Паризької єпархії Святого Володимира Великого.
Кошти, виручені від продажу ікон, спрямовувалися на гуманітарні цілі, як-от ремонт машин швидкої допомоги, організація мобільного шпиталю та ін. За ці роки виставка побувала в Німеччині, Ватикані, Литві, Польщі.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну міжнародний інтерес до проєкту помітно зріс і тепер-от він дістався Швейцарії. Організаторами виставки в Базелі виступив Інститут G2 W — Екуменічний форум віри, релігії та суспільства на Сході та Заході, Відкрита Церква Єлизавети та Реформована Церква Базеля. Головна думка виставки (і назагал таких доволі поширених сьогодні в Україні ікон) — засвідчити перемогу життя над смертю. Адже амуніція — це те, що несе загибель, знаряддя смерти. Ікона ж, як плід воплочення Божого Сина, покликана свідчити про безсмертя в Бозі. Тож мотто виставки звучить: «Малювати життя поверх смерти».
Із вступним словом виступив один із керівників Відкритої Церкви Єлизавети Франк Лоренц. На жаль, через бомбардування росіянами української електромережі та спричинених цим аварійних відключень струму, зв’язатися з іконописцями за посередництвом інтернету не вдалося. Їхню позицію, викладену в інтерв’ю друкованому органу Інституту G2 W «Religion und Gesellschaft in Ost und West», представив головний редактор часопису Штефан Кубе та працівниця інституту.
Відтак слово надали єпископському делегату для українців у Швейцарії о. Назарію Заторському, який детальніше розповів про ситуацію в Україні та про те, як почуваються українці за кордоном.
Вечір оздобив спів українського хору під керівництвом Тетяни Польт, який виконав, зокрема, гимн із вечірні «Світло тихе». Завершився вечір молитвою «Отче наш» за мир в Україні, яку кожен молився своєю рідною мовою, та благословенням, яке уділили пастор Реформованої Церкви Базеля Даніель Фрай і єпископський делегат для українців у Швейцарії о. Назарій Заторський.
Довідка
Головна ідея проєкту «Ікони на ящиках з-під набоїв» — перетворення смерті, символом якої є ящик від озброєнь, на життя, яке в українській культурі традиційно символізує ікона. Але перемога життя над смертю відбувається не тільки на образно-символічному рівні, але й реальному: митці вже передали Першому добровольчому мобільному шпиталю ім. Миколи Пирогова близько $300,000, ставши його головними спонсорами. Останні два роки їхні пожертви складали близько 95 % загальних грошових надходжень мобільного шпиталю.
Ікони на ящиках з-під набоїв експонувалися у Європарламенті, Верховній Раді України, Офісі Президента України, Будинку Уряду України, Сеймі Литовської республіки, а також у таких містах як Антверпен, Берлін, Блумінгтон, Бонн, Варшава, Відень, Вінніпег, Гаага, Ганновер, Дніпро, Едмонтон, Кам’янське, Катанія, К’ярамонте-Гульфі, Лейпциг, Лос-Анджелес, Луцьк, Львів, Люблін, Маріуполь, Медон, Мілан, Монреаль, Мюнхен, Оттава, Париж, Покровськ, Прага, Радомишль, Рим, Торонто, Фастів, Філадельфія, Франкфурт-на-Майні, Чикаго, Ясси (42 міста, понад 70 локацій).
Ідея писати ікони на ящиках від набоїв належить Олександру Клименку. Восени 2014 р. він разом з дружиною Софією та ще кількома художниками організували виставку на підтримку Головного військового клінічного госпіталю. Серед експонатів виставки були й ікони, але звичайні. Деякі роботи були куплені, у тому числі кілька ікон як дар батальйону «Січ». Олександр був серед тих, кого запросили на базу батальйону вручати ікони. Там він побачив гори ящиків від набоїв до АКМ і звернув увагу, що дошки цих ящиків дуже схожі на ті, на яких він із Софією пишуть ікони.
Він попросив подарувати йому один ящик і намалював на ньому першу ікону — «Богородиця з Немовлям». Ця ікона виглядала так, наче вона була з якогось музею, дуже стара, та й стилістика ікони була з гарної давньої Візантії. «Тоді у мене й виникла ідея концептуального мистецького проекту, в якому можна було б поєднати тему війни з тим, що зовсім не пов’язано з війною, — розповідає Олександр. — Зіткнення речей, антиномічність. Тобто мене зацікавила ця антиномічність, коли ти поєднуєш непоєднуване — дошку від ящиків з-під набоїв та ікону, а в результаті відбувається щось неймовірно органічне. Ти пишеш ікону, а потім таке враження, що вона там уже тисячу років».
Він запросив ще двох художників — Софію Атлантову та Наталію Волобуєву. Вони зробили пробну виставку — хотіли подивитися, як реагуватиме публіка. А офіційний старт проекту відбувся у Софії Київській в лютому 2015 р.
