СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Той виграє, хто Бога тримається», — дванадцять думок отця Климентія Шептицького
17 листопада 2020
Як ми вже згадували, сьогодні, 17 листопада 2020 року, минає 151-а річниця від Дня народження блаженного священномученика Климентія Шептицького. Пропонуємо вашій увазі 12 маловідомих, проте неймовірно сильних думок багатолітнього ігумена студитів. Запрошуємо пізнавати мудрість о. Климентія разом!
Про чистоту душі
- Лиш «чисті серцем» оглядатимуть Бога. Тож перебуваймо в чистоті! Хто ж є між нами, що не бридився б бруду, який бачимо і мали б діткнутися? Уникаймо проте гіршого бруду, що занечищує наші серця.
- Лиш в чистому серці мешкає Бог. Нема жадного звіряти, яке любило б бруд. Кажуть звичайно, що безрога любить болото. Неправда! Вона йде в болото, бо в часі спеки хоче прохолодитися. І певно, коли не має чистої калабані — вона лізе в болото. Але дайте їй чисту воду і болото — то певно, що вона болота не вибере. що ж доперва цар сотворіння — чоловік. Коли мерзиться брудом тіла — о много більше повинен мерзитися брудом душі, якого бруд тіла є лиш слабим образом. Тож уникаймо всякої нечистоти, бо лиш в чистому серці мешкає Бог.
- В чистій душі блистить Божа Мудрість, Сила, Доброта і Велич Милосердя. А краса чистоти! Бачимо вже її в природі. Вийдім, коли то в лучах сходящого сонця, на травах ще гойдається ранішна, чиста роса. Як гарно дивитися, що в тих малесеньких крапельках, і то в кожній, зокрема, відбивається цілий блеск сонця і то в усіх красках веселки. Так само і в чистій душі промінює відблеск сяєва Божої краси і то в ріжних його видах безконечних досконалостей в такій душі блестить і Божа Мудрість і Сила і Доброта і Велич Милосердя…
Про Божу волю
- »Воля Божа — це святість ваша». Не уступаймо супроти змагань людського духа, біжім в перед, по словам апостола який каже: «Браття, я не думаю про себе, що я дійшов до ціли: Але лиш одно: забуваючи про те, що вже за мною, спішусь до того, що перед мною — біжу до мети по нагороду високого покликання Божого в Христі Ісусі (до Фил. 3.13). Наше змагання — є змаганням найвищим, бо є змаганням до святости, як каже апостол: „Воля Божа — це святість ваша“.
- Святість — це для мене зависока мета? По монастирях стрінути можна одно невідрадне лихо, яке я назву прямо моральною єрессю. Між братами часто чуємо такі слова: «Святість, це не для мене, для мене слабого — це зависока мета». Господь Бог до всіх сказав: «Будьте святими як і я є святий». Ті слова відносяться до всіх людей, а тим більше до монахів, що становимо собою найближче оточення Ісуса Христа.
- Про тайні Божі дороги… Не один грішник перед смертю навертається, бо за нього молиться, терпить, жертвується друга душа — може йому цілком незнана. Це тайні Божі дороги, Який хоче, щоб всі люди спаслися.
Про переслідування
- Здайся насліпо на Бога. Не даймо себе опанувати тій думці: ах, що то буде! Ісус відповідає: вистарчить тобі цей тягар, що маєш, від рана до вечора перенести, а завтрашній день сам про себе буде журитися. Старайся нині добре пережити, то має бути головним кормом Твоєї душі, Бог є Вседержитель, Провидіння всім кремує, волос тобі з голови не злитить без Божої Волі, бо котрий любить Господа Бога то тому вийде все те на користь… Провидіння Боже всім кермує, кермує речима найменшими, то і найбільшими тим більше піклується… Здайся насліпо на Бога: Боже, я все приймаю, іду зі замкненими очима за Тобою, Боже! Той вийде побідником!
- Бог знає, що буде. Не треба датися опанувати: що буде? Що буде — то буде, Бог знає, що буде, і тому не біймося, а буревій промене!
- Той виграє, хто Бога тримається. Наразі небезпеки нема, але будемо переслідувані. Тому всім говорю, хто лишається, то покликання має чисте, і хай буде увірений, що задля Господа бога терпить. Що Бог хоче, то буде, бо він є Вседержитель і той виграє, хто Бога тримається.
Про любов
- Любов до Бога має бути понад усе. Ми повинні бути готові скорше все втратити: і майно, і здоровя, а навіть життя, як згодитись на смертний гріх і через це стратити ласку і любов Божу.
- Про великість любові. Мірою правдивої духовної величі чоловіка є, головним чином, великість любові, що живе в його серці.
- В нашому серці живе любов. Ми є образом «іконою Божою» настільки, наскільки і в нашому серці живе Любов, якщо в серці людськім Любові нема, то Божа подібність затрачується, а всі інші можливі прикмети не мають жодної вартості, бо брак їм того, що є самим життя Духа.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Дивіться також
Дивитися ще
