Таємниці монахів: владика Михайло Бубній розвінчав 4 міфи про життя у монастирі

9 лютого 2024

У неділю, 4 лютого, Патріарший собор Воскресіння Христового в Києві наповнився незвично великою кількістю чорних і синіх габітів — у цей день на традиційну прощу монашества прибуло понад 200 богопосвячених осіб. Її головним натхненником та організатором був владика Михайло Бубній, екзарх Одеський, голова Патріаршої комісії у справах монашества. В інтерв’ю для «Живого телебачення» він відповів на найпоширеніші запитання про монашество.

Таємниці монахів: владика Михайло Бубній розвінчав 4 міфи про життя у монастирі

Чому монахинь більше, ніж монахів?

Можливо, тому що жінок в УГКЦ більше, ніж чоловіків (сміється). Важко сказати, бо це Святий Дух надихає ту чи ту особу до такого життя. Серед чоловіків є інші покликання, наприклад, до одруженого чи неодруженого священства. Тобто чоловіки мають більший вибір. Але не стверджуватиму, що це показник.

Чи змінилася кількість покликань за останні 20 років?

Так, є тенденція до зменшення кількості покликань до священства загалом і до монашого життя зокрема. На це впливає багато чинників. Після того, як УГКЦ вийшла з підпілля, відбувся розквіт — церковне життя оживилося. Звісно, тоді було набагато більше покликань. Зараз спостерігаємо зменшення. Але це не засмучує нас, бо знаємо, що Церква є Христова і покликання, яке дається особі, хлопцеві чи дівчині, це покликання від Бога. Якщо дивитися на покликання біблійно, то Господь вибирає одиниці, щоби змінити обличчя своєї Церкви чи свого народу. Наприклад, Ісус Христос покликав усього 12 апостолів… Тому не варто впадати у відчай. Церква заснована Христом — Він завжди має свої плани. Ми не знаємо, які горизонти Господь Бог відкриє нам у майбутньому.

Що таке харизма монашого чину?

Монаші чини і згромадження відрізняє не лише одяг (усміхається). Вони відрізняються статутами, так званою конституцією. Як суспільство живе за Конституцією, так і монаші згромадження. Правила приймає кожна спільнота, їх затверджує вищий церковний уряд: або єпископ, або патріарх, або навіть Апостольський престіл. Ці правила прописують, чим займаються богопосвячні особи, який стиль їхнього життя і до якого служіння вони покликані. Ми називаємо це харизмою. Харизма тої чи тої спільноти походить від її засновника. Наприклад, монахи-студити зосереджені перш за все на молитві, на більш закритому способі життя в монастирі. Отці редемптористи (а до цього згромадження належу і я) більше концентрують увагу на місіях, реколекціях. Тобто вони є місіонери за своєю харизмою.

Чи всі монахи — священники, чи всі неодружені священники — монахи?

Не всі чоловіки-монахи є священниками, і не всі неодружені священики є монахами (усміхається). Монах може бути священником або ні. Це залежить від формації, яку він проходить. Сестри завжди залишаються монахинями у своєму стані. Звичайно, священник має більше повноважень і можливостей. Він може уділяти Святі Тайни та звершувати Літургію.