Синод УГКЦ про аграрну реформу: «Селянин має відчути себе повноправним господарем на своїй землі»
Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви назвав моральні принципи, на яких має формуватися проведення аграрної реформи.
Найперше — в УГКЦ вважають, що згідно з Божественним Одкровенням земля є даром Божим для людства в цілості. Вона має універсальне призначення і дарована Всевишнім для спільного блага всіх людей. Всяке володіння людиною землею є відносним і підпорядковане цій первинній волі Бога Творця. Тож людина є лише управителем Божих дарів і не може їх ексклюзивно привласнити, — йдеться у Зверненні Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ щодо аграрної реформи в Україні.
Другий моральний принцип — у правовому суспільстві має бути справедливий розподіл землі між людьми, які всі є рівними за гідністю перед Богом і рівноправними у своїй країні.
Третій — Земля не може вважатися товаром нарівні з іншими продуктами праці й діяльності людини. Земля не є цільовим об’єктом ринку. Це не просто товар, який призначений для продажу чи накопичення.
І четвертий принцип — цінність землі не може бути визначена її комерційною відносною вартістю. З цього випливає традиційне для українців почуття відповідальності господаря за ту землю, на якій він працює.
«Жахіття Голодомору показали, що український селянин дуже міцно пов’язаний зі своєю землею, бо захищав своє право на неї навіть ціною власного життя. Лихо комуністичної колективізації глибоко зранило українську культуру господарювання на рідній землі. Тож наше спільне завдання — відновити цю культуру. Селянин має відчути себе повноправним господарем на своїй землі. Він повинен мати право і обов’язок нею управляти, і ніхто не може його цього позбавити», — вважають єпископи.
У Синоді УГКЦ наголошують, що відповідно до цих засад, аграрна реформа, метою якої має бути формування високої культури та етики господаря, становлення та розвиток сільських територій і громад, повинна базуватися на верховенстві права та принципах сталості, прозорості, справедливості та всеосяжності.
«Ми всі розуміємо, що аграрна реформа є потрібною. Але не можна сегментарно запроваджувати ринок земельних угідь, не здійснивши цілісного та системного реформування всього аграрного комплексу, відповідних підготувань і змін у пов’язаних із ним супутніх сферах народного господарства: правосудді, фінансово-економічній системі, екології, державній безпеці…», — наголошують в УГКЦ.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ