«Стараймося в кожній ситуації зробити пріоритетом потреби наших ближніх, бо це дозволить Богові ще більше діяти через нас», — владика Гліб Лончина
Приклад святого Павла, апостолів і перших християн, людей, які найближче жили до часів Ісуса Христа, можуть послужити нам як натхнення зробити більше, ніж те, що уявляємо; бути інструментом у руках Ісуса Христа, який хоче вживати наші таланти, щоб продовжувати ходити по землі і зціляти людей, допомагати, кликати до навернення.
Святий Павло не раз потрапляв у тюрму, тому що його проповідь не одну особу дразнила. Сьогодні в Діяннях апостолів ми чули про подію, яка сталася у Филиппах. Це місто, де Павло заснував Церкву, а згодом написав до її вірних листа, послання до Филип’ян.
Павла заарештували, тому що він вигнав біса з дівчини, яка ворожила, і, тим самим, відняв бізнес від її панів.
Ставити на перше місце людину і її гідність
Пункт перший: християнство вчить ставити людину, людську гідність вище економічних чи будь-яких інших факторів. Пани тієї дівчини не дбали про її життя; вони її використовували, щоб мати з неї зиск, готові гроші. Павло, натомість, дбав про душу дитини: він хотів, щоб вона жила в мирі зі собою і з Богом, а не в неволі ворога людського роду.
Унаслідок того, пани підбурили народ і намовили владу ув’язнити апостолів Павла й Силу, ще й посікши їх різками. У тюрмі апостоли молилися і в’язні їх слухали. Раптом счинився землетрус і кайдани поспадали з апостолів та двері розкрилися. Тюремник, побачивши це, хотів себе вбити, бо знав, що його чекає смерть за те, що в’язні повтікали. Та Павло зупинив його, а він тоді попросив: «Що мені слід робити, щоб спастися?» Звідкіля таке запитання — і чому воно звернене до апостолів? Тюремник, з певністю, обсервував своїх в’язнів, слухав їхніх молитов, а ще і здивувався, що в’язні не повтікали, і це порушило щось у його серці.
Добро має наслідки для нашого довкілля
Пункт другий: коли молимося і чинимо добро, воно має наслідки для нашого довкілля. Хтось десь отримує ласку через наші молитви — навіть, якщо не зараз. Може, за кілька поколінь народиться людина, яка зробить велике добро, тому що її пра-пра-прабабуся не відмовилася від нової вагітности. Може, батько повернувся до своєї родини, тому що ми обережно керували автомобілем, не перевищуючи швидкости. Усе, що робимо, має вплив на інших.
Коли Павла хотіли тайкома випустити з в’язниці, він заявив, що є римським громадянином, якого не мали права сікти різками. Тому вимагав справедливости. Але чому Павло відразу не сказав їм цього на початку, перед тим, як його били? Був би він оминув биття і тюрму. Тому що він думав про свою Церкву. Був би себе спас, але після його відходу влада була б переслідувала християн. Отже, він пожертвував собою, щоб інші не страждали.
Дбати не про власну вигоду, а про добро інших
Пункт третій: коли думаємо не про свою вигоду, у першу чергу, а про інших, тоді виходить більше добро: добрий приклад, вдячність людей, намагання наслідувати. Стараймося в кожній ситуації зробити пріоритетом потреби наших ближніх, бо це дозволить Богові ще більше діяти через нас.
Дорогі сестри і брати! Приклад святого Павла, апостолів і перших християн, людей, які найближче жили до часів Ісуса Христа, можуть послужити нам як натхнення зробити більше, ніж те, що уявляємо; бути інструментом у руках Ісуса Христа, який хоче вживати наші таланти, щоб продовжувати ходити по землі і зціляти людей, допомагати, кликати до навернення. Навчімось від апостолів ставити людську гідність на першому місці, молімось за інших, бо молитва ніколи не є без позитивних наслідків, і ставмо людські потреби вище своїх, бо, коли ділимося своїми дарами і не затримуємо їх для себе, тоді отримуємо набагато більше, аніж те, що віддали. Нехай, отже, усе в нашому житті буде на славу Божу.
† Гліб Лончина,
апостольський адміністратор Паризької єпархії Святого Володимира
24 травня 2020 року