СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Василь Івасюк: «Лише добрими справами можна врятувати людей, які опинилися в тяжкій життєвій ситуації»
Дорога до Неба безкоштовна, бо це молитва, піст, милосердя, справедливість і за все це вже заплатив Ісус Христос дорогою ціною — жертвою свого життя. Цією дорогою мало хто йде. Про це мовив преосвященний владика Василь Івасюк, єпарх Коломийський, у день пам’яті святого і рівноапостольного князя Володимира, 28 липня 2021 року.
Вступ. Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Князь Володимир Великий, Хреститель Київської Русі, шукав скарб — Царство Боже і дорогу до спасіння.
І). Князь Володимир Великий
Київський князь до хрещення веде типове язичницьке життя повне злочинів і далеке від християнського ідеалу. Проте, справжня зустріч з Ісусом Христом викликає внутрішню переміну князя і він визнає спасіння, як найвищий дар Христа людям. Князь Володимир без вагань у 988 році хрестить вірних Київської держави. Сила хрещення змінила його життя, а також життя нації і правила володіння країною. Авторитет князя росте, держава зміцнюється і приєднується на рівних умовах до групи європейських країн.
Князь Володимир після прийняття християнської віри, повністю зміняє свою вдачу, він починає доглядати за бідними, хворими та голодними, надаючи їм потрібну допомогу при дворі. Київська Русь — це єдина країна на той час, в якій скасовано смертну кару. Володимир сказав людям, які намагалися відновити смертну кару: «Боюся гріха».
Роман Василик, Святий князь Володимир
ІІ). Життя — дуже коротке і тому треба оминати гріхи
Отримавши від Бога дар життя, людина йде по крутих горах, небезпечних поворотах, непередбачених обставинах, переходить випробовування, а деколи появляється дорога встелена квітами. Все це приходиться пережити, перетерпіти і прийняти. Люди мають завдання — виконати своє покликання і тоді закінчити життя на землі.
Тому прокидаючись кожного дня, не нарікайте, любіть тих, хто вас поважає, пробачайте винуватим і знайте, що все в цім житті минає швидко. Скаржитись на життя не треба, тому що багато людей в молодому віці відійшло до вічності. Скаржитись на чоловіка також не треба, бо багато дівчат мріють вийти заміж. Скаржитись на своїх дітей так само не треба, тому що багато людей роками просять Бога про народження дітей. Краще виховувати дітей за порадою Володимира Мономаха, тобто на позитивних прикладах батьків і дідів. Одним із основних засобів виховання князь вважав освіту: «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь».
Життя є дуже дивне! Люди надаремно витрачають свій час, марнують своє життя, втрачають здоров’я, щоб здобути та накопичити гроші, а потім їх легко тратять на сигарети, розпусту, випивку, клуби, наркотики. Така дорога веде до Пекла, яке є дуже дороге і коштовне. Однак найгірше з усього того, що більшість людей хоче йти платною дорогою туди, де є плач і скрегіт зубів.
Дорога до Неба безкоштовна, бо це молитва, піст, милосердя, справедливість і за все це вже заплатив Ісус Христос дорогою ціною — жертвою свого життя. Цією дорогою мало хто йде. «Світ не без добрих людей». Це українське прислів’я втілює народну мудрість про щирість і доброту сердець, милосердя та небайдужість, які споконвіку приходять на поміч у несприятливий для нас день. В умовах, що склалися нині, лише добрими справами можна врятувати людей, які опинилися в тяжкій життєвій ситуації.
Микола Кристопчук, Святий Володимир
ІІІ). Достойно згадати діяльність Володимира Великого можна молитвою і щирою Сповіддю та Покаянням
У нашому храмі заносимо молитву за рівноапостольного Володимира, а завтра після празника когось із нас покличуть на зустріч з ним. Це є страшно, але дуже цікаво увійти в інше життя, щоб зустрітися з Богом. Ніхто з нас не готовий залишати цей світ та переходити в невідомість. Ми зі страхом перегортаємо сторінки свого життя, на яких є написані наші ганебні вчинки. Один день — це одна сторінка. Витерти неприємні вчинки з кожної сторінки нашого життя, наче губкою, допомагає щире Покаяння і Сповідь. Не просто є виконати завдання свого покликання за коротке життя. І тому треба приймати Святу Сповідь за своє лінивство і час потрачений на гріхи, бо саме вони не дозволили нам виконати волю Божу вповні. Усі ми помиляємось і не один раз, але не кожен з нас відважиться на добру Сповідь. Прийдіть до Бога у визначений час і благально подивіться Йому у вічі, прохаючи Його милосердя. Празник Володимира кличе всіх вас приступити до святої Тайни Покаяння і Причастя, щоб для вас було справжнє свято і повний відпуст. Не раз можна ціле життя сповідатися, але ніколи не покаятися. Не потрібно обманювати себе, що після смерті залишиться від нас тільки один порох. Так, тіло повернеться в землю, а душа стає перед Богом і дивиться Йому прямо у вічі. І тут треба буде сказати Господеві чому ми грішили і за що своїми вчинками не один раз розпинали Його на хресті.
Всі вчені є глибоко віруючими людьми. Лікарі, котрі займаються питанням життя і смерті є також віруючими. Вони отримали тисячі свідчень від людей, котрі пережили клінічну смерть, доводячи, що життя продовжується після смерті. Тарас Шевченко не мав сумнівів щодо існування Бога. Раптом нині знаходяться люди, котрі цинічно і з насмішкою заявляють: «Сумніваюсь, що твій Бог захистить тебе чи зробить негайно чудо для тебе і т. д.». Таким людям треба сказати: «Прочитай Святе Письмо, вивчи питання, а вже потім будеш так говорити». Інакше будеш ходити по замкненому колу все життя, шукати правди і справедливості та ніколи їх не знайдеш. Важко жити там, де релігію вважають відсталою від життя. Впасти в гріх — це людська неміч, але Богові потрібен мотив: «Чому саме так ви зробили і продовжуєте грішити?».
ІV). Гріхи обмови, гніву, чужоложства, п’янства, ворожбитства, наркоманії і корупції та інші спричинюють смерть душі
«Христос шукав в кожній людині хороше, а ми шукаємо зле. Христос шукав в людях добро, бажаючи їх виправдати, а ми шукаємо зло, аби засудити їх. Христу було боляче говорити про чужі гріхи, а нам це приємно. Христос словом перемінював грішників в праведників, а ми словами робимо з грішників ще більших грішників. Христос рятував людей, а ми їх губимо. У цьому різниця. Але ж і ми можемо бути подібні до Христа» так, як Володимир Великий.
Навчіться цінувати життя і любити його та не звертати уваги на те, що люди про вас говорять. Одні дивляться на вас лагідно, другі — заздрісно, треті — осуджують і т. д. Найліпше смійтеся з того. Нині вам кричать, як Христові при в’їзді до Єрусалиму «Осанна», а завтра будуть кричати «Розіпни!». Ви своє завдання виконуйте і йдіть вперед. Пам’ятайте, що матеріальні речі, які в нас є тепер і ми ними гордимося, завтра вже їх не будемо мати. Цінуймо все те, що дає нам Господь, правильно використовуймо час і гроші та вчасно Сповідайтеся і Причащайтеся.
Інна Шишковська, Тетяна Кузбит (Білик), Святий Володимир Великий
4.1). Приклад про молитву
Давним-давно жив один монах, який багато молився і дивним йому здавалося, що люди в церкву ходять, Богу моляться, а живуть все так само погано. Одного разу з цими думками він заснув. Світлий ангел підняв його високо-високо над землею. Не чути було більше людських голосів, затихли пісні, крики, весь шум метушливого мирського життя. Лише деколи долітали звідкись гармонійні ніжні звуки. Це святі молитви і тільки вони чуються тут.
— Але чому так слабко звучать вони? Чому так мало цих звуків? Адже зараз весь народ молиться в храмі…?
Ангел зі скорботним обличчям глянув на нього.
— Ти хочеш знати? Дивись.
Далеко внизу виднівся великий храм. Чудесною силою розкрилися його зводи, і старець міг бачити все, що робилося всередині. Храм весь був наповнений народом. Йшла служба і жодного звуку не було чутно. Видно було, як стояв на лівому крилосі дяк і щось читав швидко-швидко, човгаючи і перебираючи губами, але слова туди, вгору, не долітали. На амвон поволі вийшов величезного зросту диякон, широко розкрив рот, і… ні звуку не чути!
Регент роздавав ноти: хор готувався співати. «Вже хор-то, напевно, почую», — подумав старець. Регент стукнув камертоном по коліну, підніс його до вуха, витягнув руки і дав знак починати, але як і раніше панувала повна тиша. Дивитися було дивно: регент махав руками, притупував ногою, баси червоніли від натуги, тенори витягувалися на носках, високо піднімаючи голову, роти у всіх були відкриті, але співу не було. Всі хрестилися, кланялися, багато щось шепотіли, але нічого не було чутно. Вся церква була німа.
Вони спустилися повільно, ніким не видимі спустилися в самий храм. Ошатно одягнена жінка стояла попереду всього натовпу і ретельно молилася. Ангел торкнувся рукою її серця і почув її негативні думки про сусідку.
Поруч стояв бізнесмен в хорошому костюмі і задумливо дивився на іконостас. Ангел торкнувся його грудей, і перед старцем зараз же відкрилися його затаєні думки: «Які збитки! Продешевив… Товару такого тепер нізащо не купиш! Не інакше як тисячу втратив, а може, й півтори… «
Далі виднівся молодий селянський хлопець. Він майже не молився, а весь час дивився наліво, де стояли жінки, червонів і переминався з ноги на ногу. Ангел доторкнувся до нього, і старець прочитав у його серці: «Ех, і хороша та дівчина! От би дружину таку! Піде за мене чи ні?»
І багатьох торкався Ангел, і у всіх були подібні ж думки, порожні, пусті, життєві. Перед Богом стояли, але про Бога не думали. Тільки вдавали, що молилися.
— Тепер ти розумієш чому такі доходять. Тому й здається, що всі вони точно німі.
У цю хвилину раптом боязкий дитячий голосок виразно промовив: — Господи! Ти благий і милостивий… Врятуй, помилуй, зціли бідну маму! У куточку на колінах, притиснувшись до стіни, стояв маленький хлопчик. В його очах блищали сльози. Він молився за свою хвору маму. Ангел доторкнувся до його грудей, і старець побачив дитяче серце. Там були скорбота і любов. — Ось молитви, які чути на Небі! — Сказав ангел.
Висновки. Найбільш важливий внесок св. Володимира — це прийняття хрещення Київською Державою, а також прийняття хрещення самим Володимиром, його навернення і докорінне євангельське перетворення. З таким ставленням св. Володимира народ Русі-України, а через нього і весь європейський Схід отримав Великий дар Хрещення.
Святий рівноапостольний Володимире, моли Бога за нас грішних і за нашу Батьківщину Україну.
Благословення Господнє на вас! Амінь.
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський
28 липня 2021 року,
у день пам’яті святого і рівноапостольного князя Володимира,
с. Дора (Івано-Франківська область)
