«Спішімо особисто прийняти Дитя»: Різдвяне послання владики Йосафата Мощича
«У цьогорічному Різдві тим убогим вертепом стає вся наша Україна, і Месія по-новому бажає нині народитися в тілі українського народу. Прийти, щоб його спасти і визволити; прийти, щоб він став оновленим народом, якого сам Господь підняв і поставив, як той світильник, для інших народів. Для нас рядки стишка «З нами Бог, зрозумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог» набули нового звучання. Так, «з нами Бог…» — для оновленої місії, яку ще прийдеться нам усім разом звершити». Про це говорить у своєму Різдвяному посланні владика Йосафат Мощич, єпарх Чернівецький.
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
владики Йосафата Мощича, єпарха Чернівецького
Всечесному духівництву і чернецтву,
возлюбленим братам і сестрам
Чернівецької єпархії УГКЦ
«Оце ж сам Господь дасть вам знак:
ось дівиця зачала, і породить сина,
і дасть йому ім’я Еммануїл»
(Іс. 7,14)
Христос рождається! Славімо Його!
Возлюблені у Господі! У давні часи, коли на ізраїльську землю нападали сусідні народи з Дамаску і Сирії, мудрий старозавітній біблійний пророк Ісая пропонував юдейському цареві Ахазу цілковито довіритися Божому захисту і просити вишнього знаку. Але останній не захотів, бо мав власні ідеї та плани на спасіння. Тоді Ісая промовив: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: ось дівиця зачала, і породить сина, і дасть йому ім’я Еммануїл» (Іс. 7, 14), що в перекладі означає «Господь з нами» чи, точніше, «з нами Бог!» І справді, після цього пророцтва два сусідні правителі, маючи нагальну потребу розв’язати внутрішні проблеми своїх країн, відступили від стін Єрусалима. Сповіщення про те, що діва народжує Еммануїла, стає профетичним знаком спасіння, який дарує Бог для свого народу. Цей старозавітній, збережений в традиції Церкви текст ніколи не втрачає своєї актуальності, особливо сьогодні, коли російський окупант намагається брутально знищити цілий наш народ, сплюндрувати нашу Богом дану землю.
Історичний факт народження Ісуса Христа унаочнив нам пророчі слова Ісаї. Як пише Матей, просвічений ангелом Йосиф починає розуміти, що ось перед його очима і в його житті розгортається Божий проект, висловлений Ісаєю, що це його заручена Марія є тією Дівою, котра зачала Еммануїла, а сам він покликаний до співпраці у цьому ЗАДУМІ СПАСІННЯ, автором якого є сам Бог. Від Йосифа вимагалося ПОСЛУХУ ВІРИ І ДОВІР’Я, а також ОБОВ’ЯЗОК СПІВПРАЦЮВАТИ з Усевишнім у Його задумах.
Месія приходить у ті дні, коли його народ знаходиться під окупацією іншої могутньої імперії, над однокровними постійно знущаються чужинці, а надіятися на допомогу від інших народів було вкрай важко. Ба, сам Син Божий приходить в простоті убогої стаєнки чи печери, в темноті і холоді, в товаристві тварин та убогих пастухів з порожніми руками. Народившись, малий Ісус змушений тікати і бути переселенцем, бо Ірод і його свита задумали Його знищити.
У цьогорічному Різдві тим убогим вертепом стає вся наша Україна, і Месія по-новому бажає нині народитися в тілі українського народу. Прийти, щоб його спасти і визволити; прийти, щоб він став оновленим народом, якого сам Господь підняв і поставив, як той світильник, для інших народів. Для нас рядки стишка «З нами Бог, зрозумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог» набули нового звучання. Так, «з нами Бог…» — для оновленої місії, яку ще прийдеться нам усім разом звершити, і то не тільки в себе в Україні, але й засвідчити іншим народам, щоб і вони знову УВІРУВАЛИ, відновили дар віри в Бога — Творця історії та оновилися на євангельських цінностях.
Світло вифлеємської зорі провадить мудреців, які приходять з визнанням і підтримкою, щедрими дарами мира, золота і ладану. І хоча електричного світла в нас є дуже мало, проте нині багато націй бачать те невидиме світло, що сяє в душах і серцях наших Героїв — захисників, волонтерів, медиків, енергетиків та кожної людини, яка солідарна у захисті країни — Богом даної землі. Колись Господь руками Мойсея вивів з рабства фараона ізраїльський народ; сьогодні ж Господь, той самий, що і вчора — Творець історії — продовжує новий ВИХІД і ПЕРЕХІД нашої нації з-під впливу «імперії темряви і злоби». Правда, ще не всі люди хочуть вийти на шлях свободи дітей Божих, бо їм до вподоби діла лихі, діла темряви, та іншої дороги в нас немає. Навіть Господь попровадив іншим шляхом мудреців, і вони повернули іншою дорогою і не пішли до Ірода розповісти про Дитя — Месію.
Упродовж 30 років відновлення державної Незалежності ми не були здатні самі себе змінити, тому Господь, навіть попри хитрі задуми зла знищити нас війною, сьогодні знову приходить, щоб ми стали учасниками дивного Божого Таїнства, яке увірвалося в світ людей, щоб його преобразити та змінити долю народу.
Отож, спішімо й ми, кожен з нас особисто прийняти це Дитя, вкладаючи в Його руки усе своє життя. Бо ці руки, попри те, що малі і слабкі, але мають силу і владу обійняти кожного з нас та зійти навіть до темноти аду, нашого аду, котрий ми самі нездатні здолати.
Від імені усього буковинського духівництва та від себе самого бажаю вам у цей новий рік такого благословення Божого, яким сам Господь благословив свій народ через Мойсея та Арона: «Нехай Господь благословить тебе і охороняє тебе! Нехай Господь світить обличчям своїм до тебе та милує тебе! Нехай Господь оберне обличчя своє до тебе і дасть тобі мир!» (Числа 6, 24–26). Таке благословення на початку року означає, що ми призиваємо новонароджене Дитятко — Ісуса, щоб наповнив наше життя всіма добрами і, головне, змістом, і хай захоронить від того, що веде до смерті, а провадить до повноти життя, особливо до життя вічного. Хай Господь як Пастир провадить, і споглядає, і направляє нас у наших рішеннях. Нехай Господь поверне обличчя своє до нас, сповнене радості і милості. Господь нехай радіє, що нам добре вдається сповняти Його задуми, які Він приготував для кожного з нас та цілого нашого народу.
На завершення заохочую вас: прославляймо Ісуса нашим християнським привітом «Христос рождається», адже українська християнська культурна спадщина така багата на вияв віри у час Різдвяних свят через спів, коляду, родинні відвідини, ділення просфорою з батьками та старшими з наших родин, дійства вертепу, ходіння зі звіздою, відвідини переселенців та сімей героїв, які через любов до Життя пожертвували своїм життям.
Нехай Пресвята Богородиця, прославлена в чудотворній іконі Надія Безнадійних, покриє своїм омофором в окопах — новітніх яслах прифронтової зони — наших воїнів, що служать і захищають дитя, дружину, батька і рідну матір. Хай вифлеємська зірка провадить і вкаже кожному шлях до нашого Господа Ісуса Христа. Христос рождається! Славімо Його!
† Йосафат Мощич,
єпарх Чернівецький
Дано в Чернівцях, при катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці,
в день Передсвяття Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Св. свщмч. Ігнатія Богоносця, 2 січня 2023 року Божого