СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСьогодні Патріарший собор Воскресіння Христового святкує свій престольний празник
Кожен наш день може стати Великоднім, якщо Божа перемога відкриє наше серце. Це станеться лише тоді, коли наш день буде наповнений силою Воскреслого Христа, що є переможцем. Коли щодня будемо поборювати свій гріх. Якщо перестанемо відрікатися Христа, а почнемо разом з ним йти на Голготу, щоб там розп’ястися і воскреснути з Богом.
На цьому наголосив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, під час своєї проповіді до вірних у Світлий понеділок, 20 квітня 2020 року, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, що в Києві. Саме Світлий понеділок є днем престольного празника Патріаршого собору, адже храми, які освячені на честь Великодня своє свято святкують наступного дня, бо сам Великдень є «празник празників і торжество всіх торжеств».
На початку проповіді єпископ-помічник Київської архиєпархії зауважив, що Боже провидіння для світу має свій особливий задум. За його словами, Великдень — це слово про Пасху і про перемогу Бога над гріхом і смертю. Воно викликає перспективу радості і глибоку надію, що наше життя має вічну перспективу, яка почалася на землі.
Владика Йосиф зауважив, що зазвичай український народ у своїй історії відзначає дати не тріумфальних перемог, а радше ті, в яких оплакує своїх героїв і молиться за них.
«Згадуючи події шести років тому на Майдані й Інститутській бачимо, що було знищено цвіт української нації. У небеса відійшла Небесна сотня. Пам’ятаємо наругу над людською гідністю. Однак сьогодні, з перспективи часу розуміємо, що узгір’я Інститутської — це наша сучасна українська Голгота і гора найновішого Воскресіння. Там народ переміг страх, злобу і наругу над собою», — сказав він.
І згодом додав: «Правда, що до повного Воскресіння нам ще дуже далеко. Проте, святкуючи сьогодні Великдень розуміємо, що події шести років тому були нашим „малим Великоднем“ і „малою українською Пасхою“ нашого з вами відродження. Сталося це тому, що у душі кожного українця живе Воскреслий Бог, який завжди перемагає злобу. У нашому серці живе віра Спасителя, який терпів над собою наругу, був обпльований, зраджений, залишений і розп’ятий. Він піддався смерті, однак воскрес, даючи нам надію, що якщо ми з Богом терпимо, з Богом і для Бога боремося, то обов’язково в нашій історії буде Великдень — Великий день нашого відродження».
«Ми сьогодні стоїмо у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, для якого Господь у свій час обрав Блаженнішого Любомира, щоб закласти його наріжний камінь. Він став початківцем цього великого і славного храму, що є голосом для українців греко-католиків і християн загалом у всьому світі. Наш Воскресенський собор стає символом відродження всієї української нації і народу, бо всі, хто має українське коріння вкладали кошти, молитву і біль серця, щоб цей символ відповідав Великодню. Щоб з нього поспішала до душі і до серця ідея Великодня — дня Пасхи і перемоги. Згадуємо сьогодні також Блаженнішого Святослава, який освятив собор і звершує тут служіння за рідний народ і Батьківщину», — сказав владика Йосиф.
Архиєрей подякував усім жертводавцям, хто долучався і продовжує вкладати власні кошти і молитви у розвиток краси собору.
«Сьогодні молимося за усіх, хто приносить свою молитву, надію і розчарування на поріг цього храму, сюди, до місця особливої присутності Воскреслого Господа. Усім нашим вірним у день празника головного собору УГКЦ від щирого серця зичу Божої сили і благодаті жити так, щоб кожен день був Великоднім, щоб кожен день ми силою Бога перемагали гріх і зло. Щоб з нашого єства випромінювало світло християнського життя і Божого слова. Усім вам щиро бажаю небесної сили згори, світла Божого, ласки воскресати щодень і творити щодня цей день Великоднім», — побажав на завершення проповіді єпископ-помічник Київської архиєпархії.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
