СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Сьогодні хочемо інтронізувати Лесю Українку на почесному місці сучасної культури», — Глава УГКЦ під час презентації книги «Апокриф»
Український народе, ми сьогодні хочемо інтронізувати на почесному місці української сучасної культури славну Лесю Українку. На цьому наголосив Отець і Глава УГКЦ під час презентації книги «Апокриф» Лесі Українки | «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава та Оксани Забужко. Презентація відбулася в прямому ефірі «Живого телебачення», а також за допомогою Zoom-конференції. Участь взяли співавтори книги: Блаженніший Святослав та пані Оксана Забужко. Розмову модерував о. Ігор Яців, керівник Департаменту інформації УГКЦ.
На початку презентації пані Оксана Забужко зауважила, що останні 12 років творчості Лесі Українки ознаменувалися пошуком своєї Церкви, драматичними і навіть конфліктними стосунками з християнством. Шлях поетеси у цій тематиці починається з драматичної поеми «Одержима».
«У Блаженнішого блискучий літературний смак, художнє відчуття. Блаженніший Святослав зробив те, чого літературознавці раніше зробити не могли: він показав Лесю Українку як релігійну мислительку», — сказала вона.
У своєму слові Отець і Глава УГКЦ пригадав історію, пов’язану з Іваном Франком і митрополитом Андреєм Шептицьким.
«Знаємо, що Іван Франко мав непрості стосунки з інституційною Церквою. Кажуть, що під час святкувань 40-річчя творчості Івана Франка митрополит Андрей Шептицький особисто вивів його на сцену оперного театру Львова і посадив на почесному місці. До сьогодні дискутують, чи це насправді відбулося, але я хотів зробити щось подібне із Лесею Українкою: вивести її на сцену уваги сучасної культури й інтронізувати її на почесному місці», — наголосив Глава Церкви.
За його словами, сьогодні українці не знають своєї культури. В Україні не знають Лесі Українки. Сьогоднішня презентація — це ще одна спроба привернути увагу українців до великої доньки нашого народу.
Це ще одне заохочення, каже Блаженніший Святослав, прочитати її твори. Зробити їх живими й актуальними у сучасних обставинах. У цьому зміст нашої розмови, праці і сьогоднішньої презентації.
«У нашій розмові ми намагалися допомогти читачеві зрозуміти християнські образи Лесі Українки. Позаяк вона жила і писала у контексті християнського світогляду. Леся Українка використовувала образи раннього християнства. Таким чином вона несла нам свого духа. Я намагався допомогти сучасному читачеві, який, можливо, не володіє християнськими смислами, зрозуміти, що хоче сказати Леся Українка», — пояснив Блаженніший Святослав.
Я би хотів, каже Предстоятель УГКЦ, щоб ми намагалися відчитати через образну драматургію Лесі Українки її послання сучасним українцям. На його думку, Леся жила і мислила постулатами християнської віри.
До презентації через Zoom долучилися двоє експертів: Олена Гусейнова, письменниця, журналістка, радіоведуча, таВіктор Єленський, релігієзнавець, публіцист, доктор філософських наук.
Свою назву книга отримала з поеми «Що дасть нам силу?» з підзаголовком «Апокриф» (див. у додатку). На переконання Блаженнішого Святослава, ця поема може бути підсумком всієї розмови співавторів про Лесю Українку.
Головний герой поеми — убогий тесля, який втрачає зміст життя, повагу до себе і силу. Події відбуваються напередодні свята.
«Тесля відчуває, що втрата поваги до себе спричинила кривду іншій людині. Що дає йому силу і можливість знайти сенс? Саме повага до іншої людини і до чужого болю», — наголошує Предстоятель УГКЦ.
«На питання: звідки нам взяти силу? Леся Українка відповідає: зі сили любові», — каже Блаженніший Святослав. І пояснює, що хрест у християнському сенсі — це символ любові. Більше того, хрест — це символ Божої любові до людей.
«В тих обставинах, коли тесля бачить засудженого на розп’яття, він починає віднаходити сенс кажучи: такий важкий хрест, бо я його погано зробив. Своїм жестом він намагається надолужити ту біль, яку він завдав. Уявіть: 1903 рік, коли вся Російська імперія готується до революції, Леся Українка каже, що робітник бере на плечі не червоне знамено, а хрест, — і в нього звідкись з’являється сила», — додає він.
«Леся Українка взяла євангельську історію, щоб перетворити її на своє послання, свій маніфест. Через поему вона показує нам, як знайти сенс свята, віднайшовши його через любов. Дуже надіюся, що це послання буде сьогодні посланням до кожного українця, який через коронавірус втрачає сенс. Нехай свято прийде до нашого українського Єрусалиму», — підсумував Блаженніший Святослав.
Відтак ті, хто долучилися до події через Zoom, мали можливість особисто поставити свої запитання до учасників презентації. Важливо відзначити, що запитання лунали з Італії, Франції, Німеччини та України.
Про книгу
Cкладні й глибоко драматичні стосунки Лесі Українки з християнством, котрі cтановлять ядро її зрілої творчості, ніколи ще не були предметом професійного богословського аналізу. Московська синодальна цензура забороняла твори письменниці «за безбожництво», радянська комуністична хвалила «за атеїзм» і водночас ті самі п’єси не допускала на сцену.
Тож смисл тієї запеклої «релігійної війни», яку провадять герої Лесі Українки і вона сама з офіційною Церквою, залишався для читача закритим. Аж до сьогодні, коли Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав і письменниця Оксана Забужко зустрілись, щоб обмінятися думками про твори Лесі Українки на сюжети з євангельської та ранньохристиянської історії. Пропоноване видання містить записи чотирьох таких розмов, а також аналізовані тексти Лесі Українки в авторській редакції.
Книга очікується з друку після 30 червня.
Передзамовлення доступне за посиланням: https://komorabooks.com/product/apokryf-chotyry-rozmovy-pro-lesyu-ukrayinku/
ДОДАТОК
«Що дасть нам силу?» Леся Українка (Апокриф)
[13.11.1903, м. Тифліс]
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
