СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Служити — це єдиний привілей, який справжні християни шукають у земному житті», — проповідь Глави УГКЦ у П’яту неділю Великого посту
Пити чашу Господню означає сьогодні здійснювати ту місію, яку ми отримали в Таїнстві хрещення. Служити — це є найвищий і єдиний привілей, який справжні християни шукають у цьому земному житті…
Преосвященні владики,
всечесні отці,
дорогі у Христі брати і сестри,
Слава Ісусу Христу!
У книгах Священного писання ми знаходимо один дуже глибокий і важливий символ, за допомогою якого Боже Слово пояснює нам спосіб, у який Господь входить у єдність життя, сопричастя з людиною. Тим символом є символ чаші. Про це говорять нам книги пророків. Про чашу ми також чуємо в останній книзі Нового заповіту. Про той символ чаші говорить нам Книга Одкровення. Що означає той символ? І що він сьогодні для нас у Божому слові сповіщає?
Що означає символ чаші?
Найперше — чаша означає життя. Причащатися чаші, яку дає Господь Бог означає вічно жити, брати участь у вічному житті самого Бога.
Чаша може також означати обставини, у яких людина живе своє людське життя. Часом книга Священного Писання говорить про гірку чашу, чашу людської долі. Навіть часом чашу гніву Господнього, як наслідок гірких плодів гріхів людини. Ту чашу власного гріха, який п’є грішник і відчуває всю трагедію, усю гіркоту свого грішного немічного життя.
Але чаша також може означати місію, завдання, покликання, щось, що Господь доручає людині вчинити. Чашу як вияв того нового життя, яке Господь Бог вливає в людину.
Чаша Сина Чоловічого
І ось сьогодні слухаючи Боже слово з уст нашого Спасителя ми двічі чуємо про чашу. Але цей символ Він уживає в контексті сповіщення своїм учням про те, що з Ним станеться ось буквально за кілька днів.
Він каже: «Ось ідемо в Єрусалим». І дійсно, наступної неділі ми побачимо Христа, який входить у Єрусалим. Христос продовжує: «І Син чоловічий буде виданий… і уб’ють Його. І третього дня Він воскресне».
Тобто все те, що з ним має статися в наступних днях Він сповіщає апостолам у вигляді символу чаші, яку Він йде пити.
Цей символ знову повернеться у Гетсиманському саду, коли Він в скривавленому поту буде молитися до свого Небесного Отця кажучи: «Отче, нехай мине мене оця чаша. Але нехай не моя буде воля, а твоя». А чаша, про яку говорить Господь, це є Його пасхальне таїнство. Його розп’яття, його смерть. Але також Його триденне і славне Воскресіння.
Але цікаво, що учні розуміють, що ідучи до Єрусалиму за Христом вони будуть пити Його чашу. Але можливо до кінця не розуміють, про що Христос їм говорить. Він їх запитує: «Чи будете пити ту чашу, яку я п’ю, і чи будете хреститися тим Хрещенням, яким я хрещуся?» Вони кажуть: «Так, учителю». Але Він бачить, що вони не розуміють, про що кажуть…
Укінці каже: «Син чоловічий іде не щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати своє життя, як викуп за багатьох».
Віддати своє життя — то є та чаша, яку Він іде пити, життя вічне, яке прагне дарувати людині. Потім ту чашу Він їм подасть як чашу своєї крові Нового Завіту на Тайній вечері, зробить їх учасниками тої чаші на відпущення гріхів і життя вічне.
Але зрозуміють вони до кінця місію та покликання, у якому вони братимуть участь лише тоді, коли Христос вип’є цю чашу кінця. Коли до них прийде у своєму воскреслому тілі й зробить їх причасниками свого триденного Воскресіння.
Бути християнином - означає пити чашу Господню, бути причасником вічного життя
Дорогі у Христі, бути християнином означає пити чашу Господню, бути причасниками вічного життя, яке Він нам подає навіть зараз на цій Божественній Літургії. Але пити чашу Господню означає так само сповняти в нашому щоденному житті місію того самого служіння, яке чинив і чинить повсякчасно наш Спаситель.
Не можна бути причасником Його чаші, не будучи причасником того служіння як останнього раба для тих, хто потребує цього служіння. Він каже: «Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх».
Зараз є момент Божественної літургії, коли Він вкотре до нас прийде, щоб нам послужити. Обмити наші рани і немочі, щоб нам послужити в момент нашого страху, розгублення. Щоб вкотре дати нам своє життя.
Але так само Він буде просити, запрошувати нас після закінчення цієї Божественної Літургії продовжувати Його служіння у світі. Тоді настане наша черга, щоби не нам служили, але послужити іншим. Як буде потрібно, віддати своє життя.
Коли Марко писав ці слова Євангелія, у вухах перших християн «пити чашу Господню» і приймати Його хрещення означало бути готовим на смерть, бути готовим віддати своє життя засвідчивши присутність живого Бога між людьми і початок Його Царства між нами.
Пити чашу Господню означає сьогодні здійснювати ту місію, яку ми отримали в Таїнстві хрещення.
Служити — це є найвищий і єдиний привілей, який справжні християни шукають у цьому земному житті.
До якого служіння сьогодні нас з вами покликає Господь?
Дорогі у Христі, зараз у цих обставинах світової пандемії людство п’є гірку чашу. Можливо ми ще навіть не відчули до кінця цієї гіркоти. Ми відчуваємо різні обмеження, відчуваємо, що мусимо міняти наші звички, навіть мусимо часом не бути в храмі, а стояти на дворі, щоб молитися. Чи бути вдома на молитві.
Але під час цієї гіркої чаші, яку п’є сьогодні людство, ми християни мусимо себе запитати, до якої місії, до якого служіння сьогодні нас з вами покликає Господь? Що він сьогодні робить, щоб нам разом з ним сповнити це Боже діло.
Мабуть, до кінця відповідь на це питання кожен сам має знайти. Бо кожному з нас Господь дає особливий вид, завдання, служіння іншій людині. Але ми відчуваємо сьогодні, що наслідки цієї хвороби є не лише на тілі. Ми бачимо, що світова економіка зупинилася. Одним із наслідків цього випробування буде справді непросте життя сучасного українця на своїй рідній землі.
Нас чекають непрості часи...
Багато сімей, які сьогодні змушені не працювати просто не мають засобів для існування. Ми знаємо, що найбільшими інвесторами в економіку України були наші заробітчани, багато з яких сьогодні більше не мають можливості послужити своїм рідним і своїй батьківщині.
Нас чекають складні часи великої економічної скрути. Нас чекають непрості часи нашого державного будівництва.
Ми молимося за найбільш вразливих осіб щодо цієї хвороби. І просили їх лишатися вдома і ми як християни хотіли їм послужити, щоби зберегти їхнє здоров’я. Але сьогодні ми як Церква мусимо подумати, як нам християнам України послужити найбільш соціально незахищеним людям у нашій країні. Бо завтра тих, які не матимуть гроша на свій щоденний хліб, буде дуже багато. І ми вже зараз мусимо замислитися, як нам послужити тим, які будуть у найбільшій скруті й потребі.
Коли ми даємо милостиню, то здійснюємо наше служіння самому Богові, наше богослужіння
Тому сьогодні хочу висловити щиру вдячність нашим мирянам, які у цих обставинах карантину знайшли різні способи, як здійснювати своє християнське служіння, як підтримати своїми пожертвами соціальне служіння Церкви, як своїми пожертвами онлайн поділитися навіть своїм з тими, які будуть потребувати нашої підтримки.
Пити чашу Господню означає кожному відчути відповідальність не тільки за здоров’я, а й за життя найбільш потребуючих поруч з нами.
Ми маємо послужити і як буде потрібно, то і віддати те, що ми маємо, те, що ми вміємо, те, що ми знаємо і остаточно те, ким ми є. Лише тоді ми сповнимо те завдання, ту місію, яке сьогодні сам Христос іде чинити щодо кожного з нас. Коли ми даємо милостиню, то здійснюємо наше служіння самому Богові, наше богослужіння.
Той хто одержує допомогу від нас у скрутну хвилину відчуває, що у скрутну хвилину Бог про нього не забув, що руками християнина сам Христос про нього згадав, подбав, послужив і врятував.
Коли ми послужимо тим, хто є в потребі, зможемо стати свідками присутності між ним самого Сина Божого. Діла милосердя християнина є світлом надії для сучасного людства, надії що ця важка хвиля не є вічною, що смуток страждання перетвориться у радість воскресіння. Служіння християнськими ділами милосердя є джерелом надії для нашого народу у ці важкі часи. Нехай наша Церква, будучи осердям соціального служіння та допомоги потребуючим, стане носієм цієї радості та надії!
Ми сьогодні просимо нашого Спасителя, який іде в Єрусалим, щоби Він завітав до нас, до нашої землі, до нашої України і дав надію тим, які її втрачають. Допоміг нам, християнам, нагодувати голодних, зодягнути нагих, звершити те наше служіння, яке випливає з Його Євхаристійної Чаші і з нашого Хрещення. Бо Син чоловічий прийшов не на те, щоб Йому служили, але послужити і віддати своє життя як викуп за багатьох.
Амінь.
Слава Ісусу Христу!
† СВЯТОСЛАВ
Патріарший собор Воскресіння Христового,
у П’яту неділю Великого посту,
