СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСлово владики Василія Івасюка до Дня пам’яті та примирення
«Хай воскресне Бог, і розбіжаться вороги його». У такій ситуації розбігтися ворогам допоможе лише посилена молитва, благання про Божу милість і Божу благодать. Оскільки мир і примирення є даром Божим, тому УГКЦ закликає до посиленої молитви за мир і примирення в Європі. І тому кожного дня о 21.00 запрошую всіх, де б ви не були до короткої, але щирої молитви за майбутнє ваших дітей та України.
«Хай воскресне Бог,
І розбіжаться вороги його».
Вступ. Митрополит Андрей Шептицький у 1941 році сказав: «Ключ до перетворення України знаходиться в ній самій. Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в нашій волі є змінити себе». Ці слова є актуальними особливо в День пам’яті та примирення, який відзначаємо в річницю капітуляції нацистської Німеччини 8 травня щороку. Натомість, Європа поминає жертв двох тоталітарних режимів — гітлерівського і сталінського.
І). День пам’яті та примирення — це гідне вшанування подвигу українського народу у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму. Напевно, стереотип «примирення» зазвичай асоціюється із святом, квітами, обіймами з «дружнім народом», «з визволителями», «поєднаними родинами», «гучними бенкетами і привітаннями» та ін.
Що таке примирення з точки зору Церкви. Секретар Синоду Єпископів УГКЦ владика Богдан Дзюрах дає таке визначення: «Примирення — це процес, який вимагає часу, терпеливості і благодаті Божої». І тут треба ще додати «молитви і клопітку працю». Історія показала скільки треба було часу для територіального об’єднання Східної та Західної Німеччини і той процес ще до тепер продовжує йти в ментальному напрямку.
Важливо не забувати, що саме в ці хвилини на східних кордонах Європи вже шостий рік триває війна Росії з Україною. Це вже довше, як Друга світова війна. По закінченні цієї трагедії треба буде брати досвід інших країн і власні напрацювання, щоб об’єднати територію і поєднати громадян України та простити ворогам. Отже, примирення — це процес припинення агресії з настанням перемир’я.
ІІ). Папа Іван Павло ІІ наголошував, що миру не може бути без справедливості. Важливим кроком є відновити справедливість стосовно жертви несправедливої агресії. Відновити потоптані права покривдженої особи, народу, направити кривду і тоді можна говорити про прощення. Прощати можна навіть в односторонньому порядку, бо ненависть, злість, бажання помсти нищать особу і спільноту зі середини. Прощаючи ворогові, ми звільняємося від його нищівного панування над нами, ми захищаємо простір власної гідності та свободи. І тільки після цього обидві сторони будуть готові зробити крок назустріч один одному і буде можливо говорити на тему примирення. Примирення — це тривалий процес, що потребує багато часу і великої терпеливості.
Маємо вдалий історичний післявоєнний досвід німецько-французького примирення, якого прагнули еліта і народи обох країн. Владика Богдан поставив риторичне запитання: «Як можна сподіватися на примирення і наближати час примирення, коли „еліта“ сусідньої країни планує і здійснює криваві війни, а 68 відсотків її населення підтримує таку політику?».
Висновки. «Хай воскресне Бог, і розбіжаться вороги його». У такій ситуації розбігтися ворогам допоможе лише посилена молитва, благання про Божу милість і Божу благодать. Оскільки мир і примирення є даром Божим, тому УГКЦ закликає до посиленої молитви за мир і примирення в Європі. І тому кожного дня о 21.00 запрошую всіх, де б ви не були до короткої, але щирої молитви за майбутнє ваших дітей та України.
Пресвята Богородице, Царице миру, випроси для України примирення.
Господи, благослови наших людей мудрістю так, щоб на території України якнайшвидше пролунав останній постріл.
Благословення Господнє на вас!
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський
площа Скорботи м. Коломия
