«Скромністю він завойовує серця»: рецепти щастя від Папи Франциска у день його 85-ого Дня народження
У наш час і в сучасному суспільстві багато зусиль віддано на відстоювання права кожного на власну думку та позицію. Останнє дійсно є річчю особливої ваги і значення цієї цінності незаперечне. Водночас, не менш важливо не просто мати власну думку і жити в середовищі, де її вільно висловити, але й — бути почутим! Друге є явищем більш глибинним і цьому, тобто вмінню почути ближнього, неможливо навчити, до такого стану потрібно дорости. Між іншим, через переймання досвіду та осмислення поведінки інших. І прикладом останнього, як видається, можна вважати і чинного Понтифіка Франциска.
Син Церкви, як він сам про себе сказав, схильністю до простоти у побуті, але відкритістю й привітністю у спілкуванні, зумів привернути увагу багатьох вірних (і не лише вірних) з усього світу, а відтак — і розвернути їхні обличчя до Церкви. З нагоди Дня народження Понтифіка (85 років), маємо нагоду пригадати окремі цікаві й визначальні моменти із його біографії.
Знайомтесь, новий Папа!
У березні 2013 року новим єпископом Рима, уже 266, було обрано кардинала Хорхе Маріо Берґольйо. Для багатьох вірних і навіть значної кількості експертів з релігійних питань такий підсумок конклаву став великою несподіванкою. Однак, з позиції Церкви дане рішення видається, на загал, спільним і відображає існуючий компроміс щодо майбутнього розвитку християнської спільноти. Врешті, кардинал Берґольйо був учасником і попереднього конклаву, де його кандидатура також здобула значну підтримку.
Nomen Tuum
Кожен із нас полюбляє почитати про походження та значення свого імені, дізнатися про видатних історичних діячів, які творили під аналогічним найменням. Однак, у випадку із римськими понтифіками, як і в релігійній сфері загалом, ця тема набуває особливого, навіть символічного і дуже концептуального звучання. Вибір новообраним намісником Святого Петра імені — це етап надзвичайно важливий і відповідальний. Ім’я Папи — це не його особиста симпатія чи забаганка, а передмова і коротенький вступ до того, чим цей римський понтифік планує займатися, як буде поводитись і позиціонувати себе. Це своєрідна декларація його намірів і певна програма дій.
Очевидно, що кардинал Берґольйо, який взяв ім’я Франциска з Асижу, не планував залишатися в тіні чи діяти в межах прийнятих й усталених десятиліттями стандартів. Святий Франциск — це про простоту і смирення, але також — про реформування. Перш за все, на основі власного прикладу. Саме тому свій шлях папа Франциск розпочав із відмови від розкішних апартаментів, надмірної охорони, дорогих шат і розкішних автомобілів.
Усмішка на обличчі мудрості
Хоч це і непросто, але завжди цікаво та корисного виходити із полону власних стереотипів. Стереотипом, якого нарешті починають позбуватися українці, є асоціативний ряд, де за словом «єзуїт» стоять винятково негативні означення — хитрий, підступний і ін. Такі конотації були накинуті суспільству в попередні епохи, але надалі не втрачають сили. Тим не менше, у наші дні, за умови тверезого погляду на питання, є нагода дізнатися, що саме у єзуїтських навчальних закладах в свій час було виховано значну частину видатних персонажів української історії (Богдан Хмельницький, Петро Могила і ін.). З іншого боку, член Товариства Ісусового — це завжди велика робота над собою та ґрунтовні знання, ерудиція. Багаторічна освіта і духовне самозаглиблення — це те, що є визначальною рисою цієї чернечої спільноти від моменту заснування.
Папа Франциск — це перший римський понтифік, який представляє спільноту Товариства Ісусового. До нього єзуїти папами не ставали. Він навчався на хіміка, навіть встиг попрацювати у лабораторії. Однак, у 21 рік вступив до семінарії у Буенос-Айресі, а по тому і до Товариства Ісуса та здобув гуманітарну освіту в навчальних закладах цього ордену. Також вивчав гуманітарні науки у столиці Чилі Сантьяго. Відтак майбутній папа навіть встиг попрацювати і в педагогічній сфері — у середині 60-х років ХХ століття був викладачем літератури і психології. Надалі Хорхе Марія Берґольйо постійно поглиблював свої знання із філософії та теології, підтверджуючи реноме єзуїтів як освічених і ерудованих релігійних діячів. Характерно, що, попри все описане вище, папу Франциска важко уявити із серйозним чи суворим обличчям, заглибленим у думки чи обтяженим чимось. Під час аудієнцій та прийомів він завжди виглядає усміхненим, життєрадісним та піднесеним.
Провінціал, архиєпископ, кардинал
Перші кроки нинішнього папи Франциска у царині адміністрування релігійних справ — це його опіка над юнаками, які роздумували про вступ до ордену єзуїтів і випробовували себе у служінні. З цим та багатьма наступними завданнями він успішно справився. Відтак, у липні 1973 року, у віці всього лише 37 років, його було обрано провінціалом єзуїтів у Аргентині. Отож, впродовж наступних шести років Хорхе Марія Берґольйо відав справами Товариства Ісусового у цій країні. По тому він працював викладачем теології у колегії Сан-Мігель.
У 1998 році майбутній папа став архієпископом Буенос-Айреса. У жовтні 2001 року перебрався до Ватикану, майже одразу по тому папа Іван Павло ІІ висвятив його на кардинала. Впродовж 2005–2011 років кардинал Берґольйо очолював конференцію аргентинських єпископів.
Така далека і така близька Україна
Ватикан, а Аргентина то й поготів, знаходиться не так близько до України. Тим не менше, папу Франциска пов’язує із нами досить багато речей. Навіть більше, аніж можна собі уявити на перший погляд. По-перше, наставником Хорхе Маріо Беґольйо був о. Степан Чміль, близький соратник кардинала Йосифа (Сліпого), таємно висвячений на єпископа разом із Любомиром Гузаром. По-друге, нинішній папа був ординарієм українських греко-католиків в Аргентині, оскільки ті не мали свого митрополита в цій країні. По-третє, чинний Глава УГКЦ Блаженніший Святослав був помічником кардинала Берґольйо, коли той був архиєпископом міста Буенос-Айрес.
Отож, нинішній папа неодноразово публічно висловлював свою підтримку Україні, також закликав молитися за мир на нашій території. Достатньо реальними видаються і сподівання на приїзд римського понтифіка до нашої держави. Можливо, цього навіть не доведеться чекати довго.
Рецепти щастя від Папи Франциска
Папу Франциска завжди цікаво слухати, читати, корисно прислухатися до його порад. Скажімо, якось він висловлювався на тему щастя та радості. Окремими із його сентенцій завершимо наш допис: «Живи і дай жити», «Поводься в житті спокійно», «Май здоровий підхід до відпочинку», «Перестань бути негативним», «Не навертай, шануй віру інших»… Розберися з собою, віднайди власне сяйво, а тоді іди з ним до інших, навчися насолоджуватися мистецтвом чи літературою, забавами з дітьми чи спілкуванням з рідними, уникай неспокою і стресу — так можна підсумувати наведені вище фрази папи Франциска. Як же потрібен і наскільки корисний такий рецепт у наші дні.
Більше інформації можна отримати з наступних джерел:
- Бабинський А. Феномен Франциска. До річниці інтронізації // Zbruč, 2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/21449
- Муляр М. Рік Папи-реформатора // Zbruč, 2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/19986
- Chua-Eoan H., Dias E. Pope Francis, The people’s Pope // Time, 2013 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://poy.time.com/2013/12/11/person-of-the-year-pope-francis-the-peoples-pope/
- Jak być szczęśliwym? 10 porad papieźa Franciszka // Gazeta Wyborcza, 2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://wyborcza.pl/7,75399,16434226, jak-byc-szczesliwym-10-porad-papieza-franciszka.html
- Kurzbiographie des neuen Papstes: Papst Franziskus // Radio Vatikan, 2013 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.archivioradiovaticana.va/storico/2013/03/13/kurzbiographie_des_neuen_papstes_papst_franziskus_/ted-673086
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ