СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Щоб когось пригорнути до себе, треба мати вільні руки», — владика Богдан Дзюрах у Мюнхені
Любов — це спілкування і відкритість до іншого. Щоб любити треба мати іншого. Протилежністю до любові Отці Церкви називали самолюбство — зосередженість виключно на собі самому. Егоїзм, самозакоханість, бажання шукати тільки власної приємності і власного задоволення. І в той час як любов провадить до життя та є синонімом життя, егоїзм і самолюбство неминуче веде до замкненості та до смерті. Такими словами звернувся до вірних в катедральному храмі Покрови пресвятої Богородиці та Св. ап. Андрея Первозванного м. Мюнхен 11 грудня 2022 року владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії.
Єпископ звернув увагу присутніх у храмі на те, що будь-яка система чи людина, яка є замкнена в собі, приречена на завмирання, на стагнацію і на смерть. «Тільки відкритість, спілкування, відношення до іншого роблять нас живими, наповнюють нас життям. Подібно як джерело, коли з нього не черпати води, воно завмирає і починає псуватися», — сказав проповідник, як про це зазначає пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
Зауважувати свого ближнього
Розважаючи над текстом недільного Євангеліє від Луки 12,16–21, владика Богдан через призму постаті багача, який є прикладом людини зосередженої лиш на собі, представив проблему вартості матеріальних благ і вартості любові, яку особа звершує, посідаючи ці блага.
«Любов починається від уважності до іншої людини. Ми маємо бути відкритими до іншої особи, яку нам Господь дарає на дорозі життя. Ми живемо завдяки тому, що ми не є самотніми. Самотній людині важко вижити», — сказав апостоьський екзарх і закликав вчитися зауважувати іншу людину, яка потребує від помочі. «Ми не можемо закритися самі в собі, ми повинні мати відкриті очі і відкрите серце — з цього починається любов. Бачити іншу людину, яка для мене не є чужою, вона належить до мого життя».
Відкритість рук
Другим моментом вияву любові, за словами проповідника, є відкритість рук. «Коли серце зауважує іншу людину, воно готове огорнути іншу людину і поділитися добром, яке ми маємо в собі. Але, щоб когось пригорнути до себе треба мати вільні руки. Якщо наші руки будуть зайняті якимись благами, ми не зможемо нікого пригорнути. Ми мусимо поставити на перше місце не багатство, а людину і похилитися над нею, пригорнути її», — мовив архиєрей.
Спілкування
А наступним кроком в стосунках побудованих на любові владика Богдан називає спілкування, яке є важливим навіть тоді, коли досвідчуємо біль та образу. «Є небезпека в тому, що коли нас ранять, ми готові замкнутися в собі, в своєму болі та жалі. І знов себе показує наше самолюбство та егоїзм. Бо любов каже: „Прости!“. Любов означає прощати і просити прощення», — наголосив єпископ.
Підсумовуючи вище сказані тези, владика Богдан сказав, що ці три моменти християнин має в собі виховувати, як виховує своїх дітей. «Батьки, які виховують дитину так, щоб вона жила Божим життям, вчать її зауважувати іншу людину. Дитину вчать, що вона не є центром всесвіту, проте про неї дбають і піклуються. Вчать зауважити братика і сестричку, які є поруч. Ми батьки вчимо дітей ділитися, коли їм щось даємо. Коли між дітьми є чвари, ми кажемо піти перепросити. Діляться, перепрошують і прощають та знову є радісними», — сказав проповідник і зауважив, що коли людина дорослішає, вона чомусь, щоб зростати в любові інколи не може себе опанувати в самолюбстві — протилежності любові. І в таких випадках думає спершу лиш про себе, а найважчим стає момент прощення і прохання про нього. «І тоді наше життя втрачає втрачає радість і мир. Життя завмирає», — підсумував архиєрей.
«Відкрий своє серце, свої очі і свої руки до іншої людини»
«Господь зібрав нас тут, як добрий батько, щоб нам пригадати ці відвічні істини любові — не думай про себе, думай про ближнього. Ти є багач і я тобі постійно додаю до твого багатства — багатства серця, талантів і до твого матеріального статку, поділися з ближнім. Ти маєш чим поділитися. Відкрий своє серце, свої очі і свої руки до іншої людини. І ти відчуєш як життя Божественної любові пливе через твоє серце», — мовив єпископ.
На завершення своєї проповіді владика Богдан звернувся до людей з такими словами: «Ми зараз переживаємо Різдвяний піст і він нам даний, щоб ми відновилися в любові, щоб у нас пливло Боже життя. Подумаймо собі, що перешкоджає Божому життю в нас розвиватися. Від чого потрібно відмовитися, що потрібно утвердити. Просімо у Господа цієї постави щирої і відкритої любові. І тоді з кожним днем нашого життя ми не будемо наближатися до смерті, а до повноти життя в любові та у Бозі».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
