«Серед страждань воскресає нова Україна»: Великоднє послання владики Дмитра Григорака
Владика Дмитро Григорак, єпарх Бучацький, у Великодньому посланні зазначає, що попри страждання і біль війни, зараз народжується нова Україна. «Ми не знаємо всіх планів Божих, але бачимо, що Господь веде нас своєю потужною правицею. Ми — в Його всемогутній батьківській руці, але від нас залежить, чи довіримося і віддамося повністю під Його провід. Вибір, як завжди, за нами. І від цього вибору залежить наше майбутнє — майбутнє України», — йдеться у його посланні.
ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ
єпарха Бучацького владики Дмитра Григорака
Всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним монахам і монахиням,
дорогим братам і сестрам Бучацької єпархії.
«З нами Бог, розумійте, народи»
(Воскресна утрення)
Христос Воскрес!
Господь Воскрес. Порожній гріб, згорнута плащаниця, слова Ангела: «Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його нема тут» (Мр. 16, 6). Цю новину підхопили Його учні і до нині та й до кінця віків буде голосити її Церква по всьому світу.
Євангеліє Ісуса Христа — Сина Божого і Сина Людського триває! Він продовжує проповідувати Добру Новину про Царство Боже, правду про Бога і людину, продовжує зціляти, бісів виганяти, виявляти тайне і явне зло і давати силу боротися і перемагати. Господь продовжує діяти в Своїй Церкві, яка є Його таїнственним тілом.
Ми прославляємо Воскреслого Господа, переможця смерті і всякого зла, який своїми стражданнями і смертю відкрив двері Неба для всіх людей. Його переможний вигук «Звершилося!» був кличем перемоги, що знаменував кульмінацію у боротьбі за спасіння людського роду.
Своїми стражданнями і воскресінням Господь прагне об’явити і помогти людству знайти обличчя Бога — справжнього Бога, не ідола, не божка, вигідного і зручного, який потурає гріхам і бажанням людським, але Бога Живого, який говорить правду і помагає людині знайти саму себе справжню — знайти образ і подобу Бога в собі. Але це залежить не лише від Бога, а й від вибору людини. На жаль, не всі увірували в справжнього Бога і не прийняли Євангеліє у своє життя. Багато людей продовжують йти дорогою загибелі і не приймати спасіння, здобуте для них дорогою ціною: стражданнями, кров’ю і смертю Спасителя. Тому, хоч Двері Неба відкриті, історія спасіння триває, бо Бог «хоче, щоб усі люди спасалися і прийшли до пізнання істини» (1 Тим. 2, 4–5).
У нашу епоху боротьба за спасіння людей загострилася — проповідь Євангелія обмежується рамками толерантності до гріха, що підриває основи християнської віри і релігії як такої. Метою релігії є поєднання людини з Богом і усунення перешкод, найбільшою з якої є гріх. Без виявлення і усунення гріха, без «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство!» (Мт. 3, 2), проповідь Євангелія не має сенсу.
Сьогодні проблема виявлення гріха постала дуже гостро. Аморальність, розпущеність, розгнузданість, збочення та інші моральні релікти вважаються нормальною поведінкою, критика цього зла, а тим більше заклик до покаяння тих, хто впав в тяжкі гріхи, забороняється. Продовжує просуватися, попри протести Церков і суспільства, гендерна ідеологія. Особливо болюче, що елементи цієї ідеології вже впроваджуються в освіті, чим отруюють свідомість, калічать психіку і наносять непоправну шкоду нашим дітям. Постулати гендерної ідеології вводяться в закони нашої держави. І це робиться в час, коли Україна стікає кров’ю, коли вся увага суспільства звернена на допомогу фронту, коли наші хлопці просять про молитву — ні про що так не просять, як про молитву! Вони добре знають силу молитви і на власному досвіді переконалися, що Бог реально присутній і допомагає вийти з найкритичніших ситуацій.
Нечесно, аморально і неприйнятно є приймати закони, які зневажають заповіді Бога, до якого вся Україна молиться за наших воїнів, в якого просить Його заступництва і помочі вистояти і перемогти жорстокого ворога. Що ж, в такий час живемо, коли мусимо відстояти не лише територію, а й нашу душу і віру Христову, яка є фундаментом нашої стійкості, живучості та існування нас як народу впродовж віків.
Перед лицем грізних викликів Україна не зламалася, не впала духом, Україна молиться, єднається з Богом і впевнена у своїй перемозі. Зараз час нашої Голгофи. Україна щодня втрачає життя десятків і сотень своїх синів і дочок. Ворог хоче стерти з лиця землі наше ім’я, як колись вороги Христа хотіли віддати забуттю Його ім’я. Господь терпів, бо любив. Ми терпимо, бо любимо. Господь вперше в історії надав високий сенс стражданням і навіть смерті. Його страждання і смерть є спасительними для всього людства. І якщо ми жертвуємо Богові наші страждання і долучаємо їх до страстей Христових, то беремо участь у перемозі Господа над всяким злом.
Серед терпіннь, страждань, смертей, серед безперестанної боротьби за своє існування і права бути собою, воскресає нова Україна.
Нова Україна — яка вона? Є різні візії України після перемоги. Це нові сучасні будівлі, автобани, високий рівень добробуту, культура відносин, сильна армія, потужна економіка, усунення з усіх сфер суспільного життя корупції і багато інших важливих речей. Але Україна буде такою, якими будуть її люди, бо Україна — це найперше ми, кожен з нас. Що найважливішим має бути для кожного з нас у будівництві нової України? Є багато пропозицій. Що говорять моральні авторитети людства? Для Папи Венедикта XVI найважливішим в житті людини є зустріч з Христом. «Коли ви вступаєте в дружбу з Богом, усе у вашому житті починає змінюватися. Коли ви пізнаєте Його ближче, ви бажаєте відобразити щось із Його безмежної доброти у своєму власному житті». Папа наголошує, що важливим є підтримувати постійні стосунки з Богом, бо стосунки вмирають, якщо їх не підтримувати. Вмирають стосунки — вмирає любов. Тоді виникає питання: яка Воля Божа для України? В чому покликання України? Чи Бог зробив відомим наше ім’я всьому світові лише для перемоги над агресором? Чи для чогось ще? Можливо, Боже Провидіння бачить Україну не лише житницею світу, а й духовною житницею, через яку Бог хоче дати людству приклад життя в єдності з Богом і згідно Його заповідей? Ми не знаємо всіх планів Божих, але бачимо, що Господь веде нас своєю потужною правицею. Ми — в Його всемогутній батьківській руці, але від нас залежить, чи довіримося і віддамося повністю під Його провід. Вибір, як завжди, за нами. І від цього вибору залежить наше майбутнє — майбутнє України. Цього вибору не уникнути. Вибір покладає на нас велику відповідальність перед Богом і перед пам’яттю мільйонів наших братів і сестер, які страждали і віддали своє життя саме за нову Україну! Отець Піо сказав у свій час дуже важливі слова для нас: «Треба бути сильним, щоб стати великим, і це наш обов’язок. Життя — це боротьба, від якої неможливо відмовитися і в якій мусимо лише перемогти».
Хай станеться Воскресіння нової України! Як воскреслий Христос отримав нове духовне тіло, не піддане смерті, так і Україна хай стане новим Божим народом, на якому Господь прославить своє ім’я!
Вітаю всіх з Воскресінням Христовим, а найперше наших дорогих захисників і захисниць. Хай береже їх Бог і веде всіх нас до Перемоги!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
† Дмитро Григорак, ЧСВВ,
Дано в катедральному соборі Верховних апостолів Петра і Павла,
9 квітня 2023 року Божого