«Розмови про майбутнє: УГКЦ 2030»: на Днях УКУ обговорили розвиток Української Греко-Католицької Церкви на наступнє десятиліття

15 вересня 2021

11 вересня 2021 року у межах святкування Днів Українського католицького університету відбулася панельна дискусія на тему: «Розмови про майбутнє: УГКЦ 2030» за участі владики Бориса Ґудзяка, архиєпископа і митрополита Філадельфійського, п. Мирослава Мариновича, проректора УКУ та правозахисника, о. Богдана Праха, ректора УКУ, та о. Любомира Яворського, патріаршого економа УГКЦ. Разом із пресслужбою Українського католицького університету пропонуємо Вашій увазі кілька важливих тез доповідачів.

«Розмови про майбутнє: УГКЦ 2030»: на Днях УКУ обговорили розвиток Української Греко-Католицької Церкви на наступнє десятиліття

Владика Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський УГКЦ в США, Президент УКУ

Церква має повертатися до витоків, свого ядра і дивитися на Христа, як приклад нашого життя і душпастирства. Папа Франциск, який кинув клич душпастирського навернення, закликав виходити назовні. Випустіть Христа з будинків!
Сьогодні ми покликані відновити свою місійність. УГКЦ немає майбутнього, якщо вона замкнеться у рамках українського етносу. Євангеліє від Матвія каже: «Ідіть і хрестіть усі народи в ім’я Отця і Сина і Святого Духа». Нам слід переступати мовний, етнічний, расовий і класовий бар’єри, так як це робив наш Господь. Ми йдемо на зустріч зі всім світом, а тому для нас важливе Господнє сопричастя.
Релаксуйте! Це — Божа Церква. Якщо ми будемо у Бозі, то ми будемо свідчити і буде між нами любов та рай на землі.

Мирослав Маринович, проректор УКУ, правозахисник

Спробуймо не думати про доктринальні речі, спробуймо любити один одного, і тоді церкви стануть ближчими, а, може, колись і об’єднаються.
Раніше інтелектуальні знання ішли у парі з цінностями — це була нерозривна єдність. Нині ми маємо знання, інтелектуальний продукт, який значною мірою позбавлений цінностей. Сьогодні є високоосвічені керівники урядів, які свої знання кладуть на справу зла.
У митрополита Андрея Шептицький є гарний діагноз хвороби українського суспільства — моральна гемофілія. Від найменшої суперечки і незгоди ми, українці, стаємо ворогами, часом навіть більшими, ніж реальні вороги, які чигають на нас. Вчителі можуть зробити фантастичну роботу, якщо будуть привчати дітей до того, що різниця у поглядах не є підставою для ворогування.
Мірилом успіху у християнстві є жертва. Як би ми оцінили сьогодні успішність священника? Велика парафія, новий храм, багато парафіян? Я не проти. Однак для мене найбільший успіх, якщо на парафії буде жменька людей, але це будуть люди віри, які готові на самопожертву задля високої мети.

Отець Любомир Яворський, патріарший економ УГКЦ і голова Антикризового центру Української Греко-Католицької Церкви

Християнство — це не ідеологія чи набір правил і порядків, як осягнути вічність. Християнство — це конкретний вияв любові. І ця любов не може бути закрита в собі, нею треба дітися, вона має бути дієвою, служити.
Сучасна людина охочіше слухає свідків, ніж вчителів. А як слухає вчителів, то слухає їх, тому що вони є свідками. Свідчити. Служити. Спілкуватися — це не просто слова, а методологія, за якою жив і живе УКУ. Цю методологію можна покладати на всі християнські спільноти і цілу церкву.
На вершині ділення дарами завжди стоїть конкретна людина зі своїми потребами, зі своїми труднощами та болями. Це також конкретна особа зі своїми радощами, натхненням та хорошими ідеями. Як же ми сьогодні повинні допомогти цій конкретній людині?

Отець Богдан Прах, ректор УКУ

Дуже часто ми асоціюємо церкву з єпископами, священниками, а вірні — наче поза нею. Христос створив структури церкви не думаючи про те, що він хоче творити нову аристократію за свіцькими мірками. Для мене аристократами духа церкви є блаженні мученики і провідники, які у свій час показали приклад нам усім у витриванні віри, будучи гнаними, скитаючись по сибірах і тюрмах. Такої аристократії хоче Христос.
Церква — тіло Христове. Кожен вірний є членом Церкви. Саме вірні задають тон церкві, створюють структури, а отже керує не тільки ієрархія.
Церква повинна бути у Бога, не убогою, бідною, але бути з Богом, у Бозі! Немає поганих часів! Тим більше, ми живемо у прекрасний комфортний час. Маємо діяти, аби Церква справді була у Бога.

За матеріалами Українського католицького університету
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ