Прощальне слово владики Петра Стасюка під час Чину інтронізації нового єпарха Мельбурнського

ПОДЯЧНЕ СЛОВО

преосвященного владики Петра Стасюка,

під час Чину інтронізації нового єпарха Мельбурнського

Слава Ісусу Христу!

Я щиро вітаю усіх вас, наших гостей, на цьому бенкеті щоб привітати нашого побратима редемпториста Миколу Бичка.

Кілька годин тому у нашій прекрасній катедрі ми були свідками зворушливої церемонії інтронізації.

Я хочу подякувати усім, хто долучився до організації цієї події, та усім присутнім на Літургії. Ваша присутність дуже багато значить для усіх в єпархії.

Спершу я б хотів віддати належне праці мого попередника владики Івана Прашка, піонера, який заклав початки цієї єпархії. Він прибув у 1948–49 роках, у час, коли в Австралію приїхали більшість українських біженців, щоб поселитися у цій далекій країні. Він ініціював будівництво храмів та інших будівель, які сформували церкву та громаду. Коли я сюди приїхав, у 1993 році, Єпархія була вже практично сформована. Ми усі цінуємо та вдячні владиці Івану.

Я дуже задоволений, що у нас є новий єпископ Микола Бичок. Я звертаюся до єпархії та усієї церкви в Австралії з проханням молитися за нього та наших парафіян на нашому шляху до пізнання Господа нашого Ісуса Христа, а також наших звичаїв та традицій, на яких заснована наша віра.

Наша Церква є Вселенською Церквою з вселенськими обов’язками. Це тепер завдання владики Миколи. Водночас я маю духовний обов’язок, який я виконаю. Молитися за майбутній розвиток єпархії. Ця єпархія завжди буде займати особливе місце у моєму серці. Я молюся, щоб ми, як об’єднана Церква та люди, зустрілися у новому житті після воскресіння.

Я завжди дякуватиму за привілей бути єпископом цієї єпархії. Я маю дуже багато за що бути вдячним за 28 років своєї служби. Дуже багато людей в усіх парафіях цієї Єпархії допомагали мені долати виклики. Я дякую усім парафіяльним радам, парафіяльним організаціям, членам Єпархіальних установ, Пасторальним радам, Фінансовій раді, радникам, опікунам, комітетам, моїм секретаркам, численним радникам. Нехай Господь благословить усіх вас.

Найбільше кому я мушу подякувати та за кого молитися це наші священники, диякони, сестри, та усі релігійні покликання, які ми мали та маємо у нашій Єпархії. Ми маємо хороше та праведне духовенство. Нехай Господь благословить вас і нехай Господь і надалі любить нашу церкву та шле нам нові покликання. Я закликаю усіх вас продовжувати разом працювати під проводом Владики Бичка.

Я хочу подякувати Австралійській конференції католицьких єпископів за любов та повагу до Східних католицьких церков Австралії, до яких ми належимо. Впродовж років я був задіяний в численних комітетах. Австралійська Церква є однією з кращих у світі коли йдеться про відмінності зберігаючи при цьому єдність. Вона є зразком роботи з мігрантами та біженцями.

Я вдячний нашим Братам та Сестрам у вірі, Раді Церков Австралії, президентом якої я був впродовж кількох років. Я високо ціную її підтримку. Я також хочу згадати Національну Раду Церков та міжконфесійні зв’язки. Все це дуже важливе для нашої Єпархії та парафіян.

На завершення я хочу сказати, що усі ми маємо працювати з нашим новим Владикою Миколою. Поет Джон Дон якось сказав, «жодна людина не може бути, як острів». Наша Церква також не може бути як острів.

Наша Церква є частиною, дуже важливою частиною, великої картини нашого суспільства. Ми зможемо досягти успіху тільки якщо ми зрозуміємо свою роль у цій картині. Тож я звертаюся до вас разом зі мною подумати про це, з’ясувати роль Української католицької церкви у майбутньому. Не нам дивитися на світ через дзеркало заднього виду. Виклик сучасності у тому щоб переглянути як нам жити щоб найкраще проголошувати слово Ісуса Христа. Я закінчу словами, які два тисячоліття тому написав апостол св. Павло у посланні до филип’ян:

«Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». (Фил. 4, 6–7)

Моліться за мене, а я буду молитися за Вас.

† Петро Стасюк, ЧНІ,

12 липня 2021 року,