СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповідь Блаженнішого Святослава на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці
Нехай сила Всевишнього осінить кожну віруючу людину. Нехай Пречиста Діва Марія, яка сьогодні зачинає вічного Бога у своєму лоні, буде нашою учителькою віри, благовіщення і благовісницею вселенської християнської радості. Про це мовив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці 7 квітня 2021 року.
«Радуйся, благодатна, Господь з Тобою!»
(Лк. 1, 28).
Всечесні та преподобні отці!
Преподобні браття і сестри в монашестві!
Люба наша київська молоде!
Шановні парафіяни!
Дорогі присутні на сьогоднішньому святі,
брати і сестри, які зараз моляться з нами за допомогою живої трансляції!
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні ми святкуємо одне з найбільших християнських свят — Благовіщення Пречистої Діви Марії. Це свято Церква називає «початком нашого спасіння». Уся християнська благовість — початок Євангелія, доброї новини для людини і світу, починається з події, про яку ми щойно чули в євангельському читанні і яка відбулася майже таємно, ми б сьогодні сказали, у приватному просторі.
Бог постійно каже людині: «Я з тобою»
Євангелист Лука дуже докладно описує цю подію. Каже, куди, до кого і для чого прийшов Божий посланець. Гавриїл, носій Божої сили, прийшов до Діви, яка була очікуванням і надією всього людства, — прийшов, щоб принести добру новину.
Що є джерелом та причиною цієї радості, яка сьогодні благовістується Богородиці? Ми знаємо, що, почувши цей привіт, Марія зовсім не зраділа. Вона збентежилася. Слова «Радуйся, благодатна, бо Господь з тобою» червоною ниткою проходять крізь усі священні книги Святого Письма. У найтяжчі моменти історії Божого народу людина питає в Бога: де Ти є? чи Ти є зі мною? У людини неминуче постає це питання, коли вона переживає смерть, страждання, руйнування, вигнання, рабство або досвід власної немочі, самотності чи безсилля.
Начебто відповідаючи на це фундаментальне питання кожної людини всіх часів і народів, Господь Бог відповідає, посилаючи певних людей, і каже: «Я з тобою». Саме запевнення присутності Бога є джерелом радості. Усвідомлення, що Господь є зі мною, що Його сила буде діяти в мені, було ключем успіху, можливості здійснення місії, яку Він доручає покликаним особам і через яких Він творить історію спасіння.
Близькість Бога зі своїм народом
Ми сьогодні чули в читаннях на Вечірні про явлення Бога Мойсеєві у вигляді неопалимої купини. Це був початок визволення народу Ізраїлю. Завершенням цього Богоявлення є певне завдання — Бог посилає Мойсея до фараона. Збентежений Мойсей запитує: «Боже, як я можу піти до Твого народу чи фараона? Мене можуть спитати, хто я такий». На це Бог йому каже: «Я буду з тобою» (пор. Вих. 3, 11–12).
«Я з тобою» — це підстава для втіхи і радості, суть доброї новини, яку Господь Бог передає людям. Ці слова — ключ перемоги й джерело успіху. Коли Ізраїль подорожує в пустелі від рабства до свободи і вкотре нарікає на Бога через труднощі, які йому доводилося переживати, то питає, чи дійсно Він подорожує з ними. Бог не вперше відкриває людям своє ім’я, кажучи: «Я є Той, хто є. Я з тобою, для тебе». Саме Божа присутність поруч із людиною була причиною її справжньої радості, тією силою, яка давала можливість долати всі перешкоди. Потім, коли Мойсей відійшов у вічність, а його місію перебрав Ісус Навин, народ дуже уважно дивився, чи Бог поводитиметься з ним так, як з Мойсеєм. Коли люди побачили, що Бог справді є з ними, то почали слухатися нового народного провідника. Щоразу, коли Бог посилав своїх пророків із певною важкою місією, то запевняв їх, що буде з ними, тож вони зможуть виконати місію, яку Він на них покладає (пор. Іс. Нав. 1).
Бог вже не просто є поруч із людиною. Він стає людиною
Тому так радісно провіщає пророк Ісая сьогоднішнє свято у славній пісні «З нами Бог!», яку ми співаємо в навечір’я свята Благовіщення. Та радість, яку сьогодні благовістує Пречистій Діві Марії архангел Гавриїл, якраз полягає в тому, що Бог є і буде з Нею і Він стане джерелом радості. Богородиця перепитує, як це станеться, а він каже: «Сила Вишнього отінить Тебе, Дух Святий зійде на Тебе». Те, що благовістує Гавриїл, радикально відрізняється від усіх попередніх моментів запевнення Божої присутності поруч із людиною. Свято Благовіщення є здійсненням усіх очікувань, запевненням присутності Бога біля людини. Це момент воплочення Божого Сина. Бог вже не просто є поруч із людиною. Він стає людиною. Дух Святий, сходячи на Пречисту Діву Марію, робить Її справжньою Богородицею. Вона не просто вміщає в собі невмістимого Бога, а дає Синові Божому людську природу. Вона є родителькою Бога по плоті, справжньою Богоматір’ю.
У момент Благовіщення Бог захотів вповні ввійти в людську історію, зачатися у дівочому лоні. Він забажав прожити весь етап внутрішньоутробного розвитку, усі етапи зросту і становлення людської особистості. Зволив стати подібним до нас в усьому, окрім гріха. Тому сьогодні причиною для радості є те, що з нами Бог. Він присутній у кожному нашому зусиллі, у кожній нашій проблемі, навіть у кожній нашій сльозі, у кожному нашому смутку, змінюючи зміст усього того, що ми можемо переживати. Господь Бог каже сьогодні людині та світові: «Радуйся, бо Я з тобою».
Денис Тимчишин, Благовіщення Пресвятої Богородиці
Благовіщенський храм на березі Дніпра став початком присутності нашої Церкви на цьому місці
«Радуйся, благодатна, Господь з Тобою!». По-особливому звучать ці слова ангельського привіту тут, у цьому Благовіщенському маленькому дерев’яному храмі на березі Дніпра. Пригадаймо собі, звідки починалася вся історія присутності нашої Церкви тут, на цьому місці.
Можливо, тоді Блаженніший Любомир, якого згодом назвуть людиною з ангелом на плечі, почув благовіщення особливої Божої присутності, Божий заклик: «Іди і будуй собор, повертай осідок Глави Церкви назад до дому… Іди шукай місця для Божого храму… Іди, Я буду з тобою». Тоді те завдання видавалося як нездійсненна місія, бо неможливо було отримати в столиці України через різні бюрократичні перешкоди навіть клаптика земельної ділянки. До речі, відтоді наша Церква більше жодної земельної ділянки в Києві так і не отримала.
З цього храму, із цього святого місця почалася історія будівництва нашого собору Воскресіння Христового тут, у Києві. Чому це стало можливим? Дух Святий зійшов тоді на тих людей, які були готові віддати своє життя для цієї місії, як це вчинила у своєму відвічному «так» Богові у Благовіщенні Пречиста Діва Марія. Тоді Блаженніший Любомир сказав до всіх нас: «Коли людина готова чинити добро, то вона стає дуже сильною». Коли людина приймає того Божого духа, якого Господь Бог у неї посилає, коли вона втілює свою віру в конкретні життєві рішення і вчинки, то така особа сама в собі стає доброю новиною для Церкви, для народу, для України і світу. Ми сьогодні в цьому храмі дякуємо за добру новину, яку тоді прийняв Блаженніший Любомир. Дякуємо за те, що Дух Святий зійшов на це місце, а сила Всевишнього отінила і отінює нас.
Чинити добро можна навіть тоді, коли ти плачеш
«Радуйся, Господь з Тобою!». Ці слова звучать сьогодні в наших вухах, як нездійсненна місія. Бо святкуємо Благовіщення на піку всесвітнього плачу і смутку.
Більше плачемо, аніж радіємо. Плачемо, хоронячи наших рідних і близьких, наших молодих, плідних священників і дияконів. Ми сумуємо і тривожимося, коли отримуємо звістку, що в когось підвищилася температура тіла чи хтось перебуває на межі між життям і смертю. Як ми можемо радіти в таких обставинах, як можемо сьогодні сприйняти це Благовіщення? Звідки нам сьогодні взяти добрі новини? Те питання, де перебуває Бог і чи Він є з нами, знову виринає у глибині людського серця. Воно знову і знову виринає, коли ми чуємо про небезпеку нагромадження російських військ, зброї на кордонах України. Його ставили і ставлять наші люди на окупованих територіях і в Криму: Боже, чи Ти про нас пам’ятаєш? Де Ти є?
У святі Благовіщення Господь Бог дає нам глибоку євангельську відповідь, яка, можливо, не вповні зрозуміла для всіх довкола, ба більше, бентежить нас самих. Господь нам сьогодні каже, що чинити добро можна навіть тоді, коли ти плачеш. Бути благословенним і відкритим прийняти силу Духа Святого можна навіть тоді, коли весь світ плаче і сумує. Бути благословенним можливо в найтяжчі моменти особистої історії й історії світу. Бо християнство — це релігія воплочення. Щоразу, як ми втілюємо нашу віру в особисті життєві рішення, то стаємо доброю новиною для Церкви, України і світу, стаємо носіями доброї новини, втілюючи Боже слово у своєму житті.
Будьмо носіями благовіщення
Не втомлюймося чинити добро, навіть у найважчих обставинах. Діла любові і милосердя є завжди джерелом радості та свідченням того, що з нами і через нас Господь присутній сьогодні зі своїм народом. Сумуймо з тим, хто сумує, плачмо з тим, хто плаче. Ми ніколи не є настільки бідними, щоб не могти допомогти тому, хто цього потребує, зокрема, хто потребує нашої уваги та присутності, солідарності, доброго слова і молитви. Будьмо носіями благовіщення. Будьмо благовіщенням для сучасної людини. Бо зараз, у ці хвилини, у нашому Благовіщенському храмі той самий Гавриїл готовий мені і вам сказати: радуйся, Господь з тобою! Християнську місію життя ти зможеш виконати не власною силою, а лише тому, що Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього отінить тебе настільки, наскільки ти готовий віддати себе і своє життя для того духа і для тієї новини, яку сьогодні благовістуємо.
Подякуймо Богові за дар особистого життя
У свято Благовіщення ми традиційно дякуємо Богові за дар нашого життя і молимося за ще не народжене життя. Адже сьогодні найбільше людей у сучасній історії людства помирає не в лікарнях, навіть не на полі військових сутичок, а в лоні власної матері. Тому помолімося за ті родини, за тих жінок, які мають відвагу прийняти дар нового життя, зігріти його, виносити і народити світові.
Подякуймо Богові також за дар особистого життя. Візьмімо за нього повноту відповідальності в часи навіть цієї страшної і непередбачуваної хвороби. Лише тоді, коли ми зуміємо бути відповідальними за власне життя і здоров’я, зможемо бути відповідальними за життя наших рідних і близьких. Нехай та радість, якої нам так сьогодні бракує в цьому Благовіщенні, увійде в наше серце, бо щоразу, як людина чинить добро, вона відчуває радість. Добро і радість завжди йдуть разом.
Бажаю вам у ці часи великого смутку пережити усвідомлення, що Господь є з нами. Він є джерелом нашої радості та сили, нашої здатності все пережити, запевненням, що жодна хвороба і смерть не має ніколи в житті людини останнього слова.
Нехай сила Всевишнього осінить кожну віруючу людину. Нехай Пречиста Діва Марія, яка сьогодні зачинає вічного Бога у своєму лоні, буде нашою учителькою віри, благовіщення і благовісницею вселенської християнської радості. Амінь.
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви
