Представники УГКЦ взяли участь у беатифікації архиєпископа Едуарда Профіттліха в Таллінні

8 вересня 2025

7 вересня на площі Свободи в Таллінні (Естогнія) відбулася беатифікація архиєпископа Едуарда Профіттліха, мученика за віру, який загинув у радянському концтаборі.

Представники УГКЦ взяли участь у беатифікації архиєпископа Едуарда Профіттліха в Таллінні

Як повідомляє Пасторально-міграційний відділ УГКЦ, це перша беатифікація в історії Католицької Церкви Естонії та одна з небагатьох у Північній Європі від часів Реформації.

Урочисту Божественну Літургію очолив папський легат, вислужений архиєпископ Відня кардинал Крістоф Шенборн. Разом із ним співслужив апостольський нунцій та єпископ Таллінна Філіпп Журдан.

Українську Греко-Католицьку Церкву на святкуванні представляли голова Пасторально-міграційного відділу владика Степан Сус, а також о. Йосафат Попович, ЧСВВ (Литва), о. Роман Сапужак (Латвія), о. Андрій Хомен (Фінляндія), о. Роман Кіх (Таллінн) та о. Сільвер Витвицький (Тарту).

У проповіді кардинал Шенборн наголосив на важливості пам’яті про жертв тоталітаризму: «Архиєпископ Едуард Профіттліх є пастирем, який не залишив своєї пастви навіть перед обличчям неминучої смерті».

Едуард Профіттліх народився 1890 року в Німеччині. У 1936-му він став першим католицьким єпископом Естонії після Реформації. У роки радянської окупації свідомо вирішив залишитися зі своєю паствою, розуміючи смертельний ризик. У 1941 році його заарештувало НКВС, а в лютому 1942-го він помер у в’язниці Кірова.

«Жертва і вірність архиєпископа Едуарда Христові є прикладом для майбутніх поколінь. Його беатифікація — це свято не лише для католиків, а й для всієї країни, адже воно відкриває можливість ширше говорити про віру, свободу та людську гідність», — підкреслив єпископ Філіп Журдан.

Довідка

Едуард Георг Профіттліх (11 вересня 1890 року, Бірресдорф, Німецька імперія — 22 лютого 1942 року, Кіров, СРСР) — єзуїт, архиєпископ і мученик, перший блаженний Католицької Церкви в Естонії. Він походив із багатодітної селянської родини, був восьмим із десяти дітей. 1913 року вступив до Товариства Ісусового, під час Першої світової війни служив санітаром у шпиталі. Здобув докторські ступені з філософії та теології в Римі та Кракові, після чого працював священником у Польщі та Німеччині.

У 1930 році Профіттліха направили до Естонії, де він став парохом, а вже 11 травня 1931 року був призначений Апостольським адміністратором країни. У 1935 році прийняв естонське громадянство, а 27 листопада 1936 року став титулярним архиєпископом Адріанополя; 27 грудня того ж року відбулася його архиєрейська хіротонія в Таллінні. Він прагнув надати Католицькій Церкві в Естонії естонське обличчя: заснував тижневик Kiriku Elu, налагодив контакти з інтелігенцією, змінив сприйняття Церкви від «польської» до відкритої для всіх естонців, здобув авторитет навіть серед представників інших конфесій.

Після радянської окупації Естонії влада пропонувала йому виїхати до Німеччини, однак він вирішив залишитися разом зі своїми вірними, аби поділити їхню долю. У 1941 році його заарештували та звинуватили у шпигунстві. Архиєпископ був засуджений до смертної кари, проте вирок не встигли виконати: у Кіровській в’язниці він помер від холоду 22 лютого 1942 року. Лише у 1990 році незалежна Естонія офіційно реабілітувала його, підтвердивши мученицьку смерть.

Процес беатифікації Профіттліха розпочався у 2002 році, а 2024 року папа Франциск визнав його мучеником. Едуард Профіттліх залишився в пам’яті як пастир, що став естонцем не від крові, а від тієї крові, яку віддав за свій народ і віру.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ