СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Прагнімо ставати живими святинями за прикладом Пресвятої Богородиці», — митрополит-номінант Теодор Мартинюк у соборі Святої Софії
У четвер, 21 листопада, Українська Греко-Католицька Церква святкувала празник Введення у храм Пречистої Діви Марії. З цієї нагоди Архиєрейську Божественну Літургію в прокатедральному соборі Святої Софії очолив митрополит-номінант Тернопільсько-Зборівської архиєпархії владика Теодор Мартинюк.
Як повідомляє пресслужба Товариства «Свята Софія», співслужили єпископу душпастирі Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, які здійснюють своє служіння для українських громад в Римі та інших містах Італії.
Під час проповіді владика Теодор заохотив вірних застановитися над новим виміром храму, який нам відкриває Пресвята Богородиця, як простір святості та нашого вдосконалення. «Традиція нам розповідає, що від дитинства Богородиця перебувала в храмі — вчилася, молилася, слухала Боже Слово. У храмі вона зростала й ставала дорослою. Для Богородиці храм став місцем її освячення до тієї міри, що вона сама стала храмом, в якому зростав і звідки вийшов Ісус Христос. Пресвята Богородиця — жива святиня. Вона є тим простором святості, в якому кожен з нас знаходить місце. Богородиця вчить нас, що кожна людина має стати живим храмом — носієм Ісуса Христа через життя Святими Тайнами та молитвою», — мовив до вірних проповідник.
Єпископ закликав присутніх, щоразу переступаючи поріг святині, прагнути освячення і єдності з Богом, як того нас вчить Пречиста Діва Марія: «Потрапляючи у храм, ми входимо у простір сакральності. Якби не треба було храмів, наші предки б їх не будували, якби вони не були святинями, комуністи б їх не руйнували. Саме в храмі ми черпаємо святість, вона проникає в наш розум, серце і тіло, тому що нас освячує Бог. Храми є потрібні не як стіни, а як простір, в якому все, що там знаходиться, провадить нас до Бога і святості. У Її свято, черговий раз ступаючи до храму Святої Софії, прагнімо ставати живими святинями за прикладом Пресвятої Богородиці».
Після Літургії владика Теодор привітав парафіян собору та священників Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, які прибули з різних куточків Італії, щоб спільно помолитися. Владика також передав вітання з України, яка «стоїть, бореться і молиться», наголошуючи на потребі єдності у молитві та солідарності. Він подякував громаді за гуманітарну та молитовну підтримку, яку постійно відчувають наші захисники, захисниці та українці, що переживають труднощі війни.
«Іноді здається, що наша надія необґрунтована або наївна, але вона — у Господі. Наші предки довели те, що, надіючись на Бога, вони вистояли і передали нам у спадок українську культуру та духовність», — зазначив митрополит-номінант.
Своєю чергою, президент релігійного товариства «Свята Софія» о. Марко-Ярослав Семеген подякував владиці Теодору за спільну молитву та Боже слово від імені отців та парафіян cобору: «Для священника важливо не відчувати себе залишеним наодинці, а завжди відчувати за собою батьківську спину. Ми мали цю міцну опору у митрополитові Василію, і так само бачили помічника у Вашій особі, і сподіваємося відчувати Вашу підтримку в особі митрополита».
Отець Марко побажав владиці, щоб Боже слово, яке провіщало прихід Бога Еммануїла, дарувало йому силу проголошувати спасіння, і щоб через це Боже слово Господь оздоровляв усіх надломлених та покривджених війною людей. Душпастир побажав єпископу глибокого духовного приготування до інтронізації та многих й плідних років життя та служіння на архіпастирській ниві.
Завершилася святкова Архиєрейська Літургія «Многоліттям» та спільною молитвою за Україну виконанням духовного гімну «Боже Великий, Єдиний».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
