СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Пошук юридичних механізмів та способів збереження сопричастя з Матірними Церквами залишається дуже актуальним», — о. Юрій Коласа
2 вересня 2019 року, у Римі на Синоді Єпископів Української Греко-Католицької Церкви виступив вікарій для вірних Східних Католицьких Церков в Австрії, протосинкел о. Юрій Коласа з доповіддю «Досвід будування і свідчення єдності Христової Церкви. Ординаріат для вірних Східних Католицьких Церков в Австрії».
У своєму виступів він представив досвід Східних Католицьких Церков, зокрема Української Греко-Католицької Церкви в Австрії, щодо будування і свідчення єдності Христової Церкви. Крім того, він розповів про екуменічну площину, а відтак про унікальний досвід сопричастя різних Східних Католицьких Церков в Австрії, а також порушив питання сопричастя з Матірною Церквою.
«Цього року Ординаріат виступив із пропозицією на рівні екуменічної ради християнських церков в Австрії, щоб у 2020 році, офіційна спільна молитва в рамках традиційного світового Тижня молитви за єдність християн, була присвячена 5-ій річниці з дня страти 21-го новомучеників Коптської Церкви. Ми запропонували провести вечірню у візантійському обряді та використати тексти, присвячені коптським новомученикам, які уклав німецькою мовою священник УГКЦ, ректор колегіуму Орієнталє м. Айхштет Олександр Петринко. Цю пропозицію підтримали з надзвичайним захопленням, особливо єпископ Коптської Церкви в Австрії Габріель», — поділився о. Юрій Коласа досвідом в екуменічній площині. — «Процитую слова однієї особи, яка відреагувала на цю пропозицію наступними словами: „Я ще ніколи не чув, щоб хтось укладав літургічні тексти для вшанування мучеників чи святих іншої Церкви, з якою вони не є в сопричасті. Мій вияв глибокої поваги до УГКЦ“». Молитва відбудеться 22 січня 2020 року у катедрі Святого Стефана за участі екуменічної ради християнських Церков в Австрії. Вечірню буде супроводжувати хоровим співом студентський хор з Айхштету.
За словами о. Юрія, раз у рік всі священники беруть участь у спільних реколекціях, де відбувається ротація різних обрядів, бо це дає їм змогу досвідчити красу та глибину літургічного життя іншої Церкви свого права. Крім того, проводяться спільні рекреативні заходи для плекання братерської єдності між священниками. Ба більше, ці дружні та братерські стосунки між священниками відкривають нові нагоди для взаємного пізнання між громадами різних Східних Церков. Загалом такі нагоди зʼявляються, коли проводяться спільні заходи, реалізуються спільні харитативні проєкти чи відвідини храмових празників.
«На завершення, хотів би порушити питання сопричастя з Матірними Церквами. Кодекс Канонів Східних Церков говорить лише про те, що вірні Східних Церков, хоч би були доручені опіці ієрарха або пароха іншої Церкви свого права, залишаються, однак, приписаними до власної Церкви свого права (Канон 38, Кодекс канонів Східних Церков). На жаль, ні східне, ні латинське право не регулюють структуру та діяльність Ординаріату, тому не має юридичних підстав для плекання сопричастя вірних та священників з Матірними Церквами. Багато залежить від доброї волі місцевого Ординарія та від місцевих римо-католицьких єпископів. Тому пошук юридичних механізмів та способів збереження сопричастя з Матірними Церквами залишається дуже актуальним. Я, наприклад, неодноразово піднімав питання про збірки для Матірних Церков, але часто наштовхувався на спротив священників», — зазначив священник.
Він зауважив, що впродовж останніх 8-ми років вдалося адаптувати напрацювання Української Греко-Католицької Церкви у життя громад різних Східних Католицьких Церков в Австрії, а також щороку на запрошення Глава окремої Східної Церкви відвідує своїх вірних в Австрії.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
