СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: виливаючи милосердя на рани ближніх відкриваємо нову надію
Проповідуючи в неділю Божого милосердя, Папа Франциск у світлі трикратного Христового побажання «Мир вам!» поділився думками про те, як Боже милосердя дає радість, спонукає прощення та втішає серед труднощів.
Коли виливаємо милосердя на рани ближнього, в нас відроджується нова надія, що втішає серед труднощів. Коли стараємося нести мир пораненому тілу чи пригнобленому духові, знаходимо час, аби вислухати, супроводити та втішити, тоді зустрічаємо Ісуса, Який дивиться на нас з очей людини, що страждає, дивиться з милосердям і повторює: Мир вам! Такими думками Папа Франциск підсумував проповідь, яку він виголосив під час Святої Меси в Неділю Божого милосердя, 24 квітня 2022 року.
Святу Месу очолив архиєпископ Ріно Фізікелла, Голова Папської Ради сприяння новій євангелізації. Разом з ним співслужили Місіонери милосердя, священики, що отримали спеціальні повноваження для уділення святої Сповіді, серед яких були також душпастирі з України. Папа Франциск був присутній та виголосив проповідь. Зупинившись на євангельському уривкові, що розповідає про те, як Ісус явився учням після воскресіння, вітаючи їх побажанням миру, він запросив у трикратному вітанні «Мир вам!» замислитися над трьома діями Божого милосердя в нас. За його словами, воно дарує радість, спонукає прощення та втішає серед труднощів.
Боже милосердя приносить радість
Як зазначив проповідник, коли ввечері в день воскресіння учні побачили Ісуса та почули з Його уст: «Мир вам!», вони зраділи. Після арешту Ісуса їм не бракувало причин для того, щоб боятися та відчувати тягар поразки, почуватися нічим: вони покинули Вчителя у найважчий час. І саме в такому стані вони вперше чують: Мир вам. І замість сорому, відчувають радість. Це тому, що ці слова «зміщують увагу із себе самих на Ісуса», вони радіють, «побачивши Господа».
«Такою є радість Ісуса, радість, яку пережили також і ми, зазнавши Його прощення. Нам доводилося вподібнитися до учнів у пасхальний вечір: після падіння, гріха, поразки. В такі хвилини здається, що вже нема що робити. Але саме там Господь робить все для того, щоби дарувати нам Свій мир: через сповідь, через слово людини, що стає близькою, через внутрішнє втішення Святого Духа, через неочікувану та вражаючу подію…», — сказав Папа, підкреслюючи, що Бог різними способами дає нам відчути обійми Свого милосердя, радість, що випливає з прощення та миру. Це радість, яка «підносить, не впокорюючи».
Боже милосердя веде до прощення
Вдруге промовивши: «Мир вам!», Ісус додає: «Як Отець послав мене, так і я посилаю вас». Він також дає їм Святого Духа, щоби відпускати гріхи. Таким чином, як зазначив Святіший Отець, вони не тільки отримують милосердя, але стають також «роздавачами того отриманого милосердя». Отримують цю владу «не через свої заслуги», але з благодаті, «яка, однак, спирається на їхній досвід бути прощеними». Так і сповідники повинні бути милосердними, знаючи, що вони є не носіями якоїсь влади, а «каналами милосердя». Водночас, йдеться не тільки про сповідь, бо Ісус учинив усю Церкву «спільнотою, що роздає милосердя, що є знаком і засобом примирення для людства».
«Браття й сестри, кожен з нас отримав у Хрещенні Святого Духа, щоби бути людиною примирення. Коли відчуваємо радість визволення від тягарів наших гріхів, наших поразок, коли особисто пересвідчилися, що означає відродитися після того, коли здавалося, що виходу немає, потрібно ділитися з тими, хто поруч, хлібом милосердя», — сказав Папа, заохочуючи замислитися над тим, чи там, де перебуваємо, в сім’ї, на роботі чи спільноті, ми є «ткачами примирення».
Боже милосердя втішає серед труднощів
Втретє Ісус каже: «Мир вам!», прийшовши до учнів через вісім днів, щоби утвердити у вірі Тому, відсутнього під час попередньої зустрічі. Апостол заявив, що хоче побачити й доторкнутися, а Господь не обурюється його невірством, але виходить йому назустріч, запрошуючи вкласти палець у поранений бік, подивитися на Свої руки. За словами Святішого Отця, Ісус розуміє труднощі Томи, а той, розворушений зсередини такою доброзичливістю, з невіруючого стає віруючим, зробивши найпростіше визнання віри: «Господь мій і Бог мій!».
«Це прекрасний заклик, ми можемо зробити його своїм і повторювати протягом дня, насамперед, тоді, коли переживаємо сумніви та пітьму, як Тома. Бо в Томі відображена історія кожного віруючого, кожного з нас: існують важкі хвилини, коли здається, що життя спростовує віру, коли переживаємо кризу та потребуємо доторкнутися та побачити. Але як Тома, саме там ми відкриваємо Господнє серце, Його милосердя. В цих ситуаціях Ісус не приходить до нас у тріумфальний спосіб, з приголомшливими доказами, Він не чинить галасливі чуда, але пропонує теплі знаки милосердя. Він втішає нас з тим же стилем, як в сьогоднішньому євангельському уривку: жертвуючи нам Свої рани», — сказав проповідник, уточнюючи, що Він допомагає нам відкривати також і рани наших братів і сестер. «І якщо піклуємося ранами ближнього, виливаємо на них милосердя, в нас відроджується нова надія, що втішає серед труднощів», — наголосив Папа.
