СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: тeж і секуляризоване середовище може сприяти наверненню
Постаті Слугині Божої Мадлен Дельбрель Папа Франциск присвятив чергову катехизу з циклу про апостольську ревність у звіщенні Євангелія, вказуючи на те, що секуляризація є викликом для віруючого, що спонукає відкривати віру в її сутності.
«Пізнавши Боже слово, ми не маємо права не прийняти його; прийнявши його, ми не маємо права не дозволити йому втілитися в нас; коли воно втілилося в нас, ми не маємо права залишити його собі: з цього моменту ми належимо тим, хто чекає на нього», — писала Мадлен Дельбрель, французька письменниця і соціальна працівниця, яка жила в 1904–1964 роках, провівши понад 30 років на вбогих робітничих околицях Парижа, і щодо якої тепер триває беатифікаційний процес. Цій постаті Папа Франциск присвятив загальну аудієнцію, що в середу, 8 листопада 2023 року відбулася на площі Святого Петра у Ватикані. Слугиня Божа стала черговим свідком ревності за звіщення Євангелія, що є темою поточного циклу середових катехиз Святішого Отця.
«Духовність велосипеда»
Папа розповів, що після підліткового періоду, прожитого в агностицизмі, 20-річна Мадлен зустріла Господа, «вражена свідченням деяких віруючих друзів». Дівчина почала шукати Бога, вивільнивши голос «глибокої спраги, яку відчувала всередині себе». Радість віри привела до рішення обрати життя, «повністю дароване Богові в серці Церкви та в серці світу», поділяючи в братерстві «життя людей вулиці». Звертаючись у поетичний спосіб до Ісуса, вона писала: «Щоб бути з Тобою на Твоїй дорозі, потрібно йти, навіть коли наші лінощі благають нас залишитися. Ти вибрав нас, щоб ми перебували в дивній рівновазі, рівновазі, яку можна встановити і підтримувати тільки в русі, тільки в динаміці. Як велосипед, який не може стояти, не крутячи педалі […] Ми можемо стояти прямо, тільки рухаючись вперед, рухаючись, в пориві милосердної любові». «Це те, що вона називає „духовністю велосипеда“. Лише в русі, лише прямуючи вперед, ми переживаємо рівновагу віри», — сказав Святіший Отець.
Євангелізуючи, євангелізуємося
За словами Наступника святого Петра, Мадлен мала серце, «що постійно виходило назовні», відчуваючи, що Живий Бог Євангелія «повинен спалити нас зсередини, доки не зможемо нести Його ім’я тим, хто Його ще не знайшов». «У цьому дусі, звернена до потрясінь світу і крику бідних, Мадлен відчула себе покликаною „жити любов’ю Ісуса повністю і до кінця, від олії доброго самарянина до оцту Голготи, віддаючи Йому любов’ю за любов […], щоб, люблячи Його беззастережно і дозволяючи себе любити до кінця, дві великі заповіді любові могли втілитися в нас, стаючи єдиним цілим“», — сказав Папа, цитуючи її роздуми про покликання до любові. Вона також вчить нас, що „євангелізуючи, ми самі стаємо євангелізованими“, й перефразовуючи святого Павла, стверджує: „Горе мені, якщо євангелізування не євангелізує мене“.
Секуляризація, що сприяє євангелізації
Підсумовуючи, Святіший Отець зазначив, що на прикладі Мадлен Дебрель можемо також і ми навчитися, що «в кожній особистій чи суспільній ситуації чи обставинах нашого життя Господь присутній і закликає нас жити нашим часом, поділяти життя інших, брати участь у радощах і скорботах світу». «Зокрема, вона вчить нас, що навіть секуляризоване середовище допомагає наверненню, оскільки контакти з невіруючими провокують віруючу людину до постійного перегляду свого способу віри і до відкриття віри в її сутності», — сказав Папа, побажавши, щоб Мадлен навчила нас жити цією «вірою в русі», коли кожен акт віри перетворюється в акт милосердної любові в звіщенні Євангелія.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
