СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: Різдво — не казка про народження Царя, а прихід Спасителя, що спасає від зла
На прикладі святого першомученика Степана Папа Франциск вказав на те, що ми покликані давати свідчення Ісуса, що включає діла милосердя, звіщення та прощення.
«Різдво — це не казка про народження царя, а прихід Спасителя, Який визволяє нас від зла, беручи на себе наше зло», — наголосив Папа Франциск, відповідаючи на за питання про те, чому Церква, поширивши святкування Різдва на вісім днів, протягом цього періоду відразу ставить у нас перед очима постаті святих мучеників, як от святий Степан чи невинні немовлята, убиті Іродом. «Загалом, літургія немовби хоче віддалити нас від світу світел, обідів і подарунків, в якому ми в ці дні могли би трохи затриматися», — сказав Святіший Отець, промовляючи до паломників, які у понеділок, 26 грудня 2022 року, зібралися на площі Святого Петра у Ватикані. Про це зазначає українська редакція «VaticanNews».
Покликані свідчити
Наголосивши на тому, що Різдво — це прихід Спасителя, Який перемагає егоїзм, гріх та смерть, Наступник святого Петра зазначив, що мученики схожі до Нього. Зрештою, слово «martire», яке ми перекладаємо як «мученик», етимологічно має значення «свідок», тобто, вказує на тих братів і сестер, «які своїм життям показують нам Ісуса, Який переміг зло милосердям». Папа зазначив, що «також і в наші дні є багато мучеників, більше, ніж у перші віки», і заохотив молитися за переслідуваних братів і сестер, які свідчать Христа. Але також варто запитати себе, чи ми Його свідчимо і як можемо покращити це. У цьому, за його словами, нам допоможе постать святого Степана.
Три форми свідчення
Святіший Отець зазначив, що Діяння Апостолів говорять нам насамперед про те, що святий Степан був одним із семи дияконів, яких єрусалимська громада висвятила для здійснення служіння милосердної любові. «Це означає, що його перше свідчення було дане не словами, але відбувалося через любов, з якою він служив найбільш потребуючим», — сказав Папа, додаючи, що він не обмежувався лише несенням допомоги, але також тим, кого зустрічав, «говорив про Ісуса, ділився вірою у світлі Божого слова та апостольської науки». Це є другим виміром свідчення, що полягає в тому, щоби «прийняти слово та переказувати його красу, розповідати про те, як зустріч з Ісусом перемінює життя». І для Степана це було настільки важливим, що «він не піддався залякуванню погрозами з боку переслідувачів». Однак, як зауважив Наступник святого Петра, крім милосердної любові та звіщення, його найбільшим свідченням було щось іншого, що «зуміло поєднати любов і звіщення». «Його він нам дав у момент смерті, коли за прикладом Ісуса простив своїх убивць», — сказав Папа.
Прощення — підтвердження любові
Отож, відповідь на запитання про те, як можемо покращити своє свідчення, за словами Святішого Отця, наступна: через нашу любов до ближніх, через вірність Божому слову та через прощення. Саме прощення говорить про те, «чи ми дійсно впроваджуємо в життя любов до інших і чи живемо Ісусовим словом». Бо прощення є «найбільшим даром, який робимо іншим, бо ми є Ісусовими, бо ми прощені Ним».
«Задумаймося кожен над власною здатністю прощати, в ці дні, коли ми, можливо, зустрічаємо в ці дні серед інших також і людей, з якими ми не перебуваємо у злагоді, які поранили нас, з якими ніколи не змогли відновити стосунки. Просімо в новонародженого Ісуса новизни — новизни серця, спроможного прощати — всі ми потребуємо серця, яке прощає. Просімо в Господа цієї благодаті: Господи, щоб я навчився прощати. Просімо сили молитися за того, хто мене скривдив, молитися за того, хто поранив мене, чинити кроки відкритості та примирення», — закликав Папа, побажавши: «Нехай же Марія, Цариця мучеників, допоможе нам зростати в милосерді, в любові до Божого слова та в прощенні».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
