СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: лише любов, яка стає безкорисливим служінням, зблизить християн
Проповідуючи з нагоди Тижня молитов за єдність християн, Папа Франциск перестеріг перед викривленою релігійністю, яка хоче використовувати Бога як засіб для досягнення своїх цілей, нагадуючи про те, що дорогою до відновлення єдності є навернення. Наприкінці він також закликав молитися за завершення війн, зокрема, в Україні та Святій Землі.
«Браття й сестри, між собою ми ніколи не повинні ставити запитання „хто мій ближній?“. Тому що кожна охрещена людина належить до одного Христового Тіла; ба більше, тому що кожна людина у світі є моїм братом чи сестрою, і всі ми утворюємо „симфонію людства“, в якій Христос є первістком і відкупителем», — наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час вечірні, яку він у четвер, 25 січня 2024 року, в урочистість Навернення святого Павла, очолив у базиліці святого Павла поза мурами з нагоди завершення Тижня молитов за єдність християн. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
У своїй проповіді Єпископ Риму коментував євангельський уривок про діалог Ісуса з законовчителем, який випробовуючи Його, запитував: «Що маю чинити, щоб успадкувати вічне життя?». А на Христову відповідь про те, що любити Бога та ближнього, запитав: «А хто мій ближній?». На це Ісус розповів притчу про милосердного самарянина.
Перед початком богослужіння Папа Франциск, разом з Кентерберійским архиєпископом Джастіном Уелбі та митрополитом Полікарпом, представником Константинопольського патріархату, помолилися перед гробом святого Павла. В спільній молитві єдналися представники різних конфесій, які служать у Римі, а також члени Міжнародної змішаної комісії богословського діалогу між католицькою та орієнтальними православними Церквами, що відзначає двадцятиріччя своєї діяльності.
Любов, яка переможе поділи
Коментуючи євангельське читання, Святіший Отець зауважив, що у запитанні книжника бачимо «викривлену релігійність», адже питання стосується того, «що робити, щоб мати». Тобто, йдеться про володіння, а не дар Бога, Який у цьому контексті розглядається лише як «засіб для досягнення мети». Й у той час як перше запитання несло загрозу «применшення Бога до свого власного „я“», то друге старається чинити поділ: розділити людей на тих, кого любити й кого можна ігнорувати. Ісус же розповідає притчу, в якій сенс слову „ближній“ надає єретик, самарянин, який „стає ближнім“. „Це дозволяє Ісусові підвести до висновку, що правильним питанням є не „Хто мій ближній?“, а „Чи я сам стаю ближнім?“. Тільки така любов, яка стає безкорисливим служінням, тільки така любов, яку проголошував і якою жив Ісус, зблизить між собою розділених християн“, — підкреслив Папа, наголошуючи, що „спершу — ближній“, а потім „релігійна система“.
Навернення, як дорога до примирення
Далі проповідник звернув увагу, що описуючи свою зустріч з воскреслим Ісусом на дорозі до Дамаска, святий Павло розповідає, що під час події навернення, яку святкуємо в цей день, він запитував: «Що мені, Господи, робити?». Метою цього запитання не є «успадкувати», але саме Господь, «справжній спадок, найбільше добро». Святий Павло не змінює життя на основі своїх цілей, його навернення відбувається не через нахвалянням досконалістю в законі, але через відкритість на те, чого хоче Господь. «Усі зусилля, спрямовані на досягнення повної єдності, покликані слідувати тим самим шляхом, що й Павло, відкласти вбік центральність наших ідей, щоб шукати голос Господа і залишити Йому ініціативу та простір. Це добре розумів інший Павло, великий піонер екуменічного руху абат Поль Кутюр’є, який молячись, зазвичай просив про єдність віруючих „так, як цього хоче Христос“, „тими засобами, яких Він бажає“», — зауважив Святіший Отець, нагадуючи повчання Другого Ватиканського собору про те, що „не існує справжнього екуменізму без внутрішнього навернення“. І коли християни дозрівають у служінні Богові та ближньому, „вони зростають також і у взаєморозумінні“.
Святий обов’язок молитися
Підсумовуючи, Папа Франциск заохотив «разом, як брати та сестри», молитися зі святим Павлом, кажучи: «Що ми, Господи, повинні робити?». Й відповідь, за його словами, вже у самому факті запитання, бо «першою відповіддю є молитва». «Молитися за єдність — це перше завдання нашого шляху. І це святе завдання, бо воно полягає в тому, щоб перебувати в сопричасті з Господом, Який за єдність насамперед молився до Отця. І також не переставаймо молитися за припинення воєн, особливо в Україні та у Святій Землі», — закликав Святіший Отець, скерувавши думку також і до Буркіна-Фасо, адже саме християни цієї країни приготували цьогорічну тему Тижня молитов за єдність християн. «Нехай же любов до ближнього зможе зайняти місце насильства, що гнітити їхню країну», — побажав він.
Спільна місія англіканських і католицьких єпископів
Присутність Глави Англіканської Співдружності вписана в ширшу ініціативу, в рамках якої до Риму з’їхалися 50 англіканських і католицьких єпископів з різних частин світу, які в рамках екуменічного тижня провели різні зустрічі та богослужіння, а від 26 до 29 січня заплановані події в Кентербері. Заходи організовані Міжнародною англікансько-католицькою комісією у справах єдності та місії (IARCCUM). В рамках цієї ініціативи наприкінці вечірні Папа Франциск і архиєпископ Джастін Уелбі доручили спеціальний мандат «служіння пліч-о-пліч» парам єпископів обох конфесій, як провіщення «примирення всіх християн у єдності єдиної Христової Церкви».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
