СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Лев XIV: смерть приходить через опускання рук і нарікання; віра дає життя і долає смерть
Проповідуючи під час Святої Меси у парафіяльній церкві святого Томмазо з Вілланови в Кастель-Ґандольфо, Святіший Отець вказав на важливість вміти прочитувати знаки історії, щоб турбуватися про інших, втілюючи Боже Царство між людьми.
«У Марії з Назарету живе наша історія, історія Церкви, яка занурена у спільну людськість. Втілившись у ній, Бог життя і свободи переміг смерть», — сказав Папа Лев XIV, проповідуючи під час Святої Меси з нагоди урочистості Внебовзяття Пречистої Діви Марії, яку він у п’ятницю, 15 серпня 2025 року, очолив у парафіяльній церкві Сан-Томмазо-да-Вілланова в Кастель-Ґандольфо, де проводить період відпочинку в літній резиденції Римських Архиєреїв. Про це пише українська редакція «Vatican News».
Боже слово, яке оновлює світ
На початку Папа звернув увагу присутніх на значення неділі — переможного дня воскресіння розп’ятого Христа. «На хресті перемогла довіра, перемогла любов, яка бачить те, чого ще немає, перемогло прощення», — сказав він, зауважуючи, що в момент відкуплення людини на хресті біля Ісуса була також Його Матір.
Говорячи про подію Внебовзяття Пресвятої Богородиці, Святіший Отець зазначив, що історія кожної людини на землі, також і Божої Матері, є короткою і завершується, однак при цьому нічого не пропадає, адже «коли життя добігає кінця, його унікальність сяє ще яскравіше». Про це свідчить зустріч Діви Марії з родичкою Єлизаветою, яка випромінює світло всіх Її днів. «Дивовижна плідність безплідної Єлизавети ствердила Марію в Її довірі: вона випередила плідність її „так“, яке продовжується в плідності Церкви і всього людства, коли приймають Боже слово, яке має здатність оновлювати. Того дня дві жінки зустрілися у вірі, а потім прожили три місяці разом, підтримуючи одна одну не тільки в повсякденних справах, але й у новому способі прочитання історії», — розповів Лев XIV.
За словами проповідника, подія Христового воскресіння і сьогодні входить у наш світ завдяки конкретним ділам солідарності й досвіду братерства, перемінюючи земне життя. «Пісня Марії, її Magnificat, зміцнює надію смиренних, голодних, працьовитих Божих слуг. Такими є жінки і чоловіки з переліку „Блаженств“, які ще в часи скорботи вже бачать невидиме: скинутих з престолів могутніх, багатих з порожніми руками, сповнені Божі обітниці. Це досвід, про який у кожній християнській спільноті ми всі повинні могти сказати, що його пережили, — сказав Святіший Отець. — Він здається неможливими, але Боже слово все ще виходить на яв. Коли зароджуються зв’язки, за допомогою яких ми протиставляємо злу добро, а смерті — життя, тоді побачимо, що „нічого немає неможливого для Бога“» (Лк. 1,37).
Завжди вибирати життя
Папа Лев XIV зауважив, що іноді, «коли переважують людські убезпечення, певний матеріальний добробут і та розслабленість, яка притуплює свідомість», віра в Божі обітниці може «постаріти», й тоді входить смерть у вигляді опускання рук, нарікання і непевність. «Замість того, щоб побачити, як старий світ добігає кінця, саме в ньому досі шукають допомоги: допомоги багатих і могутніх, яка зазвичай супроводжується зневагою до вбогих і смиренних, — підкреслив він. — Однак Церква живе в своїх слабких членах, омолоджується завдяки їхній Величальній пісні. Також і сьогодні вбогі та переслідувані християнські спільноти, свідки лагідності та прощення в місцях конфліктів, миротворці та будівничі мостів у роздробленому світі є радістю Церкви, її постійною плідністю, першоплодами Царства, що настає».
Святіший Отець сказав, що якщо в земному житті людина обирає життя (пор. Втор 30,19), то Діва Марія, Яка була взята на небо, дана людині як знак того, що у воскреслому Христі всі ми можемо поглинути смерть (пор. 1 Кор 15, 54). «Звичайно, це Боже діло, а не наше. Однак Марія є тим поєднанням благодаті та свободи, яке спрямовує кожного з нас до довіри, відваги, залучення в життя народу», — зазначив він.
На завершення Папа Лев XIV закликав не боятися обирати життя, навіть коли це, здавалося б, є небезпечним й необачним. «Скільки голосів постійно шепочуть нам: „Хто тебе змушує це робити? Залиш це! Думай про свої інтереси“. Це голоси смерті. Ми ж, натомість, є учнями Христа. Саме Його любов спонкає нас, душею і тілом, вийти назустріч нашому часу. Ми, як окремі особи і як Церква, більше не живемо для себе. Саме це — і тільки це — ширить життя і забезпечує його панування. Наша перемога над смертю починається вже зараз», — підсумував Святіший Отець.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
