СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск засудив не тільки використання, але й володіння ядерною зброєю
Спілкуючись із журналістами під час традиційної пресконференції на борту літака, що прямував з Токіо до Риму, Святіший Отець ще раз засудив не тільки використання, але й володіння ядерною зброєю.
У вівторок, 26 листопада 2019 року, завершилася 32-га Апостольська подорож Папи Франциска. Після 12-годинного перельоту з Токіо, літак зі Святішим Отцем приземлився в римському аеропорту Фюмічіно. Перед тим, як повернутися до Ватикану, Папа відвідав базиліку Santa Maria Maggiore, щоби подякувати Пресвятій Богородиці за супровід під час подорожі.
Під час перельоту був збережений ще один звичай цього понтифікату: Святіший Отець провів прес-конференцію, відповідаючи на запитання представників медіа. Звертаючись до журналістів, присутніх на борту літака, він, насамперед подякував їм за працю під час цієї Апостольської подорожі, яка була дуже насиченою, бо візит до Таїланду дуже відрізнявся від візиту до Японії.
Божевілля одного може зруйнувати все
Перше запитання прозвучало з уст японського священика-журналіста, який запитав, що Святіший Отець відчував, відвідуючи Хіросіму й Наґасакі, й чого, на його думку, західне суспільство й Церква заходу можуть навчитися від Церкви на Сході? Відповідаючи, Папа зазначив, що західне суспільство постійно перебуває в поспіху й від східних народів може навчитися здатності зупинитися й вміння споглядати.
Пригадуючи свій візит до Наґасакі, Наступник святого Петра зазначив, що до страждань християн, які протягом віків зазнавали жорстоких переслідувань в цьому регіоні, додалося страждання внаслідок атомних бомбардувань. Також і Хіросіма, за його словами, є «справжньою людською катехизою про жорстокість». Папа вкотре наголосив, що використання і навіть володіння ядерною зброєю є аморальним, й це, на його думко, повинно увійти до Катехизму Католицької Церкви, адже «нещасний випадок або божевілля когось із правителів» можуть знищити людство.
Питанню ядерної безпеки стосувалося також наступне запитання, присвячене ядерній енергентиці, відповідаючи на яке Вселенський Архиєрей зазначив, що використання атомної енергії не є повністю безпечним і у випадку аварії наслідки є надзвичайно нищівними як для людей, так і для навколишнього середовища, як це сталося нещодавно у Фукусімі та в Україні 1986 року. За його словами, потрібно проводити дослідження щодо безпеки, аби уникнути катастроф.
Ні — смертній карі
Журналістка видання «Kyoto News» торкнулася теми смертної кари, що діє в Японії, й запитала Святішого Отця, чи він говорив про це з Прем’єр-міністром країни. Наступник святого Петра зазначив, що вони говорили в загальному про довготривалі судові процеси та про переповнені в’язниці. В цьому контексті Папа пригадав, що він торкався цієї теми в своєму зверненні до учасників ХХ Конгресу Міжнародної Асоціації Кримінального Права, який нещодавно відбувся в Римі. Він засудив застосування смертної кари, наголошуючи на тому, що покарання завжди повинно бути спрямоване на ресоціалізацію. «Засудження, що не відкрите на горизонти майбутнього, є нелюдяним», — наголосив Папа.
Припинити насилля шляхом діалогу
Запитання журналіста французького видання «Le Figaro» стосувалося теми права на самозахист, можливості справедливої війни та можливого написання енцикліки про ненасильство. Відповідаючи, Папа Франциск зазначив, що проблема миру й насилля є дуже серйозною. За його словами, ймовірна енцикліка про мир може побачити світ, натомість, щодо ненасильства, то ще не визріла конкретна ідея.
Торкаючись теми міжнародної стабільності, Папа наголосив на важливості посередництва. Він також висловив припущення про необхідність переглянути діяльність Ради Безпеки ООН та застосування права вето. За його словами, потрібно робити все можливе для того, аби зупинити виробництво зброї, аби зупинити війни, аби сприяти процесам переговорів, за допомогою посередників. «Наприклад, у випадку між Україною та Росією, говориться не про зброю, а відбулися переговори про обмін полоненими, і це є позитивним», — зазначив він.
Говорити про мир і продавати зброю — це лицемірство
В цьому контексті Святіший Отець засудив лицемірство європейських країн, що вважають себе християнськими, говорять про мир, але торгують зброєю. Торкаючись питання права на самооборону, він зазначив, що моральне богослов’я визнає це право, але вдаватися до зброї при цьому потрібно тільки тоді, коли вичерпано всі дипломатичні можливості.
Питання фінансових справ Ватикану
В контексті нещодавніх подій, пов’язаних із звинуваченнями, висунутими до деяких працівників Ватикану, стосовно зловживання фінансами із щорічної збірки на діяльність Святішого Отця «Петрів гріш», журналістка італійського католицького телеканалу «TV 2000» запитала Папу, що він думає про інвестування грошей з метою отримання прибутку.
Єпископ Риму зазначив, що добре управління фінансами означає не «тримати кошти у шухляді», а інвестувати їх у чесну діяльність, що може приносити прибуток. Важливо, щоб інвестиції були чесними й моральними.
Подібне запитання прозвучало з уст журналіста інформаційної агенції «Reuters», відповідаючи на яке Папа зазначив, що Ватикан робить вагомі кроки вперед в покращенні управління і процеси, які започаткував ще Папа Венедикт XVI, тепер дають результат. Система контролю працює ефективно й позитивним результатом він називає те, що справа «вибухнула» зсередини, розпочалося внутрішнє розслідування, що не було лише реакцією на зовнішні скандали. Глава Католицької Церкви також запевнив у готовності співпрацювати з міжнародними органами фінансового контролю, покликаними боротися із відмиванням грошей.
Конфлікти у світі
Інші запитання стосувалися конфліктів у різних країнах світу, як наприклад, в Гонг-Конзі, Чилі, Нікарагуа та ін. В цьому контексті Папа зазначив, що відповіддю Святого Престолу завжди заклик є до діалогу. Святий Престол також завжди готовий виступити як посередник, і відповідні прохання надходять, викликаючи відповідні кроки.
На завершення Папа Франциск, звертаючись до присутніх журналістів, зазначив, що вони мало запитували його про Таїланд, в якому панує «культура трансцендентності, культура краси, що відрізняється від краси Японії: багато бідності й багато духовного багатства».
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
