СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: У Христі встановлюється революційна рівність
Під час чергової загальної аудієнції Папа Франциск нагадав християнам про те, що в Христі ми стали Божими дітьми, а цей стан долає будь-які відмінності соціального, етнічного чи релігійного характеру.
«Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі. А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею», — повчав святий Павло християн Галатії, підкреслюючи, що віра в Ісуса Христа дала їм змогу насправді стати дітьми Бога та Його спадкоємцями. Цей уривок з Послання до Галатів прозвучав на початку загальної аудієнції, що в середу, 8 вересня 2021 року, відбулася в залі Павла VI у Ватикані. Коментуючи цю новозавітну книгу під час середових зустрічей з прочанами, цього разу Папа Франциск звернув увагу на те, що ми часто сприймаємо як даність оту дійсність буття Божими дітьми. «Варто, натомість, завжди з вдячністю пам’ятати про цю хвилину, коли ми ними стали», — зауважив він, вказуючи на день нашого хрищення, вкотре підкресливши важливість того, щоби знати та святкувати дату «нашого спасіння».
Зодягнені в Христа
Святіший Отець, цитуючи Апостола народів, підкреслив, що коли «прийшла віра» в Ісуса, то утворилося «радикально нове становище». Синівство, про яке пише святий Павло, це не просто оте загальне, яке охоплює всіх людей як синів і дочок єдиного Творця, оскільки в згаданому уривку з послання йдеться про те, що віра дає нам змогу бути дітьми Божими «в Христі». Ісус «став нашим братом», а Своїми смертю та воскресінням примирив з Отцем. «Хто приймає Христа у вірі, той через хрищення „одягається“ в нього та в синівську гідність», — пояснив Наступник святого Петра, вказуючи на те, що святий Павло у своїх посланнях неодноразово покликається на хрищення.
Зокрема, у Посланні до Римлян він навіть ствердить, що у хрищенні ми померли і були поховані з Христом, аби могти жити з Ним. «Отож, хрищення не є чисто зовнішнім обрядом. Ті, які його отримують, глибинно перемінюються, в найглибшому єстві, та мають нове життя, саме те, яке дає їм змогу звертатися до Бога та називати його „Абба“, тобто, „татусю“», — підкреслив Папа.
Нова тотожність
Святий Павло, вів далі Святіший Отець, сміливо стверджує, що отримана в хрищенні ідентичність є настільки новою, що переважає над відмінностями на етнічно-релігійному рівні, так і над відмінностями суспільного становища. І дуже часто слова про те, що в Христі «нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки» читають «надто поспішно», не розуміючи «революційної цінності», яку вони містять. Йдеться про справжній переворот в етнічно-релігійній сфері, так що це повчання могло сприйматися як єретичне. Не менш вражаючим є ствердження рівності між вільними і рабами: в тогочасному суспільстві перші за законом «втішалися всіма правами, натомість раби були позбавлені навіть гідності», і таке, на жаль, зустрічається також і сьогодні. Врешті, рівність у Христі долає суспільну відмінність між двома статями, «встановлюючи рівність між чоловіком і жінкою, революційну в ті часи, яку потрібно наново стверджувати також і сьогодні». Бо досі «жінки не мають таких самих можливостей, як чоловіки».
«Як можемо побачити, святий Павло стверджує глибоку єдність, яка існує між всіма охрищеними, до якого стану вони не належали б, чи це чоловіки, чи жінки, бо кожен з них у Христі є новим створінням. Кожна відмінність стає другорядною поряд з гідністю буття дитиною Бога, Який Своєю любов’ю здійснює справжню та суттєву рівність», — сказав Папа.
Покликані унаочнювати єдність
Підсумовуючи, Святіший Отець вказав на те, що ми покликанні свідчити те нове життя, основоположним вираженням якого є Боже синівство, відкривати красу цього стану, красу того, що ми є братами і сестрами в Христі. «Відмінності та контрасти, які породжують відокремлення, не повинні знаходити місце між віруючими в Христа», — сказав він, нагадуючи про повчання святого Якова, який перестерігав від того, щоби чинити різницю між тим, який приходить із золотим перстнем, і тим, який заледве має у що зодягнутися.
«Нашим покликанням є, радше, вчинити конкретним і наочним покликання до єдності всього людського роду, — зазначив Папа. Все те, що загострює увагу на відмінностях між людьми, часто спричиняючи дискримінацію, все це не має жодного значення перед Богом завдяки спасінню, довершеному Христом. Вартує віра, яка діє, прямуючи дорогою єдності, яку вказує Святий Дух».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
