СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск та екуменізм: незворотній шлях
Подібно до Івана Павла ІІ, що 25 років тому опублікував Енцикліку «Щоб усі були одно», Папа Франциск є вірним послідовником екуменічного шляху, розпочатого його попередниками.
Ввечері, 13 березня 2013 року, вперше звертаючись до світу з лоджії Благословень базиліки Святого Петра, Папа Франциск називає себе, насамперед, «єпископом Риму», пастирем Церкви, що «головує в любові над всіма Церквами». Ці слова свідчили про розуміння важливості екуменізму та усвідомлення того, що питання способу здійснення першості Папи є однією з найбільших перешкод на шляху до єдності християн. На це 25 років тому в енцикліці «Щоб усі були одно» також звертав увагу святий Іван Павло ІІ.
В послідовності з попередниками та в гармонії із Собором
Відтоді Папа Франциск. під час зустрічей, промов та спільних заяв з представникамирізних Церков, показує, що побудова видимої єдності Христової Церкви є одним із пріоритетів його понтифікату. Таким чином, продовжуючи справу своїх попередників, він і надалі провадить Церкву екуменічним шляхом, втілюючи в життя настанови ІІ Ватиканського Собору.
Франциск і Вартоломей, так само, як Павло VI і Атенагор
Подібно до того, як Папа Монтіні зустрівся з Константинопольським патріархом Атенагором в Єрусалимі 5 січня 1964 р., так само і Папа Франциск 20 березня 2013 року, через тиждень після конклаву, прийняв у Ватикані Вартоломея I, називаючи його спадкоємцем апостола Андрія.
Зустріч Папи Франциска з патріархом Вартоломеєм I, 17 вересня 2019
Щоденний вимір екуменізму
Єдність неможливо будувати тільки підписуючи документи й обговорюючи богословські питання. Вона повинна живитися також щоденними справами милосердя. Святіший Отець свідчить про це своїм прикладом, відвідавши 16 квітня 2016 року разом з Вартоломеєм І табір для біженців на грецькому острові Лесбос.
Evangelii gaudium: примирені відмінності
Темі екуменізму Папа Франциск присвятив декілька абзаців у Апостольському напоумленні «Evangelii gaudium» (листопад 2013 р.), яке вважається програмним документом його понтифікату. Оскільки ми звершуємо спільне паломництво, Святіший Отець закликає «без підозри довірити серце супутникові», шукаючи «миру в обличчі єдиного Бога». Він пояснює, що «єдність Духа гармонізує всі відмінності».
Папа Франциск з Главою Англіканської Співдружності Джастіном Уелбі
Християни покликані до милосердя
Під час зустрічі з Кентерберійським архиєпископом Джастіном Уелбі, Главою Англіканської Співдружності, Папа Франциск 14 червня 2013 року закликав англіканців і католиків разом трудитися для того, аби «волання бідних було почутим» та щоб не залишати їх на поталу законам економіки, яка часто розглядає людину «виключно як споживача». Цього року пандемія Covid-19 змусила відмінити спільний візит Святішого Отця та архиєпископа Джастіна Уелбі до Південного Судану, що став на шлях внутрішнього примирення після багаторічної громадянської війни.
Приятель, пастор п’ятидесятників
Наприкінці липня 2014 року, через два дні після свого душпастирського візиту до Казерти на півдні Італії, Папа Франциск повернувся до цього міста, щоб зустрітися з пастором Джованні Траеттіно, провідником громади п’ятидесятницької Церкви Примирення, з яким він зав’язав приязні стосунки ще в Аргентині. Святіший Отець попросив прощення за участь католиків у переслідуваннях п’ятидесятників і наголосив, що «разом прямувати до Бога» означає примиритися в різноманітності.
Рим і Москва, перша зустріч на Кубі
Історичне значення мала зустріч Єпископа Риму з Московським патріархом Кирилом, що відбулася на Кубі 12 лютого 2016 року. Місцем зустрічі було обрано Латинську Америку, а не Європу, де екуменічний діалог змушений рахуватися з давніми історичними ранами, завданими поділами.
Екуменізм крові, християни об’єднані в мучеництві
Говорячи про екуменізм, Наступник святого Петра часто згадує про мучеників наших часів, що належать до різних конфесій, але об’єднаних спільними стражданнями, творячи так званий «екуменізм крові». Папа нагадує, що в деяких країнах християн вбивають через те, що вони носять на шиї розп’яття, або мають із собою Біблію, не запитуючи, чи вони англіканці, лютерани, католики або православні.
Люнд: спільне відзначення 500 років Реформи
Подальшим кроком на шляху примирення пам’яті стала екуменічна зустріч в Люнді (Швеція) 31 жовтня 2016 р., що проводилася з нагоди спогадування 500-річчя Реформації. Коментуючи цю зустріч, Генеральний Секретар Всесвітньої Ради Церков лютеранський пастор з Норвегії Олаф Фюксе Твейт наголосив, що вона стала «наріжним каменем екуменічного діалогу», подією глобального значення, що запропонувала спільний погляд на події Реформації в XVI сторіччі.
Женева: паломництво «у пошуках єдності та миру»
«Прямувати вперед, молитися і працювати разом» — таке гасло мав візит Папи Франциска до головного осідку Всесвітньої Ради Церков у Женеві 21 червня 2018 року з нагоди 70-річчя її заснування. Під час екуменічної молитви Єпископ Риму нагадав, що «поділи між християнами часто виникали через те, що у життя спільноти проникав світський менталітет», згідно з яким на перше місце ставилися власні інтереси, а вже потім — Христа.
Папа Франциск під час візиту до Всесвітньої Ради Церков у Женеві
Наступник святого Петра також наголосив, що важливим кроком на екуменічному шляху може стати місіонерський порив: «Я переконаний, — наголосив він, — що якщо зростатиме місіонерське піднесення, то зростатиме також єдність між нами. Подібно до того, як благовістування на початку позначило весну Церкви, так само євангелізація позначить розквіт нової екуменічної весни».
Богословські питання неможливо вирішити, стоячи на місці
Для Папи Франциска екуменічний діалог — це послух Богові. Він означає ступати на цей шлях, пізнавши власну ідентичність, живучи нею й ділячись, а не вихолощуючи її чи заперечуючи. «Коли молимося разом, коли разом звіщаємо Євангеліє та служимо бідним і потребуючим, віднаходимо себе самих на цій дорозі, та й сама дорога наближається до мети видимої єдності», — зазначив він 19 січня 2019 р., приймаючи на аудієнції екуменічну делегацію з Фінляндії, що прибула до Риму із щорічним паломництвом.
Також і богословські питання, які нас розділяють, як підкреслив Папа, можливо вирішити лише спільно прямуючи цим шляхом, бо «вони ніколи не розв’яжуться, якщо стоятимемо на місці». А якщо «будемо слухняні Святому Духові», Він попровадить так, як ми «навіть собі не уявляємо». «Отож, ми покликані зробити все можливе для того, аби сприяти зустрічі та в любові вирішувати непорозуміння, ворожість та упередження, які протягом століть нівечили наші стосунки», — наголосив він на завершення.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
