СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: Релігії-сестри повинні допомогти народам бути братами в мирі
У своїй промові під час міжрелігійної зустрічі, присвяченої сприянню миру, Папа Франциск наголосив, що мир не є, насамперед, плодом переговорів, а наставленням серця. Завдання релігій, за його словами, полягає в тому, аби обеззброїти людське серце.
Щоби народи були братерськими, до неба повинна неустанно підноситися молитва, а на земні не повинно переставати звучати слово «мир». Думками про це поділився Папа Франциск, підсумовуючи дводенну зустріч «Народи-браття, майбутня земля», організовану в Римі Спільнотою святого Егідія, що відбувалася 6 і 7 жовтня 2021 року, зібравши релігійних і політичних провідників у дусі зустрічі, яку 35 років тому Папа Іван Павло ІІ провів у Ассізі.
Завершальна частина зустрічі відбулася біля римського Колізею. Спочатку Папа Франциск очолив екуменічну молитву за мир, проповідь під час якої виголосив Ґареґін ІІ, Католикос Ечміадзинський Вірменської Апостольської Церкви.
Далі христинські лідери вийшли назустріч представникам інших релігій, разом з якими вийшли на подіум, де відбулася міжрелігійна частина програми. Промовляючи після засновника Спільноти святого Егідія Андреа Рікарді та Глави Уряду Німеччині Ангели Меркель, після Великого Імама Аль-Азгар Агмада Аль-Таїба та Голови Конференції європейських рабинів Пінхаса Ґольдшміта, Папа Франциск назвав прекрасною можливість зібратися разом на цьому місці, молитися та розділити «тривогу за теперішнє та майбутнє нашого світу», разом мріючи про братерські народи та майбутню землю.
Життя народів — це не гра між могутніми
Папа Франциск побудував свою промову на цих двох словосполученнях — «братерські народи» та «майбутня земля».
Розглядаючи перше словосполучення, він пригадав, що Колізей, перед яким відбувалася зустріч, в далекому минулому був місцем жорстоких масових розваг, що забирали життя багатьох. Але і сьогодні ми є свідками насильства і війн, «брат вбиває брата, так ніби це є ігрищами, за якими спостерігають здалеку, байдужі і переконані в тому, що вона нас ніколи не торкнеться». «Не можна гратися життям народів і дітей, — наголосив Папа. — Не можна залишатися байдужими. Потрібно, навпаки, співпереживати і визнавати спільну людську природу, до якої ми належимо, з її труднощами, боротьбою й уразливістю крихкістю».
Папа додав, що в сьогоднішньому глобалізованому суспільстві, яке перетворює біль у шоу, потрібно «будувати співчуття», чути іншого, вчиняти його страждання своїми, розпізнавати його обличчя. В цьому полягає справжня мужність, мужність співчуття, яке змушує нас виходити за рамки спокійного життя, за рамки байдужості, «щоб не допустити, аби життя народів зводилося до гри між могутніми».
Насмішка війни
«Війна насміхається з людського життя. І так чинить насильство, а також трагічна і завжди прибуткова торгівля зброєю, яка часто рухається в тіні, живлячись прихованими течіями грошей», — зазначив Святіший Отець, наголошуючи, що «війна — це поразка політики і людяності, ганебна капітуляція, поразка перед обличчям сил зла» (Fratelli tutti, 261). Звертаючись до присутніх представників релігій, Папа підкреслив, що вони покликані не піддатися спокусам світської влади, а «стати голосом тих, хто не має голосу, підтримкою стражденних, захисниками пригноблених, жертв ненависті, відкинутих людьми на землі, але дорогоцінних перед Тим, Хто живе на небесах». «Сьогодні вони бояться, — додав він, — бо в дуже багатьох частинах світу замість переважання діалогу і співпраці відновлює силу військове протистояння як вирішальний інструмент щоб заставити рахуватися з собою».
Обеззброїти людське серце
Наступник святого Петра наголосив, що завдання релігій полягає в тому, щоб обеззброїти людське серце. Віруючі люди, за його словами, відповідальні за те, щоб «допомогти викорінити ненависть із сердець і засудити всі форми насильства». «Чіткими словами, — підкреслив Папа, — ми закликаємо скласти зброю, скоротити військові видатки, забезпечуючи, натомість гуманітарні потреби, перетворити знаряддя смерті на знаряддя життя. Нехай це не будуть порожні слова, а наполегливі прохання, які ми підносимо задля добра наших братів і сестер, проти війни і смерті, в ім’я Того, Хто є миром і життям. Менше зброї і більше їжі, менше лицемірства і більше прозорості, більше справедливо розподілених вакцин і менше озброєння, що продається безрозсудливо. Наш час вимагає, щоб ми стали голосом багатьох віруючих, простих і беззбройних людей, втомлених від насильства, щоб ті, хто відповідає за спільне добро, могли не тільки засудити війни і тероризм, але й створити умови, щоб вони не спалахували».
«Для того, аби народи жили у братерстві, до неба невпинно мусить підноситися молитва, і на землі повинно невпинно звучати слово „мир“», — наголосив Єпископ Риму, пригадуючи, що святий Іван Павло II зазначав, що „мир чекає своїх пророків“. Папа Франциск додав, що останніми роками зміцнився діалог між різними релігіями у сфері сприяння мирові. „Якщо є ті, які хочуть розділяти і творити сутички, — підкреслив він, — ми віримо у важливість спільного шляху заради миру: одні з одними, і більше ніколи одні проти одних“.
Мир народжується в серці
Єпископ Риму зауважив, що шлях миру вимагає постійного очищення серця. На цьому наголошував також святий Франциск з Ассізі, який просив своїх послідовників, щоб мир, який вони проголошують своїми устами, був ще ряснішим у їхніх серцях. «Мир, — наголосив Святіший Отець — це, насамперед, не угода, про яку потрібно домовлятися, або цінність, про яку слід говорити, а наставлення серця. Він народжується із справедливості, зростає в братерстві, живе безкорисливістю. Він спонукає нас „служити правді і безстрашно й без маскування засуджувати зло, коли воно є злом, а також, і насамперед, коли його чинять ті, хто визнає себе послідовниками нашого власного віровчення“ (Послання учасникам Міжрелігійного форуму G20, 7 вересня 2021 року).
Папа Франциск зазначив, що в ім’я миру в кожній релігійній традиції потрібно знешкодити «фундаменталістські спокуси робити братів і сестер ворогами».
Мрія про майбутню землю
Мрія про мир, за словами Святішого Отця, поєднується сьогодні з мрією про майбутню землю. Мова йде про зобов’язання піклуватися про творіння, про спільний дім, який ми залишимо молодим поколінням. Сприяючи споглядальному, а не хижацькому ставленню до творіння, релігії покликані прислухатися до стогону матері-землі, яка страждає від насильства. В цьому контексті Папа вказав на важливість внеску Константинопольського Патріарха Вартоломея, присутнього на зустрічі, в усвідомлення того, що «злочин проти природи є злочином проти нас самих і гріхом проти Бога».
Релігії-сестри та народи-браття
Пандемія, як підкреслив Святіший Отець, показала, що ми не можемо залишатися здоровими у хворому світі. «Останнім часом, — додав він, — чимало людей захворіло на забудькуватість, забування про Бога та про своїх братів та сестер. Це призвело до нестримної гонки за індивідуальною самодостатністю, яка переросла у ненаситну жадібність, від якої земля, яку топчемо, носить шрами, в той час як повітря, яким дихаємо, сповнене токсичних речовин і позбавлене солідарності. Таким чином, ми вилили на створіння забруднення свого серця».
Папа зазначив, що цими проблемами переймаються всі релігії. «Молитва і діяння можуть переорієнтувати хід історії», — наголосив він, додаючи, що багато молодих людей та людей доброї волі поділяють прагнення жити на землі, що є спільним домом, населеним братніми народами. «Так, ми мріємо про релігії-сестри та народи-браття! Релігії-сестри, які допомагають народам бути братами в мирі, примиреними хранителями спільного дому творіння».
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
