СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск про лицемірство та про самознищення світу, що загруз у війнах
«Мене непокоїть, що заклики до миру входять в одне вухо і виходять з іншого», — сказав Папа Франциск в інтерв’ю аргентинському телеканалу «Orbe 21», записаному незадовго після закриття Синоду в жовтні. Він зізнається, що стурбований «універсальною тенденцією до самознищення через війну». Відтак говорить про Ювілей: нехай він буде «часом прощення», а не «асоціюється з релігійним туризмом».
Занепокоєний Папа: саме такий образ Папи Франциска проступає з понад 45-хвилинного інтерв’ю аргентинському католицькому телеканалу «Canal Orbe 21». Занепокоєний «універсальною тенденцією до самознищення через війну», «лицемірством» розмов про мир і водночас «озброєнням» конфліктів. Стурбований насильницькою смертю матерів, дітей, невинних цивільних осіб або молодих людей на фронті, а також відсутністю діалогу і ослабленням інституцій. Про це розповідає українська редакція «Vatican News».
Розмова по завершенні синодальної асамблеї
Папа Франциск дав інтерв’ю телеканалу, який він сам, будучи Архиєпископом Буенос-Айреса, заснував як архидієцезіальний канал. Розмова, яку журналістка Марія Бернарда Льоренте записала через кілька днів після завершення Синоду, що відбувався у Ватикані в жовтні, вийшло в ефір, у п’ятницю 20 грудня, напередодні відкриття Ювілею. Святий Рік, а також Синодальна асамблея, реформи та майбутнє Церкви є серед тем діалогу, проведеного в «Домі святої Марти». Більша частина розмови присвячена поточним подіям у світі, починаючи з війни, яка, як багато разів повторював Папа, є «поразкою людства».
Тенденція до самознищення
«Мене непокоїть, що численні заклики до миру з боку міжнародних організацій входять в одне вухо і виходять з іншого. Існує також глибинне лицемірство: ми говоримо про мир, але ми озброюємо війну», — обурюється Папа Франциск, повторюючи, що «одними з найбільш прибуткових інвестицій в Європі є інвестиції в заводи з виробництва озброєнь. Таким чином, ми організовуємо мирні конференції та зустрічі, але продовжуємо виробляти зброю, щоб вбивати».
Папа бачить у цьому «універсальну тенденцію до самознищення через війну». Зокрема, у війнах в Україні та у Святій Землі, за його словами, мають місце «злочинні» дії, які «більше схожі на партизанщину, ніж на війну». Посилаючись на Газу, він пояснює: «Коли бачиш матір з двома дітьми, яка виходить на вулицю, бо пішла за чимось додому, і повертається до парафії, де знайшла притулок, а її розстрілюють без жодної причини, то це не війна з належними правилами ведення війни. Це жахіття».
В контексті розмови про війну в Україні, Папа зазначає, що існує «велике лицемірство». «Існує нагальна потреба в мирному договорі, — каже він, — але коли говорять про мир, то починаються „танці“ навколо другорядних речей». Він каже, що його непокоїть той факт, що молоді чоловіки також йдуть на фронт в Україні: «Так виглядає, що у них нема багато чоловіків, в той час як у Росії їх дуже багато».
Ослаблення інституцій
Папа не може сказати, «які саме механізми дають збій», але «безумовно, бракує особистої етики, — стверджує він. — Зустрічі, які проводяться для досягнення миру, є зустрічами за інтересами». Діалог є важливим, підкреслює він, і Європейський Союз мав би потенціал для його здійснення, але ці інституції «також трохи ослабли». «Якщо немає діалогу, не буде миру», — вважає Святіший Отець. З такою ж рішучістю він вказує на негаціонізм або мову ненависті, які мало сприяють діалогу: «Негаціонізм завжди отруйний, — каже він в інтерв’ю, — негаціонізм є самогубством. Тільки реальність допоможе вам знайти вихід з конфліктів».
Не менш небезпечним для Папи є «коли релігія стає чимось схожим на державну політику». Явище, яке, здається, не зустрічається на Півдні, наприклад, в країнах Азії та Океанії, які він відвідав у вересні: там, згадує Святіший Отець, «панує повага, діалог. Я ніде не зустрів переслідування християн на релігійному ґрунті. Як і навпаки, інших релігій. Ці країни є прикладом співіснування».
Здатність вибачатися
У розмові про подорожі було згадано про паломництво до Канади у 2022 році, під час якого Папа Франциск вибачився перед корінними народами за минулі зловживання та насильство з боку представників Католицької Церкви. «Коли бачиш помилку, ведеш діалог і вибачаєшся, це хороший крок до миру, завжди, завжди». Для Церкви важливо вміти вибачатися, так само як і вміти слухати. Саме для того, щоб розвивати вміння слухати, був скликаний Синод на тему синодальності, який, як підкреслив Папа, «охоплює проблеми людства і Церкви сьогодення, прагнучи вирішувати їх шляхом діалогу». У зв’язку з цим він згадав про зустріч з жінками, які брали участь в асамблеї: близько сотні, які «відважно висловлювали свої ідеї, що було нечувано 40 років тому».
Церква повинна прямувати вперед з «усіма, всіма, всіма»
У цьому ж ключі Папа Франциск пояснює оте «всіх, всіх, всіх», яке він хоче зробити візитною карткою Церкви і яке, як він визнає, породило чимало «балаканини». «Мене часто запитують про допуск до Церкви, і я повторюю те, що сказав Ісус в Євангелії: всіх, всіх, всіх. І грішників? Всіх, і щоб вони могли розміститися в межах своєї ситуації, але всі всередині. Всі всередині і всередині нехай відбувається розпізнання, нехай відбувається діалог, і, можливо, якщо хтось прокрався з поганими намірами, з поганим налаштуванням, то його вилучиться», — каже Папа. І додає: «Багато хто каже, що Церква повинна засуджувати те чи інше. Так, вона засуджує моральність людей, але вона приймає їх, щоб допомогти їм іти вперед. Ніхто з нас, хто перебуває всередині Церкви, не є святим, ми всі є грішниками, і Церква допомагає нам вирішувати наші проблемні ситуації».
Лихо догматизму та ідеологій
Справжнім злом у Церкві є «догматизм» та «ідеології». У зв’язку з цим Папа згадує, як у часи його дитинства не можна було відвідувати домівки розлучених, бо вони «в смертному гріху». «Це був догматизм», — каже він: «Ми повинні навчитися не замикатися в пастці наших конфліктів». Молодим віруючим Папа радить, насамперед, остерігатися ідеологій: «Коли бачиш молодих людей, які належать до цих організацій, більш ідеологічних, ніж християнських — правих, лівих, неважливо, — вони є маленькими монстрами, прив’язаними до ідеї».
Повертаючись до теми молоді, Папа Франциск звинувачує економічні моделі жорсткої економії на освіті та культурі в деяких країнах: «Запроваджувати жорстку економію в освіті — це сплановане самогубство країни. Не можна допускати економії в освітньому розвитку країни, це злочин», — підкреслює він, не добираючи слів. «Освіта — це пожива», а тому «у дещо диктаторських країнах, чи то декларованих, чи то замаскованих диктатурах», вона стає однією з головних «жертв». «Або тебе ідеологізують, щоб ти змінив свою голову, або, у ліберальному випадку, потихеньку її підрізають, чи не так? І тільки діти багатих можуть мати доступ до вищої освіти», — зауважив Святіший Отець.
Ювілей — період оновлення та прощення
Відтак, акцент на прийдешньому Ювілеї, періоді «цілковитого оновлення». «Іноді, — зізнається Папа, — я боюся, що він може асоціюватися лише з релігійним туризмом», тоді як він «є часом прощення, радості, переосмислення багатьох особистих і суспільних речей. Ювілей, який зводиться до туризму, не є корисним, це мене лякає». Саме тому Папа вирішив поширити його на всі дієцезії, «щоб кожна людина у своєму місті могла його відсвяткувати без необхідності подорожувати».
Не боятися боротися за свої права
Наприкінці інтерв’ю йдеться про важливість штучного інтелекту, який, безумовно, не позбавлений ризиків: «Штучний інтелект — це виклик: або ми приймемо його, або нас зжеруть. Ми повинні підходити до нього з людськими критеріями». Крім того, йшлося про деякі особисті переживання, наприклад, про те, що він почувається «бідолахою, над яким Бог змилосердився», а також про реформи, проведені під час його понтифікату: «Перетворення справжні, бо їх треба було зробити… Тепер на черзі жінка-префект дикастерії, і прямуємо далі. Нехай жінок стає все більше і більше». Насамкінець, заохочення до аргентинського народу: «Продовжуйте боротися, захищайтеся від ідеологій і не дайте себе обдурити, боріться за свої права».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
