СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: не відкидати, а зрозуміти cмуток; з Богом переможемо кожну спокусу
Навчитися правильно відчитувати свій смуток як важливий елемент розпізнавання. Це було темою роздумів Папи Франциска у черговому повчанні на важливу тему духовного розрізнення.
Той, хто хоче служити Господеві, повинен не піддатися проводові внутрішнього спустошення та смутку. На цьому наголосив Папа Франциск, присвятивши свої роздуми з нагоди загальної аудієнції в середу, 26 жовтня 2022 року, темі внутрішнього спустошення як елемента процесу розпізнавання. Він нагадав, що розпізнавання не є, насамперед, логічним процесом, оскільки зосереджене на діях, які, в свою чергу, мають почуттєву конотацію, яку слід визнати, бо «Бог промовляє до серця». Про це зазначає українська редакція «VaticanNews».
Про що, отже, йдеться? Святіший Отець навів визначення святого Ігнатія Лойоли, який окреслював спустошення як «пітьму душі, внутрішню тривогу, спонуку до низьких і земних речей, неспокій, викликаний різними збудженнями та спокусами», що ведуть до знеохочення та зневіри, і душа стає «лінивою, літеплою, сумною, немовби відокремленою від свого Творця і Господа».
Навчитися розуміти смуток
Як зауважив Папа, всі ми маємо досвід такого внутрішнього спустошення. Проблема полягає в тому, щоби «зуміти прочитати його», оскільки воно хоче нам щось сказати. Ніхто з нас не хоче бути сумним, всі хочуть завжди радісного та вдоволеного життя. Але це «не тільки неможливо, але й не було би корисним». Адже переміна життя, яке було спрямоване на щось грішне, може розпочатися «від ситуації смутку, від докорів сумління за скоєне».
Тому, за словами Святішого Отця, важливим є навчитися розуміти смуток. «У наш час він, смуток, сприймається в основному негативно, як щось зле, від якого потрібно за всяку ціну втікати, натомість він може бути незамінним тривожним дзвіночком у житті», — сказав він, навівши слова святого Томи Аквінського, який називав смуток «болем душі». І подібно до того, як відчуття болю є важливим для фізичного здоров’я, перестерігаючи про щось, що нам шкодить, так і смуток може сигналізувати про небезпеки для душі, і не відчувати його «може бути серйозним і небезпечним».
Не чинити зміни в стані спустошення
Водночас, для того, хто має бажання чинити добро, «смуток є перешкодою, через яку спокусник хоче знеохотити нас». «В цьому випадку потрібно діяти в цілком протилежний спосіб, з рішучістю виконувати те, що постановили зробити», — наголосив Папа, вказуючи на те, що коли в праці, навчанні чи молитві полишатимемо все, щойно відчувши смуток і нудьгу, то ніколи нічого не доведемо до пуття. Це також загальний досвід у духовному житті, бо як навчає Євангелія, «дорога до добра є вузькою та в’ється вгору, вимагає боротьби, перемоги над собою».
«На жаль, дехто вирішує облишити життя молитви, прийняте рішення, подружжя або богопосвячене життя, спонукуваний внутрішнім спустошенням, не зупинившись і не розібравшись із цим станом душі, та, насамперед, без допомоги провідника. Одне мудре правило каже не робити зміни, коли перебуваємо в стані спустошення. Саме наступний період, більше ніж хвилинний настрій, покаже нам, чи наші рішення були добрими, чи ні», — сказав Святіший Отець.
Момент випробування
Далі Наступник святого Петра звернув увагу на те, що в Євангелії бачимо, як Ісус відкидає спокуси зі стійкою рішучістю. Випробування приходять з різних сторін, але завжди знаходять у Ньому «рішучу стійкість у тому, щоби чинити волю Отця», а тому відступають і перестають ставити перешкоди на Його дорозі. Папа зауважив, що в духовному житті випробування займає важливе місце, про що також нагадує Біблія, де в Книзі Сираха читаємо: «Як приступаєш служити Господеві, приготуй свою душу на спокуси».
«Якщо зуміємо долати самотність і спустошення з відкритістю та усвідомленням, то зможемо вийти з них зміцнені під людським і духовним оглядом», — підсумував Святіший Отець, нагадуючи словами святого Павла про те, що жодне випробування не є більшим від наших сил, бо Господь ніколи нас не залишає, а разом з Ним можемо перемогти будь-яку спокусу.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
