СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: голод у світі — обурливе явище і злочин проти прав людини
У посланні учасниками Попереднього Саміту ООН про продовольчі системи, який розпочався у Римі, Папа Франциск нагадує про обов’язок «викорінити несправедливість» глобального голоду.
Виклик, скандал, злочин, несправедливість: такими словами Папа Франциск окреслює голод, продовольчу нестабільність і недоїдання. Про це йдеться у посланні на ім’я Генерального Секретаря ООН з нагоди Попереднього Саміту ООН щодо продовольчих систем, який від 26 по 28 липня 2021 року відбувається у Римі, як один із підготовчих етапів до Саміту щодо продовольчих систем, запланованого на вересень у Нью-Йорку. Послання зачитав архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, Секретар у справах стосунків з державами Святого Престолу.
За словами Святішого Отця, йдеться про важливу зустріч, оскільки «пандемія поставила нас перед лицем систематичних проявів несправедливості, які загрожують нашій єдності». Між ними — бідність і нескінченна шкода, завдана землі «безвідповідальним використанням і зловживанням благ, які Бог помістив на ній».
Заклик до радикальних змін
У цьому контексті Папа закликає до «радикальних змін». Бо не вистачить робити ставку на технології з метою збільшити виробництво продовольства, якщо результатом цього є «стерилізація природи», розширюючи пустелі, «як зовнішні, так і внутрішні духовні». Не вистачить виробляти достатньо поживи, якщо «чимало людей залишаються без насущного хліба», що є «справжнім скандалом, злочином, який порушує фундаментальні права людини», це є несправедливістю, «обов’язок викорінювати яку лежить на всіх шляхом конкретних дій, добрих практик і сміливих місцевих та міжнародних політик».
Продовольчі системи, шанобливі до створіння
Святіший Отець пропонує деякі конкретні кроки. Насамперед, йдеться про те, що продовольчі системи повинні були переглянуті таким чином, аби були «сталими з точки зору довкілля та шанувати місцеві культури». Їхньою метою, по суті, повинно бути «підвищення стійкості, зміцнення місцевих економік, покращення харчування, скорочення продовольчих відходів і забезпечення всіх здоровим і доступним меню».
Зміни повинні відбуватися зсередини, бо мети «нульового голоду», за словами Папи, неможливо досягти лише виробництвом їжі. Потрібна «нова ментальність, цілісний підхід і планування таких продовольчих систем, які захищають землю та ставлять у центрі гідність людської особи». Потрібно не тільки забезпечити достатню кількість їжі на глобальному рівні, але також «підтримувати гідну працю на місцевому рівні», щоби світ міг прогодуватися, «не підважуючи майбутнє».
Центральне місце сільськогосподарської галузі і сім’ї
Глава Католицької Церкви пише про необхідність відновлення центральної ролі сільськогосподарського сектору, наголошуючи на нагальності відновлення його «пріоритетної ролі в процесах прийняття політичних і економічних рішень», особливо, на постпандемічному етапі. Папа закликає рахуватися з дрібними сільськогосподарськими виробниками та фермерськими родинами як з привілейованими дійовими особами. За його словами, сім’я є «суттєвим елементом продовольчих систем», бо саме в ній можемо навчитися «користатися благами землі, не зловживаючи ними», саме тут відкриваємо «стилі життя, що шанують особисте та спільне добро». Тож потрібно докладати зусилля, аби задовольняти потреби сільських жінок і молоді, землеробів у віддалених і вбогих зонах.
Щоб ніхто не залишався позаду
Водночас, Святіший Отець усвідомлює, що існують «могутні економічні інтереси», що стоять на заваді «проектуванню продовольчої системи, яка відповідатиме цінностям спільного блага, солідарності та культури зустрічі». Тому, для підтримки «плідної багатосторонності» та відповідальної продовольчої системи, фундаментальними є «справедливість, мир і єдність всього людського роду».
На всіх, за словами Папи, лежить відповідальність за здійснення мрії про «світ, в якому хліб, вода, ліки та праця є достатніми та досягають, у першу чергу, бідних». Йдеться про «благородну мету», в служіння якій Святий Престол і Католицька Церква роблять свій внесок. «Щоб ніхто не був залишений позаду, щоб кожна людина була спроможною задовольнити свої базові потреби», — підсумовує він, додаючи, що це сприятиме побудові «мирного та процвітаючого суспільства», яке буде «дійсно братерським».
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
