СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск до нових католицьких єпископів: «Будьте відкритими каналами між Богом і людьми»
Своїми думками про єпископське служіння, зокрема, про близькість єпископа із Господом та Божим народом, Папа Франциск поділився із нововисвяченими єпископами на завершення організованого для них щорічного курсу у Ватикані. Одним із учасників цього міжнародного курсу став єпископ-помічник Філадельфійської архиєпархії владика Андрій Рабій.
«Разом, як нові члени Єпископської Колегії, ви нещодавно зійшли до гробу святого Петра, скарбу Римської Церкви. Там ви зробили визнання тієї самої віри що й Апостолова. Вона — це не якась теорія чи виклад доктрин, але особа — Ісус», — мовив Папа Франциск, приймаючи у четвер, 12 вересня 2019 року, учасників щорічного Курсу для нововисвячених єпископів, організованого Конгрегацією в справах єпископів та Конгрегацією для Східних Церков. Серед учасників цьогорічного курсу був владика Андрій Рабій, єпископ-помічник Філадельфійської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви, хіротонія якого відбулася 3 вересня 2017 року в архикатедральному соборі Св. Юра у м. Львові.
За словами Святішого Отця, обличчя Ісуса Христа наближає до нас погляд Господа Бога. У наш час дуже багато людей, інколи, навіть не усвідомлюючи цього, шукають тієї близькості з Богом. На його переконання, Церква губиться, коли втрачає життєдайну ніжність Доброго Пастиря. «Ось наша місія: бути для Церкви та світу „Святими Таїнствами“ близькості Бога», — мовив Папа, розпочинаючи свої роздуми про одне із найважливіших завдань кожного єпископа, а саме: бути близьким до Бога і до Його люду.
Близькість до Бога
За словами Вселенського Архиєрея, близькість єпископа з Господом Богом є джерелом єпископського служіння. Бог нас любить, Він став значно ближчим до нас, ніж ми собі могли це уявити, Він взяв на Себе наше тіло, щоб нас спасти. «Це звіщення, — на його переконання, — є серцем віри, воно повинно передувати та оживляти всі наші ініціативи. Ми існуємо для того, аби зробити цю близькість відчутною». Але не можна комунікувати близькість Бога іншим людям, якщо спершу не досвідчити її у своєму житті, якщо не дозволити, аби нас «заразила» Божа ніжність. Звертаючись до нововисвячених єпископів, Святіший Отець пригадав, що вони, не щадячи часу, повинні завжди стояти перед Ісусом, приносити Йому людей та ситуації, бути завжди відкритими каналами між Господом та людьми.
Необхідність особистої близькості
Папа наголосив єпископам на тому, що без тієї особистої близькості з Богом, без тієї інтимності з Ним, яку слід щоденно плекати, зокрема, під час розчарувань і знеохочення, розпадається ядро єпископської місії. Без близькості із Сіячом зусилля засівання видається нам мало винагородженим, не знаючи часу жнив. Без Сіяча буде важко із терпеливою довірою супроводжувати повільне дозрівання засіяного насіння. Без близькості з Ісусом приходить недовіра, мовляв, Він не довершить Своє розпочате діло; без Нього, раніше чи пізніше, людина впадає у песимістичну меланхолію того, хто каже, що все погано. Як же неприємно, коли слова «все погано» звучать із уст єпископа.
І лише будучи з Ісусом, можемо захиститись від хибної думки про те, що все добро походить від нашої майстерності, від того, що ми здібні у нашому служінні. «Лише перебуваючи з Ісусом, глибокий мир, якого прагнуть від нас наші брати і сестри, досягає наших сердець», — підкреслив Глава Католицької Церкви.
Близькість із Божим народом
Далі Папа вказав на взаємозв’язок між «близькістю з Богом» і «близькістю з Його народом». Лише тоді, коли людина є близькою із Господом, вона зростає в усвідомленні того, що її ідентичність полягає в тому, аби ставати близькою до інших людей. «Це є Моє Тіло, що за вас приноситься», — ці слова, які священик щоразу промовляє під час освячення на Святій Літургії, пригадують про місію кожного єпископа: ставати тим розломленим хлібом для життя світу.
Ісус Христос любить ставати близьким до Своїх братів та сестер через нас, через наші відкриті руки, які пригортають та втішають, через наше слово, яке проголошуємо, щоб помазати світ добро Новиною, через наше серце, яке поділяє із братами їхню тривогу та радість. Усі, зокрема, єпископи повинні звіщати своїм життям безмірну любов, яка дивиться не на власну вигоду та власні переваги, а на безмежний горизонт Божого милосердя.
Близькість як реальна готовність послужити
Далі, говорячи про близькість єпископа до Божого народу, Папа Франциск вказав через призму притчі про Доброго Самарянина на її конкретні прояви: побачити інших, не приховуючи проблем, бути поряд з іншими, тобто не боятись контактувати з людьми, присвячувати їм час, пізнавати правдиву дійсність, перев’язувати рани інших, заопікуватись ними… (пор. Лк. 10, 29–37). За словами Папи, кожне із дієслів, якими Ісус описує поведінку Милосердного Самарянина щодо чоловіка, пораненого розбійниками, є цінним дороговказом на шляху єпископського служіння. Єпископське служіння вимагає не боятись забруднити руки, уподібнитись до свого народу, розділяючи з ним усі його труднощі та надії.
«Термометром близькості є уважність до найостанніших, до бідних, що вже є звіщенням Царства», — підкреслив Святіший Отець, додавши, що у той час, як світ усе зводить до засобів задоволення власних потреб, єпископ повинен вести скромне, просте життя, що буде свідченням того, що нам достатньо Ісуса і що скарбом, яким ми хочемо себе оточити, є, радше, ті, хто у своїй бідності пригадує і представляє нам Його, Ісуса. Не йдеться про якихось абстрактних бідних і потребуючих, але про конкретних людей, гідність яких нам довірена як їхнім отцям.
«Нам потрібні єпископи, здатні навіть здалеку відчувати биття сердець своїх громад та священиків», — наголосив Єпископ Риму, пригадуючи, що пастирі, повинні відзначатись уважністю, бажанням чути своїх людей, чути навіть те, що, можливо, й не дуже приємне. А на закінчення він закликав нововисвячених єпископів бути по-особливому близькими до своїх священиків і не забувати, що вони також потребують, аби їх любили, заохочували, підтримували, супроводжували на шляху їхнього служіння.
За матеріалами VaticanNews
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
