СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: Дбати про людяність новітніх технологій
У промові до учасників форуму, присвяченого питанням штучного інтелекту, Святіший Отець наголосив, що центром всіх знань й соціальних практик повинна бути людська особа в усіх її вимірах, включно з духовним.
У п’ятницю, 28 лютого 2020 року, у Ватикані відбувся форум на тему «RenAIssance. Гуманоцентричний штучний інтелект», організований Папською Академією «За життя» на завершення семінару, присвяченого питанням штучного інтелекту з точки зору етики, права та охорони здоров’я. У форумі взяли участь Голова Європейського парламенту Давід Сассолі, Генеральний Директор ФАО Чю Донью, а також фахівці сфери інформаційних технологій.
Внаслідок легкого нездужання Папа Франциск відмінив заплановану аудієнцію з учасниками форуму й доручив прочитати свою промову Президентові Папської академії «За життя» архиєпископові Вінченцо Пальї.
В центрі епохальних перемін
У промові Святіший Отець зазначив, що штучний інтелект перебуває в центрі епохальних перемін, які тепер переживає людство. Цифрові технології заторкують всі аспекти особистого й суспільного життя, впливаючи на наш спосіб сприйняття світу й себе самих, а також на прийняття рішень у сфері медицини, економіки та суспільного життя.
Потенційні небезпеки й можливості
Папа підкреслив, що на особистому рівні цифрова епоха спричиняє зміну сприйняття простору, часу й власного тіла: в людини, з одного боку, складається враження відсутності будь-яких меж, а з іншого — ототожнення з іншими. В цьому контексті дедалі важче визнавати й шанувати відмінності. А на соціально-економічному рівні, користувачів цифрових технологій часто зводять до «споживачів», підпорядкованих приватним інтересам небагатьох. Зі слідів, залишених користувачами в інтернеті, алгоритми вилучають дані, що дозволяють спостерігати за їхніми звичками, використовуючи їх, без їхнього відома, для комерційних чи політичних цілей. Така несправедливість, за словами Папи, є перешкодою для критичного мислення та свідомого використання свободи.
З іншого боку, ці небезпеки не повинні закривати перед нами потенційні можливості, які пропонують нові технології. Вони є ресурсом, що може принести плоди добра.
Штучний інтелект і біологічні науки
Вселенський Архиєрей зазначив, що питання нових технологій прямо стосується діяльності Папської Академії «За життя», бо біологічні науки дедалі більше використовують засоби, що ґрунтуються на штучному інтелекті. Цей розвиток, за його словами, породжує глибокі переміни в інтерпретації та ставленні до живих істот і властивих характеристик людського життя, яке ми повинні захищати. Святіший Отець підкреслив, що в питаннях, які стосуються життя і смерті, не можна керуватися простим ідеологічним підрахунком продуктивності людини та витрат на підтримку її життя. Моральні питання, що виникають у контексті здатності нових засобів «приймати рішення» щодо народження й долі людей, спонукають докладати оновлених зусиль, аби сприяти людяності всієї історії суспільного життя.
Внесок віруючої людини
У зверненні до учасників форуму, Наступник святого Петра зазначив, що завдання віруючої людини, яка інтерпретує явища сучасного світу в світлі Божого слова й традиції віри, полягає в тому, аби супроводжувати інших на шляху гуманізації та ненав’язливої євангелізації. Папа підкреслив, що діалогуючи з тими, хто бажає сприяти людському розвитку, потрібно пам’ятати, що центром всіх знань й соціальних практик є людська особа в усіх її вимірах, включно з духовним.
В цьому контексті Святіший Отець наголосив, що для досягнення цієї мети, недостатньо покластися на моральну чутливість тих, хто досліджує та проектує пристрої та алгоритми, а необхідно створювати проміжні соціальні органи, які би представляли етичну чутливість користувачів та вихователів.
Нова етика нашого часу
Вселенський Архиєрей вказав на важливість сприяння створенню нової сфери етики нашого часу — так званої «алгор-етики» (італ. algor-etica), термін, який він вперше вжив у своїй промові до учасників міжнародної зустрічі на тему «Сприяти гідності дитини в цифровому просторі» в листопаді 2019 року. Вагомий внесок у цю сферу може зробити Соціальна доктрина Церкви, основними принципами якої є людська гідність, справедливість, субсидіарність й солідарність. «Алгор-етика», за його словами, може стати мостом, аби ці принципи знайшли конкретне втілення в цифрових технологіях завдяки якісному міждисциплінарному діалогові.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
