СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: Бог прагне, щоб ми були не просто святими, а розумними святими
Від чесноти розсудливості розпочав Папа Франциск знайомство з чеснотами в рамках циклу катехиз про пороки та чесноти.
«Однією з найцікавіших тем у ділі зустрічі та проникнення в культуру була саме тема чеснот», — із цього зауваження розпочалася катехиза Папи Франциска з нагоди загальної аудієнції, яка в середу, 20 березня 2024 року, відбулася на площі Святого Петра у Ватикані. Також і ці роздуму він не читав особисто, а доручив зробити це своєму помічникові з Державного Секретаріату. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Розпочинаючи представлення різних чеснот, Святіший Отець запропонував зупинитися на розсудливості, що разом із справедливістю, мужністю та поміркованістю належить до переліку так званих «кардинальних чеснот», які не є виключно християнською спадщиною, але належать до «стародавньої спадщини, зокрема, грецьких філософів».
Гармонія у прагненні до добра
На початку Папа нагадує, що у середньовічних писаннях представлення чеснот не є простим перерахунком позитивних якостей душі. «На основі класичних авторів богослови, в світлі християнського об’явлення, уявляли собі сімку чеснот — три богословські та чотири кардинальні — як своєрідний живий організм, де кожна чеснота має своє гармонійне місце», — зазначає він, вказуючи на те, що є «суттєві чесноти» і «додаткові чесноти», як колони, пілястри і капітелі в середньовічному соборі, що також є відображенням «ідеї гармонії, що панує в людині та її постійного прагнення до добра».
Під владою розуму та свободи
Переходячи до безпосереднього представлення розсудливості, Святіший Отець підкреслює, що це не є чеснота «боязкої людини, яка завжди вагається, як вчинити». Не йдеться також про просту обережність. «Надання першості розсудливості означає, що дії людини перебувають у руках її розуму та свободи. Розсудлива людина є креативною: вона міркує, оцінює, прагне зрозуміти складність дійсності і не дозволяє емоціям, лінощам, тиску ілюзій взяти гору над собою», — підкреслює Наступник святого Петра, додаючи, що «у світі, де панують зовнішність, поверхневі думки та банальність як добра, так і зла, стародавній урок про розсудливість заслуговує на те, щоб бути відродженим».
Здатність обирати
Далі Папа запропонував роздуми на основі напрацювань святого Томи Аквінського, який, у свою чергу, покладається на спадщину Аристотеля. Згідно з ними, розсудливість полягає у «вмінні панувати над учинками, щоб спрямовувати їх до добра», через що її також називають «кучером чеснот». «Розсудливим є той, хто вміє обирати: поки залишається в книжках, життя завжди легке, але серед вітрів і хвиль повсякденності — інша справа, ми часто буваємо невпевнені і не знаємо, якою дорогою йти. Той, хто розсудливий, не обирає навмання: спочатку він знає, чого хоче, потім обмірковує ситуації, отримує поради і з широким баченням і внутрішньою свободою обирає, яким шляхом піти. Не йдеться про те, що він не може помилитися, ми все ще залишаємося людьми, але, принаймні, уникне великих відхилень», — пояснює Святіший Отець, додаючи, що в кожному середовищі, на жаль, зустрічаються такі, що схильні усувати проблеми поверховними гаслами та завжди розпалювати полеміку. «Розсудливість, натомість, є якістю того, хто покликаний керувати: він знає, що управляти важко, що існує багато точок зору і треба намагатися їх гармонізувати, що він повинен дбати про добро не для когось, а для всіх», — нагадує він.
Пам’ять про минуле та передбачливість
За словами Святішого Отця, розсудлива людина «вміє берегти пам’ять про минуле», але не тому, що боїться майбутнього, а тому, що знає, що «традиція є спадком мудрості». «Життя складається з постійного накладання старих речей на нові, і не є добрим завжди думати, що світ починається від нас, що ми повинні вирішувати проблеми з нуля», — підкреслює він, додаючи, що розсудлива людина є також «передбачливою», адже визначивши мету, «потрібно подбати про засоби для її досягнення».
У світлі Божого слова
Підсумовуючи, Папа вказує на те, що в Євангелії знаходимо численні уривки, що допомагають нам вчитися розсудливості. Наприклад, розсудливим названий той, хто будує свій дім на скелі, а не на піску; мудрими названі діви, що завчасу придбали оливу для світильників. «Християнське життя — це поєднання простоти і проникливості. Готуючи своїх учнів до місії, Ісус рекомендує: „Ось Я посилаю вас, як овець серед вовків; тож будьте обережні, як змії, і прості, як голуби“ (Мт. 10, 16). Це немовби сказати, що Бог хоче, щоб ми були не просто святими, а розумними святими, тому що без розсудливості — одна мить, і можемо зійти на манівці!» — застерігає Святіший Отець.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
