СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПам’ятайте про наставників ваших: у прокатедрі Святої Софії молитвою вшанували блаженнішого Мирослава Івана Любачівського
14 грудня спільнота вірних зібралася для спільної молитви та вшанування пам’яті Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви. Панахиду очолив о. Марко-Ярослав Семеген у патріаршому прокатедральному соборі Святої Софії у Римі, що був кардинальською базилікою Блаженнішого Мирослава Івана Любачівського.
«Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру» — з такими словами Апостола Павла до вірних звернувся ректор собору, наголошуючи на важливості плекання пам’яті про наших великих українців, які спричинилися до творення історії УГКЦ та служили українському народові. Про це інформує пресслужба Товариства «Свята Софія».
Про роки єпископської діяльності:
У 1979 році о. Мирослав Любачівський був призначений папою Іваном Павлом II митрополитом Філадельфійської архиєпархії. За участі Йосифа Сліпого, митрополита Максима Германюка та папи Івана Павла II 12 листопада у Сикстинській капелі відбулась його хіротонія на єпископа.
За бажанням патріарха Йосифа Сліпого, після Синоду Єпископів УГКЦ, 27 березня 1980 року владика Мирослав Любачівський був призначений коад’ютором (з правом спадкоємності) Верховного Архиєпископа. Після смерті Йосифа Сліпого, 7 вересня 1984, року Мирослав-Іван Любачівський перебрав керівництво УГКЦ і став наслідником покійного Патріарха та опікуном семи мільйонів вірних своєї Церкви. 25 травня 1985 року папа Іван Павло II призначив його членом колегії кардиналів з титулом собору Святої Софії в Римі.
Коли Україна отримала незалежність, Блаженніший Мирослав повернувся на Батьківщину. Сталось це 31 березня 1991 року. Перше, що зробив очільник УГКЦ — це навідався до рідного дому у м. Долині (Івано-Франківська область). Опісля, береться до невтомної праці відбудовника Церкви. Легалізує з підпілля Українську Греко-Католицьку Церкву в Україні.
Засновує архиєпископську курію, створює нові єпархії, реорганізує структури клиру, висвячує нових священників, налагоджує напружені стосунки з православними, велику увагу звертає на освіту та молодь. Фактично, в час незалежності, блаженніший Мирослав-Іван Любачівський закладає першу цеглину для визнання УГКЦ як патріархату. Адже у 1992 році відкрив перший Синод Єпископів УГКЦ.
За час його невтомної діяльності в Україні було розбудовано необхідні для подальшого життя Церкви структури, створено чотири нових єпархії, висвячено сотні священників, налагоджено катехитичну працю. Соціальна праця Церкви отримала поштовх для свого подальшого розвитку як із відновленням лічниці митрополита Андрея Шептицького, так і з заснуванням в Україні міжнародної благодійної організації «Карітас».
14 грудня 2000 року Верховний Архиєпископ Мирослав Любачівський помер після довготривалої хвороби. Похований у крипті архикатедрального собору Святого Юра у м. Львові.
Фото: Юрко ГанчукПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
