«Паломники надії, вийдім назустріч Господу!» Різдвяне послання Папи Франциска 2024

URBI ET ORBI

Святішого Отця Папи Франциска
на свято Рождества Христового 2024 року

Дорогі сестри, дорогі браття, благодатного вам Різдва!

Цієї ночі поновилося таїнство, яке не перестає нас дивувати і зворушувати: Діва Марія народила Ісуса, Божого Сина, сповила його пеленами та поклала в ясла. Таким Його знайшли вифлеємські пастухи, сповнені радості, в той час як на небі ангели співали: «Слава Богу й мир людям» (пор. Лк 2,6–14). Мир усім людям

Ця подія, що відбулася понад дві тисячі років тому, поновилася завдяки дії Святого Духа, Того самого Духа Любові і Життя, Який зробив плідним лоно Марії та з Її людського тіла сформував Ісуса. І таким чином сьогодні, серед страждань цього нашого часу, знову по-справжньому втілюється одвічне Слово спасіння, промовляючи до кожного чоловіка й кожної жінки, промовляючи до всього світу, ось це послання: «Я люблю тебе, Я прощаю тобі, повернися до мене, двері мого серця відчинені для тебе!».

Браття й сестри, двері Божого серця завжди відчинені, повернімося до Нього! Повернімося до серця, яке нас любить і прощає! Дозвольмо Йому простити нам, дозвольмо Йому примиритися з нами! Бог прощає завжди! Бог прощає все. Дозвольмо Йому простити нам.

Саме це означають Святі Двері Ювілею, які я вчора ввечері відчинив тут, у базиліці Святого Петра: вони представляють Ісуса, Двері спасіння, відчинені для всіх. Ісус — це Ворота, які милосердний Отець відчинив посеред світу, посеред історії, щоб ми всі могли повернутися до Нього. Ми всі є як загублені вівці і потребуємо Пастиря та Дверей, щоби повернутися до Отчого дому. Ісус — це Пастир, Ісус — це Ворота.

Браття й сестри, не бійтеся! Двері відчинені, вони відчинені навстіж! В Двері не треба стукати. Вони відчинені. Заходьте! Примирімося з Богом, і тоді примиримося з собою і зможемо примиритися одні з одними, також і з нашими ворогами. Боже милосердя може все, воно розв’язує кожен вузол, воно зносить кожну стіну поділів, Боже милосердя. розвіює ненависть і дух помсти. Прийдіть! Ісус — це Ворота миру.

Часто ми зупиняємося лише на порозі, не маючи відваги переступити його, бо це ставить перед нами виклик. Увійти через ці Двері вимагає жертви зробити крок, малу жертву — зробити лише крок задля такої великої речі, вимагає залишити позаду суперечки та поділи, щоб кинутися в розпростерті обійми Дитятка, Яке є Князем миру. У це Різдво, на початку Ювілейного року, заохочую кожну людину, кожен народ і націю відважитись пройти через Двері, стати паломниками надії, змусити замовкнути зброю та подолати поділи!

Нехай же змовкне зброя у багатостраждальній Україні! Нехай же вистачить відваги відчинити двері для переговорів і жестів діалогу та зустрічі, щоб досягти справедливого і тривалого миру.

Нехай же замовкне зброя на Близькому Сході! Пильно вдивляючись у вифлеємську колиску, скеровую думку до християнських спільнот в Палестині та в Ізраїлі, особливо до дорогої громади в Газі, де існує дуже важка гуманітарна ситуація. Нехай же припиниться вогонь, будуть звільнені заручники й надано допомогу населенню, виснаженому голодом і війною. Я близький також з християнською спільнотою Лівану, насамперед на півдні, як і з християнською спільнотою в Сирії у цей дуже делікатний період. Нехай же відкриються двері діалогу та миру в усьому регіоні, розтерзаному конфліктами. Хочу згадати на цьому місці також лівійський народ, заохочуючи шукати вирішення, що уможливлять національне примирення.

Нехай же народження Спасителя принесе час надії для сімей тисяч дітей, які помирають від епідемії кору в Демократичній Республіці Конго, а також для населення сходу цієї країни, як також для народів Буркіна-Фасо, Малі, Нігеру та Мозамбіку. Гуманітарна криза, що їх охопила, спричинена, головним чином, збройними конфліктами та лихом тероризму, і посилюється руйнівними наслідками зміни клімату, які призводять до загибелі та переміщення мільйонів людей. Маю на думці також народи країн Африканського Рогу, для яких випрошую дари миру, злагоди та братерства. Нехай же Син Всевишнього підтримає зусилля міжнародної спільноти у сприянні доступу до гуманітарної допомоги для цивільного населення Судану та початку нових переговорів щодо припинення вогню.

Нехай же Різдвяне звіщення принесе розраду мешканцям М’янми, які через безперервні збройні сутички дуже страждають і змушені втікати зі своїх домівок.

Нехай же Дитятко Ісус надихне політичну владу та всіх людей доброї волі на американському континенті якнайшвидше знайти ефективні рішення в істині та справедливості для сприяння суспільній злагоді, зокрема у Гаїті, Венесуелі, Колумбії та Нікараґуа, а також докладати зусиль, особливо в цей Ювілейний рік, щоб будувати спільне благо та наново відкривати гідність кожної людини, долаючи політичні поділи.

Нехай же Ювілей стане нагодою, щоби зруйнувати всі стіни відокремлення: ідеологічні, що так часто позначають політичне життя, та фізичні, такі як поділ, що вже п’ятдесят років розділяє острів Кіпр, нищачи його людську та суспільну тканину. Бажаю, щоб було знайдено взаємоприйнятне рішення, яке покладе край розділенню при повній пошані до прав і гідності всіх кіпріотських громад.

Ісус, предвічне втілене Боже Слово, є навстіж відчиненими Дверми, в які ми запрошені увійти, щоб наново відкрити для себе сенс нашого існування і святість кожного життя, кожне життя — священне, а також щоб відновити фундаментальні цінності людського роду. Він чекає нас на порозі. Він чекає кожного з нас, особливо найбільш вразливих. Він чекає дітей, усіх дітей, які страждають через війни і голод. Він чекає на людей похилого віку, наших попередників, часто змушених жити в умовах самотності та відкинення. Він чекає тих, хто втратив свої домівки або втікає з рідної землі в спробі знайти безпечний притулок. Він чекає тих, хто втратив або не може знайти роботу. Чекає на в’язнів, які, незважаючи ні на що, залишаються Божими дітьми, завжди. Чекає на тих, кого переслідують за їхню віру, а їх багато.

У цей святковий день нехай не забракне нашої вдячності тим, хто мовчки і вірно трудиться задля добра: маю на думці батьків, вихователів, учителів, на яких лежить велика відповідальність за формуванням майбутніх поколінь; маю на думці працівників охорони здоров’я, сили правопорядку, тих, хто займається ділами милосердя, зокрема місіонерів, розкиданих по всьому світу, які несуть світло й розраду багатьом людям у скруті. Всім їм хочемо сказати: дякуємо!

Браття й сестри, нехай же Ювілей стане нагодою для прощення боргів, особливо тих, які обтяжують найбідніші країни. Кожен покликаний пробачити зазнані кривди, бо Божий Син, Який народився серед холоду й темряви ночі, прощає всі наші борги. Він прийшов, щоб нас зцілити й простити. Паломники надії, вийдім Йому назустріч! Відкриймо Йому двері наших сердець. Відчинімо їм двері наших сердець, як Він навстіж відчинив нам двері Свого Серця.

Усім бажаю спокійного і святого Різдва!

† Франциск