«Об’єднаймося у молитві за наше військо і перемогу»: Різдвяне послання владики Дмитра Григорака

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

владики Дмитра Григорака, єпарха Бучацького

«Ангел же сказав їм «Не бійтесь,

бо я звіщаю вам велику радість,

(Лк. 2, 10–11)

Всесвітлішим, преподобним, всечеснішим отцям,
преподобним монахам і монахиням,
дорогим братам і сестрам.

Христос Рождається!

Сьогодні ми вперше святкуємо Різдво Господа нашого Ісуса Христа не 7 січня, а 25 грудня разом з, майже усім, християнським світом. І в цьому велика заслуга вас — наших вірних і нашого духовенства: ви майже одностайно висловились за перехід на новий календар для нерухомих свят. Ця історична подія сталася на 10-й рік війни з Росією і на 2-й рік повномасштабної війни, яка, на жаль, ще триває.

Святкуємо з радістю і водночас з болем у серці, з тривогою за наших рідних, друзів, знайомих, які на фронті щодня дивляться в очі смерті. Але, не дивлячись ні на що, в бліндажах, окопах, під постійними обстрілами, наші герої теж сьогодні святкують Різдво Христове, бо Різдво — це свято надії і певності, що з нами є наш Бог. Радість народження Спасителя сильніша від тривог війни.

Бог став людиною, увійшов в час і простір. Він змінив хід історії, змінюючи людину, її серце. Його прихід по мірках цього світу був аж занадто скромний: без пишних церемоній, галасу, помпезної суєти. Він прийшов тихо і непомітно для широкого загалу. Його прихід не викликав страху і боязні, а навпаки — почуття ніжності й любові як до новонародженого малятка. Народження Божого Сина об’єднало Небо і землю, ангелів і людей. Ангели співали пісню прослави: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк. 2, 14). А люди в особах трьох царів, які шукали Його, ведені зорею, і убогі пастухи — люди чистого і не лукавого серця, принесли свої скромні дари новонародженому. Не випадково саме ці люди, хто шукав Його і хто був не лукавого серця, — саме вони удостоїлися першими у світі побачити на свої очі Бога, який став людиною. А що можемо принести в дар Богові ми — в цей час жорстокої війни? Несемо, що маємо: наші терпіння, страждання, рани наших душ і тіл, сльози матерів, жінок і дітей за тих, кого забрала війна, несемо наші хвилювання і молитви за наших героїв, а також надію і віру, що Він з нами в цей грізний час наших випробувань.

Напевно, найкращий дар для Ісуса є те, що Він сам сказав: «УСЕ, ЩО ВИ ЗРОБИЛИ ОДНОМУ З МОЇХ БРАТІВ НАЙМЕНШИХ — ВИ МЕНІ ЗРОБИЛИ» (Мт. 25, 40). Милими Йому дарами є наша взаємна підтримка, допомога хворим, немічним, пораненим, тим, хто лишився без даху над головою, вимушеним переселенцям, тим, хто живе в зоні бойових дій, а особливо нашим воїнам, які захищають нас ціною власного життя, всі наші діла милосердя — це найкращий дар Йому.

Так, нам всім є зараз важко, але ми знаємо, що Бог неухильно продовжує розпочату Ним справу Спасіння людини. Тому всі події історії і сьогодення слід розуміти у світлі Його задуму Спасіння. Сили зла завжди противилися реалізації Божого плану, і не є винятком наш час. Хоча сьогодні боротьба за людину особливо загострилася. Волею Божого Провидіння Україна опинилася в епіцентрі цієї боротьби, і на нашу долю випало брати безпосередню участь у ній. Можливо, цей час є переломним у цій вселенській боротьбі зі злом, адже на карту поставлено не тільки існування нас, як нації і держави, але щось значно більше. Весь світ став залежний від цієї війни, і кожна країна мимоволі вибирає місце у цій боротьбі. Йде боротьба за цінності, хто переможе: добро чи зло, правда чи брехня, життя чи смерть, справедливість чи кривда, свобода чи рабство диктатур, любов чи ненависть, Бог чи сили зла. Відповідь для віруючих людей одна — звичайно, Бог! І ми бачимо дію Бога, як Бог веде Свій народ! Подібно, як в Старому Завіті, так і нині, Бог веде народ, якого вибрав для якоїсь певної місії, дорогою випробувань і очищення, і водночас постійно чуває над ним — Бог невідступно перебуває зі Своїм народом. Сьогодні наші противники активізувалися, як ніколи: зі всіх сторін на нас чигає небезпека. Але ми знаємо, Бог з нами, Він поруч. Стих з Утрені — це сьогодні про нас: «Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх». Своє завдання в Божому плані можна пізнати тільки через віру і повну довіру Богові. Віра має вирішальне значення в будь-якій боротьбі, бо від неї залежить єдність з Богом і сила духу.

На передньому краї цієї боротьби стоять наші воїни — герої. Від них зараз залежить дуже багато. Від їхньої стійкості, від їхньої сили духу залежить наше існування: народу, держави, наших родин, кожного з нас. Поки стоїть наше військо, живемо ми. Вони мерзнуть, щоб нам було тепло, вони терплять і страждають від ран, щоб ми могли працювати, відпочивати, святкувати Різдво, вони вмирають, щоб ми жили. Немає зараз в Україні важливішої професії, ніж професія воїна, і немає більш необхідної справи, ніж допомога і підтримка наших воїнів. Їхнє служіння є воістину життєдайним для нації і держави, для кожного з нас. Кожен прожитий день є подарований нам Богом через їхні страждання і жертви. Тому нема нині важливішого завдання для кожного з нас і для всього народу, ніж всіма силами підтримувати наших хлопців на фронті! ОБ’ЄДНАЙМОСЯ У ВСЕНАРОДНІЙ МОЛИТВІ ЗА НАШЕ ВІЙСЬКО І ПЕРЕМОГУ! Молитвою, морально, матеріально, фінансово — хто як може, кожен з нас мусить робити все можливе і неможливе, щоб їм було легше вистояти і перемогти. Випробування гартують нас і єднають у велику родину, в якій кожен відчуває відповідальність за іншого і за всіх. Так гартується сила нації. Сьогодні наші воїни є найважливішою частиною нашої великої Української родини.

Різдво Христове — це також і родинне свято: свято Пресвятої Родини: Ісуса, Пречистої Діви Марії, св. Йосифа, свято наших родин, святий час, в якому святкуємо народження Божого Сина, який прийшов, щоб об’єднати весь світ у велику Божу родину. Хай Любов Його серця зігріє теплом серця наших воїнів і їхніх родин, які їх чекають, хай зігріє і полегшить біль родин, які сідають до святкового столу без своїх рідних, яких забрала війна, хай зцілить всі рани наших сердець, завданих війною. Хай любов Його серця дасть нам силу вистояти і перемогти! Хай лунають наші колядки, якими славимо Господа! Хай вони будуть передвісниками нашої перемоги і довгожданного Божого миру на всій нашій землі та повної перемоги Господа над всяким злом!

Христос Рождається!
Славімо Його!

Дано в Чорткові
при катедральному соборі Верховних апостолів Петра і Павла,

15 грудня 2023 року Божого