«Нехай кожен дім стане Вифлеємом»: Різдвяне послання єпископа Миколи кардинала Бичка
«Щиро заохочую кожну родину нашої єпархії — батьків, дітей, дідусів, бабусь і близьких — зібратися разом на Різдвяну Божественну Літургію. Немає кращого способу святкувати Різдво, ніж стояти пліч-о-пліч перед новонародженим Христом, приймати Його мир, співати наші давні традиційні колядки та дозволити благодаті Євхаристії відновити єдність вашого дому», — йдеться у Різдвяному посланні єпископа Миколи кардинала Бичка.

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
владики Миколи кардинала Бичка,
єпископа Єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла
з осідком у м. Мельбурн (Австралія)
«Прийдіть, вірні, і з побожністю дивімся на Божий прихід
з висоти, який з’являється нам у Вифлиємі…»(Стихира, Час Шостий, Навечір’я Різдва Христового)
Христос Рождається! Славімо Його!
Дорогі брати і сестри у Христі!
Сьогодні, коли ми знову збираємося біля сяючих ясел Вифлеєму, я звертаюся до кожного з вас — до родин, дітей, молоді та всіх наших вірних — із щирими обіймами пастирської любові й благословення. Свято Різдва Христового є Доброю Новиною про те, що світло увійшло в темряву, надія — в людську історію, а любов набула людського обличчя в Ісусі Христі. Сьогодні Господь приходить, щоб перебувати серед нас не в величі, а в простоті й теплі родини. І тому цього Різдва я запрошую всю нашу єпархію замислитися над таємницею Святої Родини та знову відкрити святе покликання наших власних родин.
В останні роки Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви неодноразово й чітко говорив про сім’ю як «домашню церкву» — перше місце, де проживається віра, передається Євангеліє і де любов Бога стає видимою в щоденному житті. Душпастирський план Синоду описує родину як «живу клітину Церкви і місце формування покликань, чеснот і християнського світогляду». Коли родина молиться, прощає, жертвує, святкує і залишається вірною у випробуваннях, вона стає живою іконою сопричастя Отця, Сина і Святого Духа.
Саме тому щиро заохочую кожну родину нашої єпархії — батьків, дітей, дідусів, бабусь і близьких — зібратися разом на Різдвяну Божественну Літургію. Немає кращого способу святкувати Різдво, ніж стояти пліч-о-пліч перед новонародженим Христом, приймати Його мир, співати наші давні традиційні колядки та дозволити благодаті Євхаристії відновити єдність вашого дому. Спільна участь родини в церковному житті зміцнює зв’язок між поколіннями та вкорінює дітей у живому, радісному досвіді віри, який провадитиме їх упродовж усього життя.
Різдво показує нам, що Бог обрав спасти світ не через силу, а через родину. Вічне Слово увійшло в людську історію не в самотності, а в обіймах Марії та Йосифа. У їхній довірі, послуху й відвазі ми бачимо риси, так необхідні сьогодні і в наших домівках.
Синод нагадує нам, що родина перебуває під великим тиском: економічна нестабільність, соціальний поділ, індивідуалізм і рани війни залишили свій слід. Багато родин переживають відчуження, самотність або виснаження. Чимало батьків мовчки несуть свої тягарі. Багато молодих людей намагаються побачити надію на майбутнє. І все ж саме в цій реальності народжується Христос. Світло Його Різдва призначене не лише для ідеальних домівок — воно сяє також у звичайних, недосконалих і часом болісних обставинах життя.
Дорогі батьки, ви є першими проповідниками віри для своїх дітей. Ваше благословення, ваша терплячість, ваш щоденний приклад молитви та любові є одними з найпотужніших дарів, які ви можете запропонувати. Дорогі діти та молодь, ви не тільки майбутнє Церкви — ви її світле сьогодення, радість ваших родин і надія наших спільнот. Дорогі бабусі та дідусі, ваша мудрість, ваші історії та ваші молитви — це скарби, які укорінюють наші родини у вірі та ідентичності. Ті ж, хто відчуває, що їхня сім’я розбита, віддалена або розсіяна, — знайте, що Церква стоїть з вами, молиться за вас і йде поруч з вами.
Нехай цього Різдва кожен дім нашої єпархії стане ще одним Вифлеємом: місцем, де приймають Христа, де плекають мир, де прощення пом’якшує серця, де обіймають самотніх і де вдячність стає мовою щоденного життя. Відновімо прості, але глибокі звички, що зміцнюють наші домашні церкви: спільні трапези, спільну молитву, недільну Божественну Літургію, діла милосердя та відвагу говорити слова доброти.
Святкуючи народження Князя Миру, я прошу всіх людей доброї волі приєднатися до ревної молитви за мир в Україні. Молімося за захист невинних життів, зцілення сімей, розділених конфліктом, і перемогу справедливості над агресією. Нехай наша спільна молитва стане джерелом розради для тих, хто страждає, і світлом, що веде всіх до шляху примирення.
Єднаюсь з Вами у молитві та бажаю
благословення Новонародженого Христа!
Дано в Мельбурні,
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви





