СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Наш народ всю свою надію поклав на силу Божу»: єпископ Богдан Дзюрах на прощі українців у Кевеларі
7 червня 2026 року відбулась щорічна проща українців до Марійської відпустової святині у Кевеларі. Українці єдиним серцем підносили молитви за припинення війни і справедливий мир для України. Архиєрейську Божественну Літургію очолив апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах. Богослужіння співом супроводжував хор Святого Теодозія, який цьогоріч відзначає своє 50-ліття.
Благодать Святого Духа та незламність українського народу
У своїй проповіді в Неділю Всіх святих українського народу владика Богдан Дзюрах звернувся до глибинного зв’язку між святістю народу і його незламністю. Він наголосив, що саме сила Духа Святого кріпить Україну до тої міри, що «весь світ подивляє, захоплюється і схиляє голову перед подвигом наших синів і дочок». Про це розповідає пресслужба Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії.
Архиєрей нагадав, що святість — це не привілей обраних, а покликання кожного охрещеного: «Ми самі носимо в собі прагнення святості і початок святості, який ми отримали в Святому Хрещенні». І саме тому, підкреслив він, Церква залишається непереможною: «Там, де є святість, там є Господь Бог. А Бога ніякі пекельні сили не можуть здолати».
Утішителька скорботних
Особливе місце в проповіді посіло роздумування над образом Богородиці як Consolatrix Afflictorum — Утішительки скорботних. Владика Богдан зазначив, що Пресвята Діва є Утішителькою саме тому, що сповнена благодаті Святого Духа: «Вона вистояла на Голгофі, незважаючи на страшний біль і горе, яким була сповита Її непорочна душа». Вознесена до Неба, Вона не покинула своїх дітей — і саме тому паломники прийшли до Кевеляру: відчути Її присутність і заступництво.
Проводячи паралель між покликанням Богородиці і покликанням кожного вірного, Архипастир звернувся до громади: «Вставаймо сьогодні, як добрі діти Богородиці, утішителями для наших ближніх — молитвою, словом розради і підтримки, але також щедрими ділами милосердя. Бо утішення не може зупинитися на почуттях чи на словах. Воно мусить знайти своє втілення у ділах милосердної любові».
Історія святості українського народу
Проповідь стала також духовною мандрівкою крізь два тисячоліття святості українського народу. Владика Богдан пригадав покликання апостола Андрія Первозванного, який, за святим преданням, проповідував на київських горах і заповів, що на них засяє Божа слава. «Ця Божа слава сяє донині — не тільки в золотоверхих храмах, вона сяє сьогодні у душах віруючого українського народу», — наголосив Архипастир.
Він згадав цілу низку святих, які формували духовне ДНК України: Папу Климента — першого проповідника Христового Євангелія на кримських землях, просвітителів слов’ян Кирила і Методія, рівноапостольних Ольгу і Володимира, страстотерпців Бориса і Гліба, аскетів Антонія і Теодосія Печерських — аж до незліченних мучеників ХХ століття і нинішніх воїнів, які «жертвують найбільшим — своїм життям з любові до Бога, до рідного народу, до рідної землі».
«Вони ще не записані у наші церковні календарі, — сказав владика, — але вони вже записані в книгу вічного життя на небі».
Візит папи Івана Павла ІІ та його послання
Окремим і зворушливим моментом проповіді стало звернення до спадщини святого папи Івана Павла II з нагоди 25-ліття його першого і єдиного візиту в Україну (червень 2001 року). Владика Богдан процитував слова папи, виголошені в Борисполі: «У слові Україна є заклик до величі вашої Батьківщини… Народе, що живеш на цій землі, не забувай цього». А потім звернув ці слова до паломників у Кевелярі: «Навіть будучи на чужині, на цій гостинній німецькій землі, не забуваймо про Дніпровські води, про солов’їну мову, про рідних братів і сестер на рідних землях».
Владика також нагадав слова, якими Іван Павло II проголошував беатифікацію 27 українських блаженних у Львові: «Нехай Господь Бог оросить ваші рани олією милосердя і утішення, щоб ви могли з довір’ям дивитися на те, що вас чекає. З упевненістю в серці, що ви діти Отця, який вас ніжно любить». «Ми тоді ще не знали, що нас чекає, — додав архипастир. — А Іван Павло II, мабуть, знав».
Молитва за мир і подяка
Проповідь завершилася молитовним заступництвом за Україну. Владика Богдан просив Господа, «Який проходив селами і містами Галилеї і проповідував добру новину», принести Україні «благу новину про справедливий, довгоочікуваний і тривалий мир», а «Який зцілював всякі недуги і рани» — зцілити душевні й тілесні рани народу.
На завершення паломництва був урочисто відновлений Акт посвяти України під покров Пресвятої Богородиці.
До слова, у Кевелярі зберігається одна з найшанованіших католицьких святинь Німеччини — чудотворний образ Пресвятої Богородиці, відомий як Consolatrix Afflictorum — Утішителька скорботних. Цей образ є живим свідком рани, якої завдала Європі Тридцятилітня війна (1618–1648), і водночас — місцем молитви, примирення та відновлення надії. Саме сюди, до цієї святині, щороку приходять українці зі своїм болем, вірою і молитвою.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
