«Надія і світло Воскреслого Господа»: Великоднє послання єпископів УГКЦ у США

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

ієрархів Української Католицької Церкви у США
всечеснішому духовенству, преподобному монашеству, семінаристам, нашим дорогим вірним

«Чи не палало наше серце в нас у грудях,
коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?»

(Лука 24, 32)

Сцена, коли Клеопа та його товариш поспішають до Емаусу після розп’яття та смерті Ісуса, є однією з найяскравіших у книзі Святого Письма. Роблячи марні спроби забути все те, свідками чого вони були протягом останніх кількох днів, ці двоє подорожніх намагалися якомога далі фізично відійти від жахливих подій у Єрусалимі.

Мандруючи цим самотнім шляхом, безсумнівно, їхні серця переповнювали такі емоції, як розгубленість, страх, смуток, та, головно, безнадія і відчай. Усі їхні сподівання та прагнення на краще майбутнє були розбиті через смерть Ісуса. Їм вже не було на що сподіватись.

Безнадія та відчай, які пережили Клеопа та його супутник, не чужі нам усім, які живемо дві тисячі років пізніше.

Кожне покоління переживало ті самі емоції. Сучасна інформація та споживацький стиль життя загострюють їх ще більше. Фактично, психологи назвали «недугу безнадійності» найпоширенішою недугою сучасного людства.

Ми наштовхуємося на безодню відчаю з багатьох причин, а саме, тоді, коли зазнаємо невдачі у своїх починаннях, коли почуваємося відчуженими чи ізольованими від інших, коли нас сковує хвороба чи життєві обставини, коли почуваємося безпорадними, щоб контролювати власну долю, а особливо, коли ми постійно поповнюємо гріх.

Почуття безпорадності гостріше відчувають українці через руйнівні дії російського вторгнення на нашу батьківщину. Переживаючи вже два роки смерть та руйнування, здається, немає світла у кінці тунелю. Коли це все закінчиться? Скільки страждань нам доведеться ще пережити?

Клеопа та його супутник дають відповідь нам усім, які страждаємо від різного роду безнадії та відчаю. І цією відповіддю є Воскреслий Христос!

Воскреслий Христос зустрічає їх в дорозі серед темряви їхнього розчарування і, коли вони крокують, він промовляє до них і починає проливати світло на цю темряву. Згодом, в Еммаусі, під час ламання хліба у них відбувається переміна. Їхнє життя кардинально змінюється. Ісус дає їм Своє Тіло, а разом з ним світло надії та світлу й певну дорогу в майбутнє.

Усі їхні сумніви, їхній біль, їхній смуток, їхній страх тануть, як ранкова роса на сонці, настільки, що після того, як Він зникає з їхніх очей, вони вигукують одне до одного: «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?» Сповнені рішучості та мужності на зустріч із майбутнім, вони повертаються до Єрусалиму, щоб свідчити про Воскреслого Христа.

Дорогі у Христі! Сьогодні Воскреслий Христос зустрічає також кожного з нас, як зустрічав Клеопу та його супутника, і супроводжує нас у нашій життєвій дорозі, подібно як цих двох учнів. Він зустрічає нас всюди, де б ми не були, незалежно від обставин у яких ми б не опинилися. Він зустрічає нас у проголошенні Слова Свого Святого Євангелія. Він приходить до нас у Своєму Тілі та Крові у Пресвятій Євхаристії під час кожної Божественної Літургії. Ісус змінює наше життя так само, як Він змінив життя Клеопи та його супутника на шляху до Емаусу.

Через своє славне Воскресіння із темряви гробу та вічної смерті, Ісус дарує нам нову надію на вічне життя та світло, яке б освітлювало наш подальший шлях. Він дарує нам впевненість та мужність долати будь-які життєві виклики. Він запевняє нас, що йтиме з нами, подібно як з Клеопою та іншим учнем, і ніколи нас не залишить, куди б не вела нас наша дорога.

Нехай надія і світло Воскреслого Господа буде з усіма вами та з нашою багатостраждальною Батьківщиною Україною у цей пасхальний час і завжди!

Христос Воскрес! Воїстину Воскрес!

† Борис Ґудзяк,
митрополит Української Католицької Церкви у США,
архиєпископ Філадельфійський для Укpаїнців

† Павло Хомницький, ЧСВВ (автор),
єпископ Стемфордської єпархії

† Венедикт Алексійчук,
єпископ Чиказької єпархії Святого Миколая

† Богдан Данило,
єпископ Пармської єпархії святого Йосафата