На міжнародній конференції у Львові представили діяльність священника канадійського походження, який служив у Василіянському чині УГКЦ

1 грудня 2019

29–30 листопада в ЛНУ ім. І. Франка відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена о. Йосафату Жану (світське ім’я — Франсуа Жозеф Вікторіен). Організаторами конференції стали історичний факультет ЛНУ ім. І. Франка, Музей отців василіан в Мондері та Василіанський інститут філософсько-богословських студій ім. митрополита Йосифа Велямина Рутського в смт. Брюховичі біля Львова.

На міжнародній конференції у Львові представили діяльність священника канадійського походження, який служив у Василіянському чині УГКЦ

Перший день конференції

29 листопада у ЛНУ ім. І Франка розпочалась Міжнародна наукова конференція «Моє служіння Україні», присвячена о. Йосафату Жану ЧСВВ.

Подія розпочалась з благословенням для її учасників та доповідачів, яке уділив Преосвященніший владика Іриней Білик, ЧСВВ, канонік Папської базиліки Santa Maria Magiore.

Зі словами привітання виступили декан історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Степан Качараба та почесний консул Канади у Львові Оксана Винницька. Крім того, свої побажання надіслала автор книги про о. Йосафата Зоня Кейван.

Першим доповідачем виступив о. Єронім Грім, ЧСВВ, віце-ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій ім. митрополита Йосифа Велямина Рутського. Він розповів про ідею зародження конференції та біографічні аспекти о. Йосафата Жана, ЧСВВ в період перед вступом до монастиря.

Відтак професор Петро Шкарб’юк у творчий спосіб описав вклад ієромонаха у служіння Україні. Зокрема, він зазначив про подорожі й особливості вивчення української мови, а також навів цитати о. Йосафата, що віддзеркалюють жертовність й готовність франко-канадського душпастиря у різний спосіб послужити українцям.

Більше про служіння о. Йосафата Жана як дипломата розповіла старший науковий співробітник Інституту історичних досліджень ЛНУ ім. І. Франка Ліліана Гентош. Розповідаючи про дипломатичну місію о. Йосафата, доповідачка, завдяки проаналізованим джерелам, показала його старання за долю Церкви і східної Галичини у непростий історичний період військових конфліктів.

Ще одним з важливих періодів у житті о. Йосафата Жана є його зустріч з папським нунцієм у Варшаві, а згодом папою Пієм ХІ. Саме на основі листування та обопільних згадок о. Атанасій Маквей з Торонтського університету зумів відтворити особливості їхніх ділових та особистих стосунків.

Завершився перший день конференції представленням двох книг о. Атанасія Маквея. Перша містить важливі документи з Ватиканського Апостольського архіву, які стосуються штучного Голодомору в Україні 1932–1933 рр. Друга ж, присвячена Блаженному Микиті Будці. Ці дві книги є важливими також з огляду на те, що написані англійською мовою. Таким чином, із зазначеними темами має можливість ознайомитись іноземна аудиторія.

Другий день конференції

Після вступної молитви розпочалась перша доповідь на тему «Історичний контекст душпастирської та дипломатичної діяльності о. Жана». Науковець Олег Павлишин, почавши від періоду Першої Світової війни, розповів про морально-суспільну ситуацію України. Наводивши різноманітні історії з життя церковних діячів, доповідач окреслив історичні події, які вплинули на служіння о. Йосафата Жана, ЧСВВ.

Друга доповідь у вигляді відеозапису стосувалась студитського періоду у житті о. Йосафата. Юстин Бойко, СУ розповів про особливості діяльності ієромонаха, який у 1923 року на прохання митрополита А. Шептицького виїхав у Боснію для відновлення українського монастиря Студитів в Камениці, ставши на короткий період студитом. Крім того, о. Юстин більше розповів про історію Каменицького монастиря.

Наступною важливою розповіддю поділився о. Артемій Новіцький, ЧСВВ. Він підготував доповідь на тему «Україна в країні кленового листка: служіння о. Йосафата Жана в Канаді (1931–1972)». Ієромонах, вказуючи на цікаві факти із душпастирського та національно-суспільного служіння о. Жана, показав його велику жертовність заради своїх парафіян та всіх українців. При цьому о. Артемій висвітлив особливості характеру та чеснот о. Жана.

Про діяльність о. Жана у Великій Британії розповів о. Атанасій Маквей у своїй доповіді на тему: «Метрополія всесвіту: отець Жан як декан УГКЦ у Великій Британії». Доповідач зазначив, що о. Жан був практично початківцем у розвитку структур УГКЦ на даній території, розпочинаючи із заснування парафії.

Ще одна доповідь, яку приготувала правнучка першого українця в Канаді Карен Леміскі, виголосив о. Артемій. Вона стосувалась колекції, які містяться у музеї Василіян в Мондері. Саме експонати українських старожитностей, які зібрав о. Йосафат Жан, склали основу даного музею, у якому міститься 12 000 предметів. Автор доповіді наголосила, що о. Жан безпосередньо вчився і взяв приклад з митрополита Андрея, який дбав за культурну спадщину України. Музей також містить архіви та пам’ятки різного формату, пов’язані з історією історії Чину св. Василія Великого та Католицької церкви обох обрядів. Йдеться і про пам’ятки, недоступних широкому загалу.

Цього дня присутні відкрили для себе чимало цікавих розповідей та фактів з життя відомого церковного й суспільного діяча, ідеаліста о. Йосафата Жана, ЧСВВ, який подав чималий приклад у плеканні любові до українців.

Плоди міжнародної конференції про життя і діяльність о. Йосафата Жана, ЧСВВ

Протягом двох днів священство, монашество УГКЦ, академічна спільнота Львова й усі зацікавлені довідалися про унікальність постаті цього ієромонаха Василіанського Чину. 29 листопада доповіді виголосили історик о. Єронім Грім (ЧСВВ) з названого вище інституту, який значну увагу присвятив життю і діяльності о. Йосафата Жану (1885–1972 рр.). Уродженець провінції Квебек, після висвячення на римо-католицького священника, вирішив поїхати до Галичини, до монастиря отців василіан у Крехові, і в 1911 році вивчав тут українську мову та візантійсько-український обряд, після чого перейшов на нього у своєму служінні як священник. Дуже насиченою є біографія цього іноземця, який служив українському народу як ієромонах (вступив до Крехова на новіціат в 1913 році), і також як церковний і громадсько-політичний діяч. Про це розповів наступний доповідач, знаний дослідник історії ЧСВВ д-р Петро Шкраб’юк, який представив тему державницьких пошуків о. Йосафата Жана в період 1913–1919 рр., коли відбувалося його становлення як василіанського ченця в монастирях Галичини.

Авторитетна дослідниця історії УГКЦ д-р Ліліанна Гентош детально розповіла про дипломатичну діяльність о. Жана в роки змагань за українську державність в 1918–1921 рр., звернувши увагу на його жертовність як особи іншої національності заради політичних інтересів українського народу. Своє завдання о. Й. Жан, на той час перекладач і секретар для урядів ЗУНР та УНР, вбачав у відстоюванні наших інтересів в Східній Галичині. Його непрості взаємини з представниками Ватикану у Польщі, зокрема, з нунцієм Акілле Ратті (майбутнім папою Пієм XI), висвітлив у доповіді гість з Канади, дослідник історії УГКЦ з Торонтського університету о. Атанасій МакВей. Він звернув увагу на церковну діяльність о. Й. Жана на різних заходах в Галичині і поза нею.

З 1923 року о. Й. Жан жертовно також служив для українців на поселеннях. Про це зокрема детальніше розповіли зо листопада такі доповідачі: дослідник церковної історії Олег Павлишин (ЛНУ ім. І. Франка), синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко, студит; о. Атанасій МакВей, о. Артемій Новіцький (ЧСВВ) з Василіанського інституту в смт. Брюховичі, який ще також зачитав доповідь правнучки першого українця в Канаді Карен Леміскі.

Лейтмотивом доповідей 30 листопада стало те, що отець Жан і поза Україною приклався до того, щоб церковне і національне життя наших земляків розвивалося на високому рівні. Вже як монах-студит, Йосафат Жан, за дорученням митрополита Андрея, служив в Боснії; в 1931 році, після повернення до Канаді, знову вступив до Василіанського Чину; в 1946–1948 рр. служив у Великій Британії, потім знову повернувся на служіння в Канаду, де був, зокрема, й директором музею ЧСВВ в містечку Мондер. Це лише окремі фрагменти його насиченої біографії. Деякі доповідачі в дечому порівнювали о. Й. Жана із постаттю ще одного іноземця, який послужив українському народу в міжвоєнний період як чернець — редемптористом о. Францом Ксаверієм Боном. Отець Йосафат Жан залишив по собі спомини «Моє служіння Україні». Похований в м. Мондер на українському католицькому цвинтарі.