Митрополит Теодор Мартинюк взяв участь у заходах з нагоди 180-річчя від дня народження Івана Пулюя

6 лютого 2025

4 лютого 2025 року в Тернопільському національному університеті імені Івана Пулюя відзначили 180-річчя від дня народження видатного українського вченого та громадського діяча Івана Пулюя.

Митрополит Теодор Мартинюк взяв участь у заходах з нагоди 180-річчя від дня народження Івана Пулюя

У межах урочистих заходів відбулася Академія та Міжнародна науково-практична конференція «Іван Пулюй: життя, присвячене науці і Україні». У заходах взяв участь архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк, який у своїй вітальній промові підкреслив важливість внеску Івана Пулюя в науку та культуру України. Про це повідомляє пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

«Іван Пулюй є прикладом незламної віри в науку та відданості рідній Україні», — зазначив митрополит, звертаючись до студентів та викладачів університету. Він також висловив побажання, щоб прагнення до знань стало «світильником», що освітлює шлях до нових досягнень.

Особливу атмосферу святкуванню надало театралізоване дійство, підготовлене студентами університету. Глядачі змогли ознайомитись з життям та науковою діяльністю Пулюя, занурившись у XIX століття.

Відтак відбулося урочисте погашення поштової марки та конверта, присвячених ювілею вченого, що символізує його важливість не лише в історії науки, а й у культурній спадщині України. Ці урочистості ще раз наголосили на необхідності збереження та популяризації імен видатних українців, чия праця прославила країну на весь світ.

«Це символічна подія, що підкреслює значущість постаті Пулюя не лише в історії науки, а й у культурній спадщині України. Святкові заходи, присвячені великому українцеві, ще раз нагадали, наскільки важливо берегти та популяризувати імена тих, хто своєю працею прославив нашу країну на весь світ», — зазначили у Тернопільській обласній військовій адміністрації.

Довідка

2 лютого ми відзначали 180 років із дня народження Івана Пулюя (1845–1918), фізика, електротехніка, винахідника, педагога, перекладача, громадського діяча.

Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в релігійній греко-католицькій родині у містечку Гримайлові на Тернопільщині. Закінчив Тернопільську гімназію (1865 р.), теологічний (1869 р.) і філософський (1872 р.) факультети Віденського університету. У 1876 році захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії Страсбурзького університету. Автор близько 50 наукових і науково-популярних праць із фізики та електротехніки українською, німецькою та англійською мовами.

Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття. Знаменитий фізик і електротехнік Іван Пулюй стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття «Х»-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з «Х»-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Об’єктом його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів.

Одним з улюблених занять Івана Пулюя був переклад релігійних праць із стародавніх мов. Разом з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем Пантелеймоном Кулішем та широко знаним письменником Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту.

Помер видатний вчений та громадсько-культурний дiяч Iван Пулюй 31 сiчня 1918 року у Празi, де i похований.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ