СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Євген Попович: «Поклоняємося чесному Хресту Христовому, бо знаємо, що на Ньому є розп’ята Божа Любов, яка є джерелом мого життя»
У Хрестопоклінну неділю, третю неділю Великого посту, 4 квітня 2021 року, архиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський владика Євген Попович запросив усіх слухачів подивитися на Хрест Христовий як на розраду у наших стражданнях і труднощах. Єпископ підкреслив, що для християн Хрест є не просто місцем страждання нашого Спасителя, але й свідченням цілковитої любові Божої до кожного із нас, яка не завершується смертю, але прямує до Воскресіння.
«Сказав Господь: Хто хоче за Мною іти,
нехай відречеться себе, візьме хрест свій,
і за мною іде» (Мр. 8, 34)
Життя християнина є вписане в життя Ісуса Христа. Кожний з нас, слухаючи Його Слова, старається Їх прийняти та на Них будувати своє щоденне життя. Чуючи про Його великі діла, які чинив в час земного життя, ми є повні подиву та одночасно в глибині свого серця просимо, щоб Його цілюща благодать, так як колись піднесла хворих з недуги, сьогодні піднесла нас. В глибині нашого серця просимо, щоб Його Слова, сказані до прокажених, сліпих та грішників — «прощаються твої гріхи», сьогодні були направлені до кожного з нас.
Час Великого посту є тим часом, в якому я запрошений наново відкрити в своєму житті Його — Ісуса Христа, та з новою наснагою доторкнутися Його ран та іти Його слідами.
Що значить іти за Христом сьогодні?
Іти за Христом сьогодні — це не тільки слухання Його Слова та возношення нашої молитви до Нього під час нашої присутності у храмі, чи в нашій домашній церкві, якою на період пандемії став мій дім.
Іти за Христом, згідно сьогоднішнього Євангелія, — це наслідувати Його в несенні власного хреста, яким обтяжене є наше життя. Бо хрест є невід’ємною частинкою нашого буття, не зважаючи на те, чи ми є молоді і здорові, старші і немічні, чи в нашому житті все складається згідно із нашими планами, а чи в цьому житті зустрічаємо багато труднощів та невдач.
Взяти свій хрест — це ніщо інше, як моя відповідь на запрошення Ісуса Христа, якого одиноким бажанням є нам допомогти у несенні нашого хреста, щоб ми, ідучи за ним, не проклинали своєї долі, але задивлені в Його хрест, зрозуміли, що в Ньому наш порятунок і спасіння.
Чезаре Лігарі, Мойсей і мідяний змій
Символ мідяного змія із Старого Завіту
Так, як це було під час мандрівки вибраного народу через Синайську пустелю, в дорозі до Обіцяної землі. Народ гинув від змієвих укусів й тоді Мойсей, за Божим повелінням, споруджує паль з мідяним зображенням гадюки та, отримавши від Господа наказ, передає його народові, що кожний, хто свої очі зверне в сторону цього зображення, буде зцілений від змієвих укусів.
Цей паль — це образ майбутнього хреста, а зображена на ньому гадюка — образ нашого гріха, якого Божа любов розпинає та говорить нам, що він вже більше не матиме сили завдавати нам смертельних ран, коли наші очі, наше серце, наш розум, а в загальному ціле наше життя, буде вписане в Христовий Хрест.
Цей старозавітній образ хреста та сучасний Хрест нашої Голгофи є надто актуальні, особливо коли у світі шаліє смерть, викликана епідемією, коли стільки невинних людей гине у наслідок різного роду несправедливих воєн, коли стільки людей терпить незаслужено всякого роду страждання, коли, здається, що не має ніякої надії на порятунок, цей Хрест Ісуса Христа, коли в Нього впишу свій хрест, стане для нас одиноким порятунком.
Тими днями, під час Великого тижня за григоріанським календарем, так про це сказав Святіший Отець Папа Франциск: «У багатьох ситуаціях страждання, зокрема, коли воно доторкається осіб, сімей та народів вже досвідчених убогістю, нещастям й конфліктом, Христовий хрест є неначе маяк, що вказує гавань кораблям, які ще пливуть по бурхливому морі. Це знак надії, який не підводить й каже нам, що навіть одна сльоза, навіть один зойк не згинуть безповоротно в Божому плані спасіння».
Поклоніння Розп’ятому на хресті
Сьогоднішня неділя — третя Великого посту, в якій наші очі наново задивлені в Христовий Хрест, називається також Неділею Хрестопоклонною, в часі якої наша літургійна молитва, наша адорація святого Хреста, переплітається співом молитви: «Хресту твоєму покланяємося Владико і святе воскресіння Твоє славимо».
Християнин є запрошений не тільки іти за Христом двигати свій хрест, але, — і це може здаватися парадоксом нашої віри, — поклонятися Йому, символом чого є наші доземні поклони, які робимо перед розп’ятим Ісусом Христом. Так ми поклоняємося розп’ятому на хресті Ісусові, бо знаємо, що разом з ним є розп’ятий наш гріх. Він визначений у молитві святого Єфрема, яку щоденно в часі посту повторюємо, чим усвідомлюємо собі нашу неміч й те, що наш порятунок випливає з ран розіп’ятого Ісуса Христа на хресті.
Поклоняємося чесному Хресту Христовому, бо знаємо, що на Ньому є розп’ята Божа Любов, яка є джерелом мого життя, моєї надії на краще завтра та моєї свідомості, що ні гріх, ні смерть, не є остатнім акордом мого життя.
Хрест — надія у скорботах
Чи не вражають нас слова Тараса Шевченка, який закритий в тюрмі, бачить Хрест Христовий:
… Хрест високий
На кладовищі трохи з боку,
Златомальований, стоїть.
(… .)
На хрест високий із тюрми…
Дивлюсь, дивлюся, помолюся, —
І горе горенько моє,
Мов нагодована дитина,
Затихне… І тюрма
Неначе ширшая, співає
І плаче серце, оживає…»
Тож нехай сьогодні оживуть наші серця, коли ми закриті в наших домах, втомлені від щоденних клопотів й страху перед хворобою та терпінням. Спогляньмо з вірою на хрест в нашому домі, може тоді стане легше нам на серці, може тоді іскорка любові запалить вогник надії в нашому серці, так як колись запалила в серці святого Йосафата, коли на колінах молився перед розп’ятим Спасителем, й тоді, за словами сьогоднішнього Євангелія, душа наша знайде порятунок. Амінь.
архиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський
4 квітня 2021 року,
у Хрестопоклінну неділю,
у катедральному соборі Святого Йоана Хрестителя,
м. Перемишль (Польща)
Локації
Персони
Владика Євген ПоповичАрхиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський, Голова Канонічного відділу УГКЦ
