СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Борис Ґудзяк: В нашій Церкві налагодилася нова комунікація
Це може вплинути на нашу синодальність. Так очільник митрополії УГКЦ в США прокоментував досвід спілкування, налагоджений під час пандемії коронавірусу. Про те, як церковна спільнота в країні, в якій зафіксовано найбільшу кількість заражень, переживає це випробування, Філадельфійський архиєпископ розповів у інтерв’ю для редакції української секції VaticanNews.
Річниця інтронізації Філадельфійського митрополита УГКЦ в США архиєпископа Бориса Ґудзяка припала у непростий період. Значну частину цього шляху довелося пройти в незвичних для Церкви обставинах обмежених зустрічей і спілкування з вірними он-лайн.
Як пандемія Covid-19 вплинула на життя УГКЦ в США та Філадельфійської архиєпархії зокрема? Які нові виклики й нові шанси поставила перед проводом Церкви та вірними? Які наслідки може мати тривалий період заборони брати фізичну участь у богослужіннях? Про ці та інші аспекти владика Борис роздумує в інтерв’ю для нашої редакції, проведеному за посередництвом диякона Володимира Радька.
Карантин і наслідки пандемії в Америці
Філадельфійський архиєпископ, насамперед, описав ситуацію Церкви загалом і очолюваної ним єпархії зокрема.
«Це дивно, що настільки багата країна із, мабуть, найкращими медичними ресурсами у світі стала епіцентром цієї пандемії. Але це факт! Пандемія не оминула нашу Церкву. На початку пандемії у нас було десять єпископів: п’ять діючих та п’ять емеритів. Із тих десяти єпископів троє захворіло: блаженної пам’яті митрополит Стефан Сулик став жертвою, а двоє інших єпископів перехворіли у важкій формі, але, Богу дякувати, виздоровіли і сьогодні перебувають у доброму стані здоров’я. Це означає, що 30 % нашого єпископату в Америці були заражені із доволі поважними симптомами. Чимало наших вірних також хворіло. Я думаю, що до 50 членів нашої архиєпархії померло від коронавірусу. Здебільшого, це старші люди, люди, яким було і поза 90 років, але так як і митрополит Сулик, якому було 95, багато з них було ще в непоганому стані здоров’я. Карантин у багатьох частинах Америки був дуже суворий. Більше того, він ще триває. У нашій Філадельфії він завершується аж 5 червня у своїй суворій формі. Досі невідомо чи не буде другої хвилі. Тому разом із священниками ми проводимо зустрічі із медичним персоналом. Ми маємо тут багато українців греко-католиків, які є лікарями. Навіть головний лікар Америки д-р Борис Лушняк, який сьогодні є деканом факультету громадського здоров’я Університету Меріленд, також є членом нашої Церкви. Він надає консультації Блаженнішому Святославові, Постійному Синодові УГКЦ і, очевидно, нам, єпископам і клиру в Америці, щоби якнайкраще і з точною інформацією підходити до цього суворого виклику».
Аудіозапис коментаря владики Бориса Ґудзяка про стан пандемії в Сполучених Штатах Америки
Душпастирство у період карантину: посилено спілкуватися
Як карантинні заходи, введені центральним урядом і владою окремих штатів змінили церковне та літургійне життя вірних на теренах США? Митрополит Борис позитивно оцінює досвід, набутий під час необхідності посилити спілкування, яка виникла перед ієрархією та душпастирями в період самоізоляції.
«Без сумніву, за останні десять тижнів літургійне життя радикально змінилося. Майже на усіх територіях були обмеження стосовно публічних зустрічей до 10 осіб. Отже, беручи до уваги загрозу здоров’ю вірних ми притримувалися, як і вся наша Церква в інших країнах, карантинних умов. Наші священники посилено розпочали спілкуватися із своїми вірними, телефонували до них, а богослужіння у багатьох парафіях проводилися за допомогою онлайн-трансляцій. Ми побачили, що багато людей підключалося, але ми ще не знаємо, який духовний ефект буде від цього періоду. Можна ствердити, що у нашій Церкві налагодилася нова комунікація. Ми, єпископи в Америці регулярно спілкуємося принаймні раз на тиждень через скайп-конференцію. Інколи це відбувається двічі на тиждень. Ми спілкуємося зі своїми священниками. Але також Патріарх Святослав спілкується із нами, з поодинокими митрополіями і з духовенством у різних країнах світу. Отже, зараз обмін думками і пережиттям є доволі посиленим у нашій Церкві. Я надіюся, що це вплине на нове розуміння синодальності. Ми не можемо працювати лише по вертикалі. Зараз світ є глобальним; він є мережевий. Ця мережевість дуже нас підтримала. Я думаю, що ми не будемо її покидати, а навпаки, будемо розвивати співпрацю між єпархіями, співпрацю, яка не повинна бути завжди централізованою, не йде згори, але також приймає ініціативи, які йдуть знизу. Мене це дуже тішить».
Аудіозапис коментаря владики Бориса Ґудзяка про наслідки карантинних ініціатив у Церкві
Нові виклики та нові запитання: шукати відповіді у прикладі Христа
Що означає літургійна молитва, Святе Причастя? Що означає бути разом, бути членами Тіла Христового? Ці питання, які поставали перед духовенством і вірними, можуть стати спонукою для подальшого оживлення громади, переосмисливши дотеперішній «традиційний» підхід до задоволення духовних потреб.
«Неможливість бути в Церкві, неможливість приступати до Святих Таїнств є надзвичайно серйозним обмеженням. Але я вважаю, що цього не слід драматизувати. Ці обставини перед усіма нами поставили запитання і дали нагоду над ними задуматися: що означає для мене літургійна молитва? Що означає для мене Святе Причастя, Свята Сповідь? Що це означає бути разом в Церкві? Що це означає бути членом Тіла Христового? Я вважаю, що в різних країнах, а зокрема в Америці, наше церковне життя в останні десятиліття зазнало поважних втрат. У Північній Америці з кожним поколінням, починаючи із періоду після Другої світової війни, — а це вже третє покоління, а отже, третя хвиля таких втрат, — ми втрачаємо 80 % своїх вірних протягом 25-ти років. Отже, це є надзвичайно серйозно. А ми дещо спимо. Будь-яка організація, яка кожного покоління втрачає 80 % своїх членів мала би бути серйозно заклопотана цим. Вона мала би шукати насамперед діагноз, розуміти причини таких феноменів і шукати спосіб відповісти на них. Традиційні підходи і наш традиційний спосіб життя, який є забезпечений канонами і має свою інфраструктуру очевидно не відповідає на духовні потреби людей, адже люди просто відходять. Сьогодні не є час контестації чи суперечок, люди просто відходять від Церкви. У Сполучених Штатах Америки на кожного, хто стає католиком, шість католиків відходять від практики Церкви. Це є теперішній соціологічний тренд. Нам, зокрема єпископам, треба глибоко самокритично подивитися на ці запитання. Я думаю, що Папа Франциск нас кличе своїм прикладом, своєю близькістю до людей, своєю безпосередністю до того, щоб ми наближалися до способу самого нашого Господа. Як Ісус проповідував, як Він комунікував, на чому Він ставив акцент, де був Його пріоритет щодо розподілу часу? В час карантину багато питань загострюється. І я думаю, що це дуже добре».
Аудіозапис коментаря владики Бориса Ґудзяка про літургійне життя під час карантину
Церква спілкування і Церква, яка слухає
Якою Церква вийде з цього періоду випробувань? Чи поставить ця пандемія свій відбиток на вірі християн? Відповідаючи на це запитання, ієрарх зазначив, що, Церква вийде, можливо, кількісно меншою, але «розбудженою».
«Я думаю, можливо, Церква вийде чисельно меншою, але із „розбудженою“ свідомістю. Я надіюся, що ми будемо ближче спілкуватися. Доволі часто могло так бути, що якийсь священник роками не мав безпосередньої розмови із своїм єпископом у таких великих римо-католицьких дієцезіях, чи навіть наших єпархіях. Сьогодні практично щотижня наші єпископи в Америці мають якесь спілкування із своїми священники через Zoom. Нас не є багато. Ми можемо бачити себе на екранах, ми можемо один одному щось сказати. Я думаю, що наша Церква стане більш синодальною, більше Церквою спілкування і Церквою, яка слухає. Це є моя надія».
Аудіозапис коментаря владики Бориса Ґудзяка про вихід Церкви із пандемії
«Слухаючи лікарів, ми стараємося зрозуміти, що робити надалі»
Хоч першочерговим завдання Церкви є спасіння людських душ, Церква ніколи не занедбувала також дбати про людське тіло, анґажуючись у різні соціальні, харитативні проекти з наміром допомогти, перш усього, найбільш потребуючим, знедоленим, хворим… Яка відповідь Церкви у США на соціальні виклики, загострені пандемією? Відповідаючи на це заключне запитання, владика Борис нагадав, що тіло — це інтегральна частина людської особи, а не зовнішній атрибут душі, через наше тіло Ісус довершив спасіння.
«Питання тіла є підкреслене самою історією спасіння — Син Божий воплочується, Ісус Христос є Богочоловіком. Тіло — це не зовнішній храм душі Святого Духа, а це є інтегральна частина людської особи. З тілом, у тілі і через тіло, — життя у нашому тілі і через смерть у цьому тілі наш Господь нас спасає. Він людським тілом, у ньому вмирає і сходить у смерть нас усіх, сходить у сам ад. Тілом Він воскресає і тілом Він возноситься одесную Отця. Ми не можемо мати більш яскравого образу важливості тіла, аніж той, який нам змальовує сам Господь.
Що це означає у цих обставинах? Я мушу сказати, що я далеко незадоволений тим, чим ми могли послужити. Можливо, я ще не до кінця розумію усі можливості у цьому митрополичому служінні в Америці і з цієї причини ми не до кінця динамічно розвивали якісь соціально-харитативні дії. Ми поставили акцент на богослужіннях, на усвідомленні людей серйозності карантину, ми слухалися лікарів, які нам казали: «Ви найкраще можете допомогти тим, що залишатиметися вдома, що ви будете працювати з дому, що ви не будете носіями та помножувачами недуги». Слухаючи лікарів, ми стараємося зрозуміти, що робити надалі.
Конференція, яку ми мали із колишнім головним лікарем Сполучених Штатів Америки Борисом Лушняком і десятьма досвідченими лікарями, медсестрами, служителями у медичній сфері, показала, що від нас лікарі передовсім просять, щоб ми були людьми молитви, — я говорю про єпископів і священників, — щоб ми духовно підтримували людей та медперсонал і щоб ми були тими, які поширюють інформацію.
Мені здається, що ця потрійна криза, яка є зараз в Америці: криза вірусу, економічна криза (вже 25 % населення є безробітними) і третя криза поділу суспільства, расизму, цього насилля, яке ми бачимо останніми днями. Ці кризи вимагатимуть нового переосмислення нашої ролі, консолідуючи людей, підтримуючи людей духовно, ми напевно будемо виконувати свою першочергову ціль. Як ми можемо поділитися якимись матеріальними засобами у цьому сусупільстві — це є питання, яке стоїть перед нами і ми шукатимемо відповідей».
Аудіозапис коментаря владики Бориса Ґудзяка про значення та гідність людського тіла
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
