СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Ми щасливі, що є дітьми тих батьків, які за тоталітарних умов зберегли віру в невільницькій державі», — Глава УГКЦ у неділю Всіх святих українського народу
Сьогодні особливо дякуємо Богу за те, що ми, сини і доньки УГКЦ, перейняли свою віру від святих українського народу. Нове покоління єпископів і священників, монахів і монахинь пам’ятає наших попередників: мучеників та ісповідників віри часів комунізму, від яких ми навчилися вірити Богові. На цьому наголосив Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, під час проповіді у неділю Всіх святих українського народу в Патріаршому соборі Воскресіння Христового.
Проповідник зауважив, що в сьогоднішньому Євангелії зустрічаємо Бога, який спішить назустріч людині: роздумуємо над зустріччю Ісуса Христа з римським сотником у Капернаумі. На його переконання, ця історія є для нас дуже повчальною, бо римський сотник був ворогом для ізраїльтян. У їхньому суспільстві він асоціювався з усім тим, що протиставляється Богові, Його Заповідям і правді. Тому дуже цінно, що саме він приходить до Ісуса і серед Божого народу виявляє свою віру в Нього.
Вічна відкритість Бога до свого створіння
Перше, що він чує від Ісуса: «Я прийду і зцілю його». Блаженніший Святослав каже, що цим Христос виявляє вічну відкритість Бога до свого створіння. «Господь Бог, який покликав нас до життя, чуває над нами. Він хоче, щоб ми були цілісними, такими, якими Він нас створив. Оздоровити чи зцілити людину — це не лише залікувати її рану, а й повернути їй повноту життя», — зауважує Глава Церкви.
«Воїн зрозумів, що повноту життя людині може повернути лише її Творець. Тому він просить Христа, відчуваючи усю свою недостойність у того, в кого вірить Божий народ. Таким чином, рухом любові сотник починає вірити. Молитвою він звертається до живого Бога. Віру сотника Господь ставить сьогодні за приклад нам, християнам третього тисячоліття», — додає архиєрей.
Що означає вірити?
«Слухаючи історію про відновлення цілісності людини, про оздоровлення, спитаймо себе: що означає вірити?» — закликав Предстоятель УГКЦ.
«Сьогодні кожного з нас до храму привела віра в Бога. В особливий спосіб ми молимося за зцілення від пандемії, яка не дає нам вповні жити, бути разом зі сестрою і братом, бути суспільством», — зауважив Блаженніший Святослав.
«Що означає вірити, щоб оздоровляюча Божа сила проявилася і зцілила нас?» — запитує він. І відповідає: «Вірити означає пустити Бога у свій внутрішній світ. Не лише відкрити двері земної домівки, а й впустити у саму глибину своєї істоти силу Божу, яка оновлює і зцілює. Вірити — це почути слово Боже, яким постав світ і небеса утвердилися. Лише від такого слухання народжується віра».
Слухняність у вірі
Вірити, додає Отець і Глава УГКЦ, також означає відкрити Богові своє серце, тобто дати Йому можливість сповнити мене Його вічним словом. Одним із елементів акту віри сотник називає послух. Він наче каже нам, що слухати слово Боже означає слухатися. Вірити — це не лише почути животворче Боже слово, а підпорядкувати йому своє життя. Той, хто справді вірить і відкриває Богові своє серце, є слухняним у вірі.
За його словами, ми часто сприймаємо важливі думки, але не завжди поспішаємо втілювати їх у життя. Проповідник переконаний, що в таких ситуаціях часто чинимо правильно, бо тільки Божу силу варто впустити у своє серце і підпорядкувати їй своє життя. «Є велика різниця між тим, щоб бути підвладним Богові й іншій людині. Коли ми підвладні іншій людині, відчуваємо, що втрачаємо свободу. Коли підкоряємося Богові, то отримуємо її. Сила, добро і любов Бога стають змістом моєї свободи. Тоді я зціляюся, стаю собою, вільним сином і донькою Бога», — пояснює Блаженніший Святослав.
«Свобода настає тоді, коли змістом твоєї свободи є правда»: свідчення у в’язниці
Предстоятель УГКЦ також звернув увагу на те, що сьогодні святкуємо в нашій Церкві неділю Всіх святих українського народу. На його переконання, саме за їхнім прикладом сучасні єпископи і священники, а також вірні вчилися підкоряти все своє життя животворчому Божому слову.
«Ми щасливі тим, що є дітьми тих батьків, які за тоталітарних умов зберегли віру і залишилися вірними у невільницькій державі», — переконаний проповідник. Глава Церкви пригадав слова одного священника, котрий відбув ув’язнення. Він був переконаним, що в тюрмі можна залишитися вільною людиною.
«Свобода настає тоді, коли змістом твоєї свободи є правда. Тоді найбільша в’язниця твоєї свободи ніколи не відбере», — наголошує духовний лідер українців. І навпаки, додав він, можна жити у вільній країні, але бути рабом гріха, неправди, пристрастей і залежностей. У такий спосіб можемо остаточно втратити всі Божі дари.
«Зроби наше життя справжнім, повним і цілісним, Господи…»
«Дякуємо також Богові, що Він показав, де є істинна Церква. Бо лише та Церква, яка породжує святих, може сказати, що на ній спочиває благодать Святого Духа», — додав архиєрей.
«Ми сьогодні молимося: Господи, вислухай наші молитви, дай нам таку віру, яку ставиш за приклад у постаті сотника. Дай нам почути Твоє вічне і животворне, цілюще слово. Допоможи впустити його в наше внутрішнє життя. Дай мудрість підкорити Тобі наше особисте життя. Зроби його справжнім, повним і цілісним. Нехай Бог скаже мені і вам сьогодні: нехай тобі станеться по твоїй вірі. Усе, про що будете просити, віруйте, буде вам», — побажав на завершення Отець і Глава УГКЦ.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
