СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Ми чекали не лише на ранок — душа наша чекала на Бога», — Глава УГКЦ у свято Різдва Пресвятої Богородиці
«Мабуть, усі ми, коли спішили до храму, бачили ті згарища, які догорають після масованої нічної атаки на Київ російських ракет і дронів. Київ по-особливому чекав цього ранку. І не всі дочекали. Але ранок прийшов. Це очікування — очікування світла серед темряви, начебто висвітлює глибину людської душі. Бо насправді ми чекали не стільки на ранок чи закінчення повітряної тривоги. Душа наша чекала на Бога. Бо це Він є тим ранком і джерелом нашої надії». Про це сказав Блаженніший Святослав 8 вересня під час проповіді у день свята Різдва Пресвятої Богородиці.
Предстоятель очолив Архиєрейську Божественну Літургію у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
На початку проповіді Блаженніший Святослав звернув увагу на слова псалмопівця Давида про очікування ранку: «Душа моя чекає на Господа більше, ніж сторожа на ранок» (Пс. 129, 6). Він наголосив, що за очікуванням ранку і завершенням повітряної тривоги у столиці стоїть глибше людське очікування — очікування Бога.
«Його очікує людське серце у всіх своїх людських сподіваннях. І лише Він є джерелом нашої надії. Але найкращою відповіддю на наші нічні очікування цього ранку є це свято, яке ми сьогодні святкуємо», — наголосив Глава Церкви.
Роздумуючи над історичним контекстом події, Блаженніший Святослав зауважив, що Богородиця народилася в Єрусалимі у часи великих випробувань і суспільних протистоянь, а її батьки зазнавали людської наруги через неплідність:
«Час народження Пречистої Діви Марії збігся з дуже особливим періодом історії міста Єрусалиму. Закінчення першого століття до Христа — це був період царя Ірода, про якого потім Лука буде описувати як про дітовбивцю. Час, в якому народилася Пречиста Діва Марія, був часом великого будівництва, але водночас це місто в той час було місцем різного роду сутичок, протистоянь, поляризацій. І в той час очікування, драми родини і народу Господь Бог посилає у світ Пречисту свою Матір».
Проповідник порівняв матір Богородиці з її старозавітною передвісницею — Анною, матір’ю пророка Самуїла (1 Сам. 1–2). За його словами, ця біблійна історія допомагає побачити в Різдві Богородиці знак Божого втручання в історію.
«У першій книзі Самуїла ми читаємо про безплідну Анну, яка свого часу стала матір’ю пророка Самуїла… Вона співає гімн після того, як народилося її дитя… І цікаво, що євангелист Лука начебто вкладає переспів того гімну в уста самої Пречистої Діви Марії, яка співає: „Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасі моєму“ (Лк. 1, 46–47)… Сьогодні в Єрусалимі народжується Та, що стане справжнім новозавітнім храмом. Всі ці зусилля, кошти, той весь пафос пропаганди царя Ірода Богу є немилі. Бог в Єрусалимі сам будує свій храм нерукотворний: в тишині людського серця, непомітно для могутніх світу цього. І цим храмом Святого Духа є Пречиста Діва Марія, яка сьогодні народжується, розв’язуючи безплідність своєї матері, а через це народження — безплідність людської природи. Тому сьогодні наша надія народилася», — підкреслив проповідник.
Звертаючись до слів святого Андрея Критського, Блаженніший Святослав підкреслив, що Різдво Богородиці є початком усіх свят і надією для кожного, хто переживає безсилля:
«Цим святом ми починаємо новий церковний рік. Від того втручання Бога в історію через народження Пречистої Діви Марії почнуться Його інші втручання, що ми святкуємо як події історії нашого спасіння і які покладуть новий період в історії цілого людства. Друге — сьогоднішнє свято є радістю безнадійних. Всі ті, хто втратили надію, хто відчули безплідність своїх зусиль у своєму особистому житті: сімейному чи громадському, кожен, хто відчув межу людської здатності і не бачить плоду, сьогодні радіє. Бо там, де є межа людських можливостей, проявляється сила Божа. А третє — це свято є надією безнадійних. Святий Андрей показує, що Бог часто починає свої найбільші справи так, де людина вже бачить лише кінець. Ось коли ми з вами по-справжньому можемо і повинні радіти. Бо в тому святі всі опущені руки підіймаються, а всяка неплідність розв’язується, всякий людський кінець перетворюється на новий Божий початок».
Говорячи про прагнення миру та закінчення війни, Патріарх закликав шукати справжніх змін у власному серці та довірі до Бога.
«Скільки було розмов про закінчення війни останніми днями у Києві! Але всі вони виявилися безплідними. Сьогодні у це свято Господь Бог нам каже, що справжні зміни в історії відбуваються не через якісь зовнішні потрясіння, не через якісь видимі гучні заяви чи зовнішні надзвичайні вияви. Ні! Справжні зміни, ключові повороти історії починаються в глибині людського серця. Тоді, коли ми з вами кажемо „ні“ злу та чинимо спротив злій силі, що є носієм смерті, причиною нашого виснаження та безсилля. Божа сила починає міняти всесвіт і кладе початок новій історії саме тоді, коли ми з вами кажемо „так“ правді, істині і Богові… Бог міняє історію через відкрите до Нього в довір’ї людське серце», — сказав Глава Церкви.
Наостанок Предстоятель звернувся з молитвою до Богородиці з проханнями за Україну та перемогу добра над злом:
«Мати Божа, рятуй Україну, рятуй міста і села України, покрий нас Твоїм святим покровом! Виблагай особливо втручання Бога в історію України. І ми знаємо, що це втручання буде перемогою добра над злом, того тихого ранку над силою і темрявою ночі, перемогою Бога над людським гріхом і смертю. Пресвятая Богородице, спаси нас!».
Після богослужіння Блаженніший Святослав привітав усіх вірян зі святом, особливо звернувшись до тих, хто носить ім’я Марія, а також висловив вдячність українському за захист столиці і України.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
