Молитва за Україну. Слово владики Богдана Дзюраха

30 березня 2019

З ініціативи Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій 30 березня 2019 року оголошено днем молитви і посту в намірах чесних і мирних президентських виборів. Пропонуємо Вашій увазі молитву владики Богдана Дзюраха, Секретаря Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, на цьому молитовному заході.

Молитва за Україну. Слово владики Богдана Дзюраха

Всемогутній і Єдиний Боже, Владико неба і землі!

Ти нас зібрав сьогодні на молитву за рідний край, за наш народ, за нашу Україну. Зібрав під оком нашого Хрестителя і Просвітителя, рівноапостольного князя Володимира Великого, який тримає у своїх руках знамено перемоги, Хрест Господній. Хрест, який ми, діти Володимирового Хрещення завтра, у половині великопісного шляху будемо вшановувати у наших храмах. Хрест, який стояв тут, у центрі українського Єрусалиму, на Майдані, 5 років тому, коли наш народ, спонукуваний Твоїм Духом, розпочинав свій визвольний шлях, свій пасхальний перехід від рабства до свободи. Хрест як знак жертовної і вірної любови — Божої і людської. Хрест, в якому поєдналося небесне і земне, божественне і людське. Хрест як джерело Божої сили і благодаті, яка перемагає пекло. І хрест як вияв вірності людини аж до смерті, не раз — ціною жертви власного життя.

Ми, Господи, ще не осягнули цілі нашої мандрівки, ми ще не завершили наш національний шлях до свободи, гідності і справедливості. Як нам пригадував 5 років тому на Майдані, наш національний праведник і мудрець Слуга Божий Любомир, нам ще потрібно багато і наполегливо молитися, так наче б все залежало від тебе, Господи; і нам потрібно ще багато й важко працювати, так, наче б все залежало від кожного із нас, Твоїх дітей, яким Ти, Господи, довіряєш відповідальність за країну і за її майбутнє.

Дай, Господи, щоб супротивні сили не завернули нас із половини нашої дороги. Не допусти, щоб ми засумнівалися в нашому серці у правоті і перемозі, захиталися у наших діях чи збочили із того шляху, який обрали п’ять років тому, і яким йшли дотепер — жертовно, витривало, впевнено. Не дай, щоб ми забули, що «нема на світі іншої Вкраїни, немає другого Дніпра». Прости нам всі наші провини, Господи, бо уповаємо на Тебе!

Ти, Господи, нас кличеш, йти за Тобою дорогою Хреста. А ця дорога нелегка і непроста. Однак, лише вона веде до воскресіння і до гідного людини Божого життя. Цей шлях позначений Твоєю благодаттю і захищений подвигом наших мужніх захисників. Цей шлях освітлений самопожертвою Героїв Небесної Сотні, через яких небесне і земне сьогодні єднається в молитві з нами і за нас.

Пошли нам, Господи, з висот небесних Твою мудрість! Мудрість єднання, щоб ми не розпорошували наших сил, а єдналися в дусі любови — до Бога, до наших ближніх і до рідної землі. Мудрість чуйності, щоб ми не дали задурити себе оманливими обіцянками, які походять від ворога нашого спасіння, від лихих людей і від збентежених почувань нашого власного серця. Мудрість спокійної відваги, яка дозволить робити подальші кроки на нашому шляху і приймати виважені, чесні і відповідальні рішення. Господи, даруй мені і кожному із нас Твою небесну мудрість, якої нам не вистачає, мудрість, яка пливе із Чесного і Животворящого Хреста! За молитвами Пресвятої Богородиці, Київської Оранти, св. Володимира і всіх Святих української землі.

Надіє світу, милостива Богородице Діво! Просимо про Твоє єдино могутнє заступництво: змилуйся над людьми беззахисними і моли милостивого Бога, щоб душі наші спаслися від всякої загрози, єдина благословенна!

† Богдан Дзюрах,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ