СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Мій Хрест — це погляд на Ісуса Христа», — владика Володимир Груца на Воздвиження Хреста
Ісус Христос не мав свого хреста, але Він ніс хрест за тебе і за мене. Наш Спаситель саме на хресті здолав гріх і смерть. Він віддав своє життя за весь людський рід, відкрив Царство Небесне для тебе і для мене! Ось саме тому Його хрест такий цінний для нас. Хрест — це набагато більше, ніж декорація приміщень чи прикраса для тіла. Він не просто дерев’яний, металевий, чи з прикрасами на шиї. Мій Хрест — це погляд на Ісуса Христа! На цьому наголосив преосвященний владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, під час проповіді до вірних на свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста у селі Попеляни (Пустомитівський район), з нагоди храмового свята та 500-ліття села.
Хрест і Воскресіння є одним цілим
На початку своєї проповіді владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, пригадав, що неділя є спогадуванням дії Христового Воскресіння у світі. Єпископ підкреслив, що цього року саме на недільний день припадає свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, яке належить до дванадцяти великих церковних свят. За його словами, вагомість цього свята проявляється навіть в тому, що маємо «Неділю перед Воздвиженням» та «Неділю після Воздвиження». Це допомагає нам усвідомити, що хрест і воскресіння належать разом до одного. Рівно ж як і в житті, де смуток переплетений з радістю.
Історія свята Воздвиження Животворящого Хреста
Проповідник пригадав історію сьогоднішнього свята, коріння якої сягає у перші століття християнства. «Туди й линемо сьогодні думкою. Це період переслідування Церкви, в якому римські імператори нищили всі спогади про життя і діяльність Ісуса Христа. Відповідно, в цей час надзвичайно важко було зберегти християнські реліквії», — сказав він.
Архиєрей розказав історію, повязану зі сьогоднішнім святом, в якій чоловік повернувся до життя завдяки дотику до хреста. А також пояснив, що назва самого празника походить від того, що хрест було піднесено для почитання, тобто воздвижено, позаяк чимало людей хотіли його побачити.
«Сьогоднішній день вчить нас звертати увагу на істотні речі. Так, важливо знати історію, що сталося з хрестом Господнім, але набагато важливіше знати і жити тим, що сталося на Ньому», — наголосив єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
Чи зможу я свій хрест взяти і нести?
«Кожна людина в тій чи іншій сфері життя є розп’ята, переживає власну Голгофу. Скільки речей нам спричинює біль. Часто промовляємо як Ісус слова: „Боже, де Ти є, чому Ти мене покинув?“ (пор. Мт. 27, 46)», — додав він.
І застановився над двома важливими питаннями, які безсумніву торкають серце кожної людини: «Як ставитися до тих хвилин розп’яття, які щодня зі мною повторюються? Чи зможу я свій хрест взяти і нести?»
«Погляньмо на Спасителя, Він не покинув Хреста, а прийняв і виніс його на Голгофу. Він знав, що хрест є тимчасовим, бо за хрестом приходить Воскресіння та спасіння. Так і я можу нести хрест, але тільки тоді, коли знаю, для чого це роблю, коли і моя любов буде розп’ята для Ісуса Христа. У цьому і полягає благовість християнства: Хрест, який мав стати знаряддям сорому і смерті, став символом прослави, пошани і життя», — переконаний преосвященний владика Володимир Груца.
Про різні прояви у спробах зневажити хрест
У своїй проповіді владика Володимир також пригадав з історії християнства про відомі спроби зневажити хрест. «Старші пам’ятають, молодші можливо чули, як в другій половині ХХ століття радянська система ставилася до хреста та християн. Християн переслідували, а хрести скидали з храмів і каплиць», — пригадав він. І додав: «Сьогоднішні часи не є винятком. Хоч не маємо прямого переслідування християнства, проте спроби „зневажити хрест“ набули інших проявів. Наприклад, людина часто топче моральні цінності, отримуючи пропозицію кар’єри чи кращого життя. Сучасна людина може подумати собі: що там заповіді Божі, а що там піст, а всі так роблять… А що, зрештою, інші подумають про мене?»
Зневага хреста є зневагою Бога
«Пам’ятаймо, що боротьба чи зневага хреста є зневагою Бога. А війни проти Бога ще ніхто не виграв, бо зброя Бога — це любов до людини. Якщо людина цю любов відкине, то вона приречена на загибель», — пригадав владика Володимир.
Храм з хрестом завжди пригадує про ціль нашого життєвого паломництва
«Святкуємо 500-ліття села Попеляни. З Божої ласки і завдяки добрим людям тут, в мальовничому куточку нашої землі, воздвигнуто храм, на якому видніється хрест, нагадуючи нам про Того, хто дав нам спасіння. Замало дивитися на храм виключно як на культову споруду. Набагато важливіше зайти всередину і побачити, що тут відбувається. Знову ж таки, звернути увагу на істотне. Порахувати скільки людей тут охрестилися, вінчалися, приступали до сповіді та Святого Причастя. Можна б сказати, готувалися до вічного життя. Якщо взяти до уваги ще попередній дерев’яний храм, то мова піде про багато поколінь. Найважливіше, що наш храм з хрестом завжди нагадує куди ми йдемо, яка ціль нашого життєвого паломництва. Важливо це усвідомити, а ще більше цим жити!» — переконаний єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир Груца.
Фото: Ігор Чорній та з інтернету
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
